У Женеві розпочався 17 лютого 2026 року черговий раунд "мирних" переговорів делегацій України, США та Росії. Фото: facebook/Рустем Умєров / Rustem Umerov
"Росія готова до компромісів лише, якщо може гарно отримати по зубах"
Давайте поговоримо про Женеву як майданчик для чергового раунду переговорів. Чого можна очікувати? Про для нас промовляють склади делегацій?
Склад делегації змінився не на нашу користь, тому що її знову має очолити "історик" Володимир Мединський — особистий пропагандист Путіна. Попередні раунди, коли делегації очолював представник російського ГУ, були набагато більш конструктивні.
Щодо того, про що може говоритися зараз, то це й тимчасове енергетичне перемирʼя, адже ще не закінчився опалювальний сезон, але це буде корелюватися з тим, які удари останніми днями завдає по території РФ Україна. Ми знаємо, що є перебої з електро- та теплопостачанням у Бєлгородській та Брянській областях РФ і що, фактично, удари з нашого боку продовжуються щоночі. А, як ми знаємо, РФ готова до компромісів по будь-якій з тем лише в тому випадку, якщо може отримати по зубах. Тому, ймовірно, буде це питання.
Також це питання подальшого обміну полоненими, можливо й обговорення технічних моментів стосовно того, як має виглядати припинення вогню, як воно має реалізовуватися, про що вже спілкувалися делегації. Але, підсумовуючи, я схильний до того, що це буде ще один раунд перемовин. Можливо, вдасться домовитися про обмін полоненими, і, звісно, будуть заявлені комюніке про те, що переговорний процес триває, тому що офіційний Київ орієнтується на політику Вашингтона, щоб продемонструвати що саме ми є конструктивними, а деструктивною — РФ. Але якихось сильних поривів я б не очікував.
"Американці відверто рятують російську державу"
А як щодо позиції Трампа в контексті переговорів, мовляв, "Україні треба швидше їх розпочати"?
Його позиція не змінилася з часу повторного приходу до влади. Він бажає пошвидше закінчити конфлікт, а на яких умовах — байдуже. Трампу головне отримати короткостроковий результат та Нобелівську премію миру. Далі його мало що цікавить. Нагадаю, що Генрі Кіссінджер після припинення бойових дій між Південним та Північним Вʼєтнамом так само цю премію свого часу, в 1970-х роках, отримав. Але, власне, Південний Вʼєтнам впав через лічені місяці.
У Женеві розпочався 17 лютого 2026 року черговий раунд "мирних" переговорів делегацій України, США та Росії. Українська делегація. Фото: facebook/Рустем Умєров / Rustem Umerov
Трамп продовжує свій тиск і в цьому тиску його набагато зручніше тиснути на Київ, адже очевидно, що РФ через нашу принципову позицію не здавати території знову пообіцяла Трампу, що вона нібито зможе розбити українську армію або хоча б послабити нашу позицію на полі бою. Цього не відбувається і тому тиск продовжується. Російські пропагандисти рапортують про нові й нові успіхи для того, щоб закидати це на Захід. Трамп відверто рятує російську державу: у нього вже марять тим, як будуть вливати гроші в російську економіку, тому що є страх невизначеності, що буде з озброєнням і що буде на цій території, яка буде її стабільність. Тому нашу дипломатичну позицію та аргументи далі продовжують формувати Сили безпеки і оборони України, тут мало що змінилося за цей рік.
"Росія зараз не відчуває себе у сильній позиції"
Щодо фронту: Герасимов заявляє, що РФ наступає на всіх напрямках, Україна ж каже, що чиняться щонайменше контрнаступальні дії. З іншого боку, може по той бік переговорів зʼявився Мединський тому, що росіяни не готові слухати реальні військові контраргументи від Кирила Буданова? Про що нас говорить поточна ситуація безпосередньо на театрі бойових дій?
Поточна ситуація говорить про те, що відключення звʼязку Starlink внесло певну дезорганізацію в російські війська і ми цим намагаємося користуватися та вичищати "сіру" зону, тому що передові підрозділи армії РФ опинилися без стабільного звʼязку. В результаті контрнаступальних дій звільнені значні території, враховуючи ті активності України, як були впродовж минулого року.
По-друге, зміна російської делегацій якраз показує те, що Росія зараз не відчуває себе у сильній позиції. Мединський, який може зайти в псевдоісторичні хащі, вказує на затягування процесу. І це показує нам можливість продемонструвати американцям, що саме РФ знову намагається зірвати перемовний процес і, відповідно, не виявляє конструктиву. При тому, що зараз росіянам на землі нічим похвалитися, крім ударів по критичній інфраструктурі. Тому, повторю, навряд чи буде якийсь конструктив, крім обміну полоненими, під час цього раунду перемовин.
Росіяни в режимі накопичення
А щодо заяв Герасимова та наступу, який вони вже офіційно оголосили, коли розповідають, як вони всюди наступають та захоплюють населені пункти… на що зараз розраховує російська армія, з чим та як може виходити на поле бою, враховуючи, зокрема, відключення Starlink?
Все це робиться для того, щоб масштабувати це в промислових масштабах для своєї пропаганди. Коли перші особи беруть участь в інформаційно-психологічних операціях, російські пропагандисти завжди посилаються на офіційні джерела.
Росія дійсно почала більше берегти своє "мʼясо" на фронті. Вона все одно посилає штурмовиків, але не так активно випалює резерви. Це вказує на те, що вони більше готуються на весняно-літній період, а для цього їм треба більше накопичитися, збалансовуючи поточними штурмовими діями. Минулого року чому росіяни не змогли створити свої омріяні 15 нових девізій, а натомість створили ледь 7? Тому що втрати, які були в Україні, і рекрутування нових бойовиків були приблизно на одному рівні. Зараз вони дещо врахували ці помилки і намагаються накопичитися.
Дмитро Жмайло. Фото: facebook
Стосовно нашумілого наступу, то в нас з 2022 року кожної пори року росіяни анонсують великий широкий наступ і це активно розноситься в пресі, особливо в західних медіа. Це не буде якийсь одномоментний порив, коли 100 тисяч росіян, які візьмуться нізвідки, підуть в наступ на позиції Сил оборони і їх буде стримати важко. Нам і зараз важко стримувати росіян, але це накопичення якраз і полягає в тому посиленні окремих ділянок фронту. Це, передусім Покровсько-Мирноградська агломерація, в другу чергу — Гуляйпільсько-Оріхівський напрямок, продовження тиску на Запоріжжя, де найбільше сконцентровано живої сили і техніки противника.
По Starlink вони зараз активно шукають замінники, тягнуть свої системи, які є менш досконалими, з меншою швидкістю. Вони опрацьовують систему роздачі LTE-платформ, які вони мають намір розміщувати на критично великих висотах приблизно в 20 км. Тобто тут у них парад ідей, якими вони намагаються замінити втрату прогресивної західної технології. У підсумку ж ми ще будемо бачити штурмові дії, спроби ворога тиснути, але, найімовірніше, це будуть такі спроби, щоб не контратакували Сили оборони України. Зараз росіяни беруть режим на накопичення із підтримкою рівня щодобових атак.