Ілюстративне фото: ЄВРОТЕХЕНЕРГО
"Можливо, час відійти від гігантських ТЕЦ або залишити їх для виробництва електроенергії, а теплопостачання зробити розподіленим"
Децентралізована система для Києва — наскільки це реалістично і що для цього треба?
Ми відходимо від радянської системи, коли маємо одне джерело тепла, і робимо розподілену систему. Можуть бути різні концепції. Ми кажемо, що, можливо, не потрібно повністю відмовлятися від ТЕЦ, тому що ТЕЦ виробляє не тільки тепло для киян, а так само і електроенергію. Можливо, вона має залишитися як виробник електроенергії і додатково давати тепло. Але стійкість системи зараз важливіший фактор, і на майбутнє також. Тому, можливо, час відійти від гігантських ТЕЦ або залишити їх винятково для виробництва електроенергії, а систему теплопостачання зробити розподіленою.
Модульна котельня — що це таке і де вони теоретично можуть стояти?
Є концепція, наприклад, для Троєщини. Голова Деснянської районної державної адміністрації проводив хакатон. Він запросив багато виробників, зокрема був запрошений теплоенергетичний кластер, для розробки рішення. І наша пропозиція була — вибрати найбільші вузли. Є так звані центральні теплові пункти. Це великий вузол, у якому сходяться всі тепломережі. Тепломережа Києва — це як кровоносна система. Тобто є великі судини, потім воно розгалужується в ще менші, потім у ще менші, і потім у капіляри — це коли в будинку вже безпосередньо тепло йде до наших радіаторів. І наша концепція полягала в тому, щоб на великих вузлах — центральних теплових пунктах — поставити модульні котельні, які будуть фактично гарантувати нам стійкість системи. Тобто якщо щось стається, наприклад, із центральним опаленням, ця котельня може підхопити. Це одна концепція — коли це просто резервне джерело. А друга концепція, яку ми пропонували, — це зробити так, щоб основними були ці модульні котельні. Наприклад, ми поставили 15–20 модульних котелень — і це абсолютно реально. За 6 місяців виробники, які присутні навіть тільки в теплоенергетичному кластері, можуть це зробити. І якщо ми ставимо 15 котелень, ми забезпечуємо теплом киян.
.jpg)
Дмитро Новосад. Фото: facebook
"Котельні на Троєщині можна встановити за пів року"
А знищити їх неможливо? По одній, наприклад, вибити "Шахедами"? Чи їх можна захистити?
По-перше, їх можна швидше відновити. Не йдеться про роки, як щодо відновлення ТЕЦ. Котельня — це модульна конструкція, яка монтується на заводі, в ній є котел та автоматика, які привозяться і підключаються. І для того, щоб змонтувати таке рішення, потрібно кілька днів чи тиждень.
Питання важливе ще не тільки в тому, чи можна знищити, чи ні. Звичайно, якщо прилетить дороговартісна ракета і влучить по цій котельні, то вона її знищить. Але це не торкнеться, по-перше, одразу всіх, а по-друге, якщо це будуть якісь незначні пошкодження, це дуже легко ремонтується, і ми можемо в лічені години запускати систему. Крім того, модульна котельня, якщо вона певної категорії, завжди складається з двох джерел. І є можливість резервування. Якщо один котел, наприклад, вийшов з ладу, поламався — другий усе одно постачає тепло.
А під землю можна сховати?
Для того, щоб реалізувати цю концепцію, є обмеження, пов’язані з будівельними нормами. Є певні будівельні норми, які можна змінити, але які на сьогодні не дають можливості реалізувати цю концепцію повною мірою. Перше — це неможливість розміщувати капітальну споруду на підземні комунікації. Тобто мова йде і про газові мережі, і про воду, і про електропостачання, і про теплові мережі. Ми не можемо поставити котельню зверху, тому що це суперечить чинним будівельним нормам. І зазвичай біля центральних теплових пунктів, є ці мережі. Відповідно, ми зараз ведемо переговори про те, щоб змінити державні будівельні норми таким чином, щоб ставити котельню на плити, без капітального фундаменту, для того щоб мати доступ до цих мереж. Тому що є розуміння, що дійсно, якщо щось поламалося, потрібно дістатися до цієї мережі знизу. Відповідно, під землю це буде ще складніше зробити. Але теоретично, звичайно. Чому ні?
