Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп під час зустрічі в Овальному кабінеті Білого дому, Вашингтон, США, 28 липня 2026 року. Фото: Офіційний телеграм-канал Президента України Володимира Зеленського
Допис Трампа витриманий в достатньо добрих для України тонах
Напередодні президенти України та США провели у Білому домі зустріч у закритому форматі – як це можна оцінити?
Це достатньо стандартний варіант. Але тут цікаво, що немає особливих деталей того, про що говорилося, тобто лише в загальних рисах, які відповідають останнім трендам, подіям. І це непогано для України, що і сам допис Дональда Трампа, його заява після зустрічі витримана в достатньо добрих для України тонах. І той факт, що Трамп говорить про честь зустрітися з українським лідером – це трохи нові нотки в його заявах. І це, можливо, говорить про зміну ставлення до України з боку найближчого оточення Трампа і в середовищі MAGA. І ми це фіксували під час приїзду до України блогерки Лори Лумер, яка достатньо добре висвітлювала те, що тут відбувається, і транслювала свої думки на MAGA-аудиторію, від якої якраз дуже залежить Дональд Трамп, котрий орієнтується саме на думки цієї аудиторії.
Читайте також: Через Лору Лумер Україна може передати деякі позиції Трампу — Добрянський
Ця зустріч Зеленського і Трампа справді була обумовлена якимись іншими причинами і швидко організована, чи вона планувалася раніше?
Ми тут не можемо чітко сказати, що ця зустріч не могла плануватися, але вона могла плануватися на трохи інший час. І з цієї точки зору досить часто відбувається так, що такі зустрічі відбуваються на полях якихось подій, іноді трагічних. Найімовірніше певні напрацювання були, викликані розмовами в Туреччині під час саміту НАТО і були підштовхнуті рішеннями під час саміту Великої Сімки. Не можна сказати, що самі рішення були спонтанні. Вочевидь і найближче оточення Трампа, і його команда працювала над певними ідеями, напрямами. Ті ж заяви держсекретаря Марко Рубіо щодо можливої мирної угоди, мирних переговорів, теж свідчили, що в Сполучених Штатах змінилися підходи, і Сполучені Штати готові працювати над новими ідеями і новими напрямами.
"Трамп почав сприймати Путіна як лузера"
А коли цей злам стався, що Трамп раптом розвернувся до України?
Ця зміна почала формуватися наприкінці весни: наприкінці травня, на початку літа. І про це можна було говорити і бачити зі зміною риторики найближчого оточення Трампа. Бо люди, які "коливалися із генеральною лінією партії", дуже ловили настрій Трампа і раптом почали говорити в один голос. Це і Марко Рубіо, і генерал Ден Дрісколл, який є людиною віцепрезидента Джей Ді Венса, і міністр оборони Піт Гегсет, навіть його заступник Елдрідж Колбі, який іноді визначався не дуже дружніми до України заявами, раптом почали говорити, що Росія цю війну не виграє, Україна не програє. І взагалі Сполучені Штати можуть повчитися в України і дроновій війні, і мережецентричній війні. А потім з'явилася інформація і про обмін дроновими технологіями, і про те, що морські дрони України застосовуються в Сполучених Штатах. У Білому домі побачили вигоди від співпраці.
А другий момент, що Трамп почав сприймати Путіна як лузера. І для Трампа це достатньо сильний емоційний момент, бо він почав говорити так, як раніше звертався до України. Мовляв, Путін має підписати угоду, бо він втрачає багато людей, в нього немає іншого виходу. І я думаю, що один із факторів дуже серйозних – це були масштабні удари України вглиб Росії, зокрема по Москві. Бо Трамп, як говорять, до останнього не вірив, що Україна здатна пробити ППО навколо Москви. І таким чином якраз Путін виглядав в очах Трампа, як людина, яка не здатна підкріпити свої слова. Я думаю, що і в Анкориджі, і під час телефонних розмов Путін говорив Трампу, що Україна приречена на поразку, Україна не здатна опиратися. І Трамп на певному етапі повірив цим словам. І це можна простежити по його риториці. Зараз все виглядає по-іншому. І є ще один фактор, який дуже виявився на саміті G7. Європейці говорять, що готові посприяти встановленню безпеки судноплавства в Ормузькій протоці, але в обмін на допомогу Трампа у тиску на Росію і допомозі Україні. І я думаю, що Трамп і тут побачив можливості, як мінімум, якимось чином розібратися з іранською проблемою. Але угода є угода. Тут доведеться шукати компромісів і з Україною, і з Європою.
.jpg)
Олександр Леонов. Автор фото: Вільгельм Смоляк
Цей законопроєкт буде ухвалено
"Пекельні" американські санкції – законопроєкт, який розробляв покійний сенатор Ліндсі Грем проти Російської Федерації, що на сьогодні відомо?
