Джей Ді Венс Та Ільхам Алієв. Фото: Reuters
На початку 2000-их американці здали Росії Південний Кавказ і весь пострадянський простір
Енергетична угода з Вірменією і стратегічне партнерство з Азербайджаном. США беруть "під руку" Південний Кавказ і витискають звідти Росію?
Поки йшла війна між Азербайджаном і Вірменією США досить відсторонено відносилися до Південного Кавказу. Хоча наприкінці 90-их років Америка мала дуже потужні енергетичні інтереси на Кавказі. Передусім це стосувалося нафтоносних районів Каспійського моря Азербайджану, як енергетичного суб’єкта. Звісно вони мали інтерес в цілому, не лише до Азербайджану, а до всієї Центральної Азії, через намагання Китаю встановити своє домінування в цьому регіоні. Туреччина також прагнула бути регіональним гегемоном і відповідно в них була ціла ідеологічна доктрина, яка виправдовувала експансію Туреччини в Центральну Азію. Найближчим союзником Туреччини звісно був Азербайджан.
Ще за президентства Обами Америка відмовилася від претензій на так званий пострадянський простір. Обама сказав, що навіть Україна не входить в стратегічні інтереси США. Фактично на початку 2000-их американці здали Росії Південний Кавказ і весь пострадянський простір в намаганні заручитися підтримкою Росії, як глобального стратегічного партнера в Євразії.
Трамп ставить на Азербайджан і посилює вплив США на Південний Кавказ
Після Анкориджа, коли було домовлено про побудову нової біполярної системи у світі, вони вирішили поділити світ на західну півкулю, де домінуватиме Америка, і Європу, де Путін матиме геополітичний контроль. Коли ми говоримо про Європу, тут залишаються певні лакуни, зокрема частина Південної Азії і межова позиція розміщення Азербайджану, який з одного боку тяжіє поширювати свій вплив в Каспійському та Чорноморсько-Каспійському регіоні. І тут Азербайджан дуже вдало використав енергетичний чинник, тим паче при дефіциті енергоресурсів у світі, для просування своїх геополітичних інтересів як провідного геополітичного гравця в цьому регіоні. Особливо це стало очевидно після поразки Вірменії в 40-денній війні 2020 року. Фактично в закритій домовленості між Ердоганом і Путіним було вирішено закінчувати з наслідками Карабаського конфлікту, коли майже за один день Вірменія капітулювала. Цей договір був підписаний у Вашингтоні, що імпонувало Трампу. Угода між Азербайджаном і Вірменією дала йому такі бонуси, які він міг експлуатувати. Якщо Трамп ставить на Азербайджан, то відповідно він зміцнює відносини між США та Азербайджаном, що посилює вплив США на Південний Кавказ. Азербайджан знаходиться в такому геополітичному положенні, коли він межує з основними ворогами США. Першу скрипку тут має Іран. На півночі Ірану живе велика діаспора азербайджанців, що дає можливість політично впливати на зміну політичного режиму в Ірані. Оскільки на відверту війну США не наважуються, тому є такий канал через Азербайджан. У Азербайджану дуже складні відносини з Іраном.
Стратегічне партнерство США з Азербайджаном відтісняє Росію з Південного Кавказу, що дає Америці додаткові важелі не лише вимолювати у Путіна перемир’я, але й мати свої додаткові аргументи. Америка повертає свої інтереси на Південному Кавказі, що вибиває бонуси з геополітичного домінування Росії в цьому регіоні.
Григорій Перепелиця. Фото: Укрінформ
Азербайджан щодо України займає відносно нейтральну позицію
Як послаблення впливу Росії на Південному Кавказі вплине на наше протистояння з РФ?
Це має опосередковане відлуння. Азербайджан щодо України займає відносно нейтральну позицію. Президент Алієв намагається балансувати між інтересами Росії і США і таким чином мати кілька векторів реалізації своєї зовнішньої і безпекової політики. Для Трампа важливими є енергетичні ресурси. Трамп вбачає, що через Азербайджан зможе просунутися на нафтові поля Каспійського регіону. Росія не перекине війська з нашого фронту.
Чому Вірменії вигідна енергетична угода зі США?
Спочатку Вірменія повністю віддалася Росії, вступила в ОДКБ. В результаті вона фактично втратила державний суверенітет. Всі ключові позиції були зайняті росіянами. Росіяни перебрали левову частку вірменського бізнесу. Кордон Вірменії охороняли російські миротворці. ФСБ тримала контроль над силовими структурами. І коли раптом у Вірменії відбулися демократичні вибори і до влади прийшов Пашинян, то Кремлю це дуже не сподобалося. Відтоді почалися натягнуті відносини РФ і Вірменії. Пашинян програв війну і РФ його не захистила. Тому він почав шукати інших захисників чи спонсорів, щоб заручитися їхньою підтримкою. Вірменія ставила на ЄС, проте там не дуже сприйняли такі наміри. Зараз Вірменія поставила на США.
Які зиски може мати Україна, поглибивши відносини з Вірменією та Азербайджаном?
Це дає нам можливість мати додаткових друзів. Україна в 90-ті роки мала за мету стати регіональним лідером в Чорноморському регіоні. Для цього було створене об’єднання ГУАМ, до якого увійшла Грузія, Азербайджан, Молдова та Узбекистан. Формально це об’єднання існує, але фактично воно себе не проявляє жодним чином.