Це питання лежить винятково в площині грошових коштів і часу, який потрібен, наприклад, на відновлення, модернізацію ТЕЦ і на встановлення модульних котелень. І ці величини дуже просто порахувати. Одна вимірюється в коштах — у доларах чи гривнях, інша вимірюється в місяцях. Як на мене, якщо зараз дадуть запевнення про те, що до опалювального сезону зможуть поремонтувати ТЕЦ, зробити для неї захист, зробити резерв запасних частин — і це дасть змогу не замерзнути Києву в наступний опалювальний сезон, то добре. І звісно, якщо це буде будуватися на основі розрахунків. У нас у кластері присутні також науковці: це Інститут теплової та альтернативної енергетики КПІ та Інститут енергетики і автоматизації НУБіП. Тобто там професорсько-викладацький склад, і ми також працюємо над цим питанням. Тобто це не тільки думка виробників. Але з наших попередніх підрахунків ми розрахували, що умовно в мікрорайоні Троєщина частина виробників з кластеру навіть може забезпечити до опалювального сезону, за умови наявності фінансування і спрощення деяких нормативних документів, 300–400 МВт тепла і побудувати таку розподілену генерацію. Тому побудувати котельню на Троєщині реально.
6 місяців до наступного опалювального сезону — це достатній час для того, щоб встигнути це зробити?
Якщо ми говоримо про виробництво однієї блочно-модульної котельні, це займає 2–3 місяці. Монтаж та перевезення — це теж 2–3 місяці. Якщо ми беремо виробничі потужності, наприклад, 10 ключових українських виробників, які є в кластері або поза кластером, якщо ми типізуємо проєкти і не кожен буде по-своєму робити, то можна робити гігават теплової енергії і навіть більше.
Чи можна технічно вставити модульні котельні у так званих "хрущовках"? І яка вартість цієї заміни?
Зараз багато експертів і багато в ЗМІ плутають дахові котельні з модульними котельнями. Це дві абсолютно різні речі. Тому що дійсно в старих хрущовках неможливо встановити дахову котельню. Якщо ж ми говоримо про котельню, яка буде стояти поруч, то це інша ситуація.
Яка сума необхідна, щоб побудувати котельні на Троєщині?
Коли там збиралися на заході з виробниками інших модульних котелень у кластері, ми разом обраховували і прийшли до висновку, що нам достатньо буде близько півтора мільярда гривень для того, щоб дати Троєщині близько 300–400 МВт тепла. І це за 6 місяців. За умови наявності фінансування, за умови співпраці київської міської влади з районною, за умови спрощення деяких нормативів. І тут рішення: перше — потужності, а друге — політична воля.
Ми не кажемо, що біля кожного будинку або на даху будинку має стояти котельня. Це дійсно дорого і не має сенсу. Суть децентралізації у тому, щоб використати частину тих мереж, які вже є, і на центральних теплових пунктах ставити котельні. І це дає можливість заживлювати "кущі будинків", невеличкі квартали. І це дасть можливість децентралізувати систему, додати їй стійкості, але при цьому задіяти ту систему, яка вже є.
Багато народних депутатів, представників київської влади, інших експертів говорять про те, що у світі популярна централізована модель. Дійсно вартість виробництва однієї гігакалорії може бути дешевшою. Але суть у тому, що в них централізована система, але не моноджерельна. Тобто в них може бути в межах цієї централізованої системи декілька джерел генерації, таких котелень. Тобто тут же питання — на скільки слотів ми розіб’ємо ТЕЦ. Чи це буде 100 котелень, чи це буде 5.
"Це не означає, що ми всі почнемо труїтися викидами"
Є думки, якщо це будуть маленькі модульні котельні, то, мовляв, вони будуть труїти мешканців верхніх поверхів, стоячи поряд із будинками. Чи це справді є загроза, чи це вигадана загроза?