Я думаю, що цей законопроєкт буде ухвалено. Говорять, що одне голосування має відбутися ось-ось. Є консенсус двох партій. Він був із самого початку. Говорили, що ще коли законопроєкт внесли до конгресу, то у сенаті, як мінімум, було 80 сенаторів зі 100, готових проголосувати за нього. Цього було б достатньо навіть подолати вето Дональда Трампа. Але Білий дім не хотів, щоб цей закон голосувався. Зараз ситуація змінилася. Туди додали санкції проти Ірану. І для Трампа це важливо. І якщо ми подивимося на реакцію в Росії, там щось близьке до істерики. І це має пояснення, бо, окрім тих "пекельних санкцій" 500% для Росії, є стовідсоткові тарифи для країн, які купують енергоносії у Росії. І під дію цих санкцій теоретично можуть потрапити і Індія, і Китай. Це механізм тиску Сполучених Штатів і Дональда Трампа на ці країни. І є ще один важливий момент, бо станом на зараз Трамп все одно намагається накладати тарифи, мита на інші країни, але все ж таки це цілком не відповідає американським законам, бо такі митні тарифи має встановлювати саме конгрес. І от з цієї точки зору щодо Росії і третіх країн ця проблема прибирається. І для Америки це конфронтація у відносинах із Росією. Не знаю, чи зберігся в останній версії достатньо важливий момент, який просував Ліндсі Грем: можливість накладання цих тарифів і мит не тільки за покупку традиційних енергоносіїв, а і російського урану. І якщо це збережено, це буде дуже серйозний прорив у тиску на Росію, бо досі "Росатом" перебуває поза межами санкцій як Сполучених Штатів, так і в Європі. І це викликано певною монополією Росії на збагачення урану на світовому ринку.
"Чим довше Путін буде тягнути, тим гірші умови миру будуть для Росії"
Якою буде реакція РФ на результати зустрічі президентів Зеленського і Трампа і ймовірних зрушень у переговорному процесі?
Головне, що міняється підхід до переговорів. Достатньо цікаві думки зараз лунають в Сполучених Штатах. І я з ними погоджуюся, що Путін торік мав найкращі можливості, щоб виторгувати для Росії найкращі умови миру. Зараз ситуація змінилася, і про це говорять американські експерти і політики, що чим довше Путін буде тягнути, тим гірші умови миру будуть для Росії. І тут є важливий момент, коли ми говоримо про мирні переговори, з'явилася фігура Марко Рубіо, який дуже активно коментує мирний процес, зустрічається із Лавровим (міністр закордонних справ РФ – ред.) і спростовує існування так званого "духу Анкориджа", про який раніше говорили у Кремлі. Рубіо говорить, що попередні розмови про мирну угоду ні до чого не призвели і треба шукати нові ідеї. Те, що напрацювали Кушнер і Віткофф, не спрацювало. Увесь минулий рік тільки Віткофф і Кушнер займалася мирними переговорами. Демонстративно або самоусунувся, або не був допущений до цих переговорів Марко Рубіо. Але зараз Трамп сам сказав, що і ця людина підключається. І таким чином Трамп запускає "поганого поліцейського". І якщо говорити про нові підходи, вони вже зафіксовані в резолюції Великої Сімки – це важливо, – які підписав Дональд Трамп, що повертається до старої ідеї: спочатку повне і безумовне припинення вогню, а потім вже всі змістовні переговори. І на цьому можуть якраз будувати тиск на Росію. Марко Рубіо під час саміту НАТО в Туреччині пішов на ескалацію з Росією, коли сказав, що Сполучені Штати допомагають Україні завдавати ударів по території Росії. І таким чином послав дуже серйозний сигнал в Москву.
Є ще один важливий момент, на який треба звернути увагу: і Китай виступає зараз публічно за повне і безумовне припинення вогню, як першу умову для початку мирного процесу. І заява президента Казахстану Токаєва, який сказав, що не розуміє причини війни Росії проти України і що треба припиняти вогонь, закінчувати цю війну. І багато хто говорив, що це вплив Китаю. І таким чином достатньо цікавий момент, що може сформуватися консенсус серед великих країн, серед ЄС, Сполучених Штатів, Китаю і навіть деяких країн, які є союзниками Росії, як Казахстан, який є членом ЄврАзЕС і ОДКБ. Спочатку повне безумовне припинення вогню, а потім все інше. І це база, щоб почати серйозно тиснути на Росію з усіх боків.
КОНТЕКСТ
Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп обговорили в Овальному кабінеті стратегічну співпрацю й подальшу підтримку України, передає Суспільне. Переговори тривали понад годину.
Зеленський написав у Telegram, що сторони обговорили можливість отримати ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot та інші рішення, які можуть посилити захист України.
Окремою темою переговорів стала дипломатія. За словами Зеленського, дипломатичний процес треба активізувати, а командам двох країн — узгодити деталі подальшої комунікації. Він також висловив Трампу співчуття через смерть сенатора Ліндсі Грема, якого назвав справжнім другом України.
Після цього Зеленський провів закриту зустріч із сенаторами від Республіканської та Демократичної партій. Він розповів пресі, що говорив з Трампом і сенаторами про потребу України в системах протиракетної оборони та ракетах-перехоплювачах, а обговорення назвав детальним. Важливим президент назвав і законопроєкт про посилення санкційного тиску на Росію.
"Це не лише про гроші, а про те, як зупинити цю війну. Це великий сигнал для Європи, великий сигнал для України. Велика підтримка наших людей", — сказав Зеленський після зустрічі в Капітолії.
Він додав, що Україна має дрони, здатні знищувати безпілотники іранського та російського виробництва, але їй потрібно більше зброї проти балістики.
"У нас є все: від РЕБів і до систем збивання дронів. Справжня проблема — це протиракетні системи та засоби боротьби з балістичними ракетами", — зауважив президент України.
Крім того, Сенат США провів перше процедурне голосування за законопроєкт про санкції проти Росії та Ірану, над яким понад два роки працював нині покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. "За" проголосували 86 сенаторів. Документ поширює санкції на російських високопосадовців, олігархів, їхні родини, банки та судна так званого «тіньового флоту», а також дає президенту США право запроваджувати цільові мита проти держав, які купують значні обсяги російської нафти й газу.
