Ілюстративне зображення АрміяInform
У хорошому сенсі підсаджування партнерів на "голку" постійної співпраці з Україною у військовому плані
Пане Юрію, поговорімо про експорт не просто військових виробів, а технологій та людей, які вміють цими технологіями користуватися. Що ви про це думаєте?
Продаж озброєння за кордон — це в хорошому сенсі підсаджування на "голку" потенційних країн-партнерів до постійної співпраці і взаємодії з нами у військовому плані. Це значить, що ми продаємо не лише дрон, але й додатково до нього обладнання, яке дозволяє ним керувати, ми продаємо до нього комплектуючі, якими будемо ремонтувати це обладнання. Також, звісно, це праця українських фахівців, які добре розуміють, як потрібно обслуговувати ці технічні безпілотні засоби і, в тому числі, як їх застосовувати. Це складний довгий процес, який дає змогу Україні набувати додаткової суб'єктності. Тому я розглядаю це винятково позитивно, тим паче, що переважна більшість українських виробників чітко вказує на те, що вони можуть виготовляти більше безпілотників, але для цього їм потрібно більше грошей за рахунок державного фінансування або підтримки наших партнерів. Ці гроші якраз додатково зʼявляються і акумулюються не тільки для виготовлення озброєння, яке буде надходити до тих країн, які його зараз дійсно потребують, а й додатково це вікно можливостей для виготовлення озброєння для Сил оборони України. Це значить, що наше небо також має стати безпечнішим.
"Шахед" вніс своє слово в будь-яку війну"
Як раніше країни планували собі оборонну частину і стратегію оборони? Кожна країна має 1-3 потенційних противників, які можуть напасти й посягати на її територіальну складову, цілісність й поставити під питання існування цієї держави на мапі світу. Прораховується, що потенційно противник такий-то, в цього противника ми розуміємо, що відбувається в частині ракетобудування. До прикладу, на місяць уявний противник може робити 100 балістичних ракет, а також 250 крилатих ракет. Добре. Якщо починається війна, противник може збільшити свої виробничі спроможності й наростити +30 % балістичних ракет і +50 % – крилатих. І може зробити це протягом 9 місяців після початку активних бойових дій проти нашої країни. Як наслідок, для того, щоб закрити небо нашої країни або іншої країни світу, потрібна така-то кількість засобів ППО, така-то кількість радарів. Нам потрібно мати таку-то кількість підприємств або мати таку-то кількість контрактів з іншими країнами, які виготовляють топові зразки ППО. У випадку, якщо на нас нападуть, ми розуміємо, що в нас а) вистачить грошей; б) ресурсів; в) виробничих спроможностей для того, щоб протидіяти тим загрозами, які на нас може обрушити противник. Так це працює в цивілізованому світі, зокрема, й НАТО.
.jpg)
Юрій Федоренко. Фото: facebook
Але поява "Шахеда" пустила цей потяг, який був сформований після Другої світової війни, під укіс. Чому? "Шахед" вніс своє слово в будь-яку війну. Вартує 3 копійки, руйнівна сила потужна, можливості до виробництва, розгортання і масштабування непередбачувані, тому що його можна збирати буквально в гаражі, і ціна… Ракета, яка вартує мільйон доларів чи два, буде збивати "Шахед", які буде вартувати 50+ тисяч доларів. Навіть економіки найбагатших країн не можуть собі дозволити воювати з таким переходом. А тепер більше: ми маємо розуміти, що є виробничі спроможності тих самих ракет і можливості розгортання їх в разі необхідності. Якщо ракета виготовляється за 2 мільйони + по часу одна ракета займає 1,5 місяці і виробничі спроможності підприємства, умовно, 10 ракет на місяць, "Шахед" можна клепати набагато швидше. І це ставить під загрозу будь-яку країну — з точки зору критичної інфраструктури, енергетичної інфраструктури, в тому числі військових обʼєктів.
Досвід, який має Україна щодо протидії "Шахедам", для наших партнерів конче необхідний. І наше завдання — зробити так, щоб на довгі роки українська експертиза та українські технології, безпілотники потрапили на ринок наших партнерів і там і залишалися. Щоб вони докуповували, потім ремонтували те, що в них зламається і були, в позитивному сенсі цього слова, на “голці” українського озброєння.
Допомога в обмін на необхідне для оборони України
А як уникнути копіювання і зістрибування з цієї "голки"? По-друге, люди: принаймні на першому етапі туди потрібно відправляти людей. При тому, що ми постійно говоримо, що українському війську постійно бракує людей… Яка ваша думка з цього приводу?
Є дві складові. Перша — це ті люди, які є фахівцями, але не можуть проходити службу в ЗСУ — або вже, після попередньої втрати працездатності, або не могли проходити з самого початку, але працювали на підприємстві, яке виготовляє ті чи інші безпілотники і, комунікуючи з військових сектором, мають достатньо високу експертизу в частині фактичного застосування на полі бою. Думаю, що це комбінована складова людей, які в моменті часу поїдуть здобути для України необхідний результат ресурсний. Адже з нашого боку це допомога в критичній ситуації, але від партнерів ми теж будемо просити щось, що необхідне для оборони України, закриття нашого неба, те, чого у нас немає.
Ми добре збиваємо "Шахеди", виконуємо цю задачу, але нам конче складно збивати балістичні ракети. Їх можуть збивати системи Patriot. Якщо ми маємо системи Patriot, до них потрібні ракети. Місяць тому президент України казав про те, що в нас був період, коли було мало боєприпасів. В світі вони є, але потрібно зробити так, щоб Україна мала пріоритет на їхнє отримання. Такі кроки — це один з інструментів залучення того озброєння та фінансування, яке ми потребуємо і самостійно не можемо реалізувати у звʼязку з відсутністю таки певних технологій.
Коли ми кажемо про українських фахівців, ми маємо розуміти, що отримаємо додатковий ресурс, який допоможемо українцям жити більш безпечно. Не їдуть же батальйони чи бригади на виконання бойових завдань в інші країни. Ні, тут йде мова про швидку передачу досвіду.
А що стосується цивільного сектору, є постанова КМУ, яка каже про те, що люди невійськовозобовʼязані, але можуть долучатися до формувань, які застосовують засоби ППО — для закриття неба та збиття безпілотників. Було б класно скористатися цією ініціативою замість того, щоб казати "як же так, в нас декілька фахівців поїхало надати практичну допомогу”.