Насправді це питання розраховується. Є певна крива, на яку висоту потрібно піднімати трубу. Тому що є певний відсоток розсіювання, роза вітрів. Тож це питання потребує розрахунків, але воно не критично впливає безпосередньо на жителів. Це не означає, що ми всі почнемо труїтися. Тут важливий аспект: нове обладнання, нові системи очищення. Це не старий котел, який просто димить чорним. Викиди сучасних котлів значно менші. Нам не треба будувати біля кожного будинку 160 метрів, як на ТЕЦ, велику димову трубу. Достатньо буде 25–30 метрів, щоб розвіювалися викиди від спалювання газу. Тим більше газ — це відносно чисте паливо для отримання теплової енергії. Порівняно з вугіллям, наприклад. Якщо поставити газові котельні — буде значно менше викидів, ніж те, що викидає теплоелектростанція.
.jpg)
Андрій Гевко. Фото: tcu.org.ua
Чи зміняться тарифи?
Ви говорили, що ведете перемовини із представниками уряду. Тобто уряд у курсі, напевно, ваших обрахунків. Тоді в мене питання: а чому такий спротив щодо запровадження? А може, справа в коштах? Тобто якщо це буде, наприклад, децентралізована система, то, умовно кажучи, не теплокомуненерго буде генерувати кошти за комунальні послуги, а вони кудись інде будуть іти, і цього не хоче міська влада?
Складне питання, і воно насправді зарите не в питанні децентралізації. І сам фундамент проблеми, на мою думку і на думку багатьох людей в Україні, лежить у тарифах, на яких, на жаль, останніми десятиліттями багато політиків спекулюють. Ні для кого не секрет, що теплокомуненерго постачає теплову енергію нижче собівартості. Нібито держава має цю частину компенсувати, але з цим відбуваються певні проблеми. У теплокомуненерго накопичуються борги перед "Нафтогазом" за газ. Теплокомуненерго не може робити ніяку модернізацію, покращення систем, ремонт теплотрас, котелень. І створюється така система, як є. Якщо ми перейдемо до іншої моделі — децентралізованої, де буде краща ефективність, або перейдемо до приватних власників, тут може виникнути питання маніпуляцій на цих тарифах.
Тобто тарифи для населення зростуть у такому разі?
Ні, не зростуть. Ми говоримо про те, що якби відпустили тарифи і змінили таку систему. Але якщо ми робимо децентралізацію, передаємо ці котельні на баланс "Київтеплокомуненерго", тому що цим хтось має управляти, то тут зміниться інша ситуація. Незрозуміло буде, що робити з цими сотнями кілометрів теплотрас, наприклад, у місті Києві. Тому що зараз їх ремонтують, на це виділяються кошти, їх постійно покращують, ремонтують цілу зиму прориви, які відбуваються. Чим тоді буде займатися "Київтеплоенерго"? Незрозуміло. І в тариф також закладаються всі ці ремонтні роботи, вартість експлуатації теплотрас. Якщо ми поставимо котельню і відстань для подачі теплоносія зменшиться, відповідно, тоді робота стане ефективнішою, як на мене. Більше того, може з’явитися і конкуренція на ринку джерел теплопостачання. Тобто приватні компанії, які інвестують, можуть ставити за свої кошти котельні й продавати тепло.
А це які міста?
Це Рівне, наприклад, компанія "Укртепло". Це місто Трускавець, компанія "ОККО" займається теплопостачанням. Приватні компанії заходять, ставлять котельні і продають. У місті Бахмуті була, до речі, іноземна компанія, яка постачала тепло. Тобто може приватна компанія і зараз зайти на ринок Троєщини, домовитися з жителями, сказати: ми вам ставимо тут котельню, ми вам продаємо тепло, відрізайтеся від "Київтеплоенерго", ми будемо вам продавати. Це можливо. Але приватний капітал не хоче заходити через тарифне регулювання і обмеження. Навіть не через війну. Тобто ми могли б залучити іноземні інвестиції, будувати котельні, створити окремий ринок, але приватний бізнес не хоче бігати за державою і вибивати оцю різницю в тарифах. І якщо зараз поставити котельні, то нічого з ціною не зміниться, тому що держава це регулює. Навіть приватний виробник все одно буде постачати по тарифу, який встановила держава відповідно до мораторію. А тоді різницю він буде вимагати від держави. Якщо тариф відпустити, то в короткостроковій перспективі це може бути незначне зростання, а тоді, коли на ринку з’явиться декілька джерел теплопостачання, з’явиться конкуренція, може бути відкат. А для людей, які не можуть забезпечити себе теплом — це малозахищені верстви населення — є інструмент адресних субсидій.
