Ілюстративне фото УНІАН
"Усе заспокоїлося"
Міністр енергетики Денис Шмигаль запевнив, що Україна повністю забезпечена пальним, а ситуація контрольована. За його словами, запасів дизелю та бензину вистачає на понад 20 днів. Водночас імпорт пального триває, зокрема й з Польщі, Литви, Румунії та Греції. На вашу думку, якщо проаналізувати ситуацію станом на зараз, то що відбувається на ринку пального в Україні? Які ціни і що їх визначає?
Зараз у всьому світі ціни на пальне визначає одна подія — війна на Близькому Сході. 20 % нафти та нафтопродуктів курсують тими краями. Це величезний нафтовий хаб, який зараз фактично заблокований. Виробники не можуть транспортувати свою продукцію через Ормузьку протоку. Відповідно всі ринки захиталися, адже 20 % — це дуже багато.
Першою реакцією була паніка — що в Україні, що в світі. Всі поїхали на заправки, почали їх спустошувати. Був локальний дефіцит у Франції та в Польщі. Ми пройшли нормально, хоча обстановка була дуже нервова, оскільки мало того, що дуже швидко почали вичерпуватися запаси, так ще й наші сусіди почали нам сигналізувати, що вони тимчасово припиняють постачання. Тому ситуація дійсно була панічна.
Зараз, можна сказати, все заспокоїлося, ми бачимо це по реалізації на заправних станціях, яка повернулася на докризовий рівень або навіть впала в деяких мережах, тому що люди закупилися. Крім того, ціна все ж таки дається взнаки. Нагадаю, що ціни на нафту зросли: якщо ми починали з 72 доларів за барель, то сьогодні вони 100.
Ситуація з бензином спокійна, увага на дизельне паливо
Особливо в центрі уваги сьогодні дизпальне. Чому так? По-перше, в близькосхідному регіоні його виробляють багато і звідти постачалось в Європу, яка є дефіцитною, тобто вона не може себе забезпечити цим пальним, і після ембарго проти російського нафтопродукту в 2023 році, постачання були перенаправлені на Близький Схід й зараз це далося взнаки.
В той же час по бензину ситуація спокійна, оскільки в Європі його виробляють багато, набагато більше, ніж споживають. Бензин не так зростає в ціні, тоді як по дизелю вона летить кудись в космос, оператори просто не встигають змінювати цінники, тому що він зростає набагато швидше, ніж вони тут можуть щось змінювати.
"Аграрії звітують, що вони з пальним і додатково їм особливо його й не потрібно"
Тобто перебоїв з поставками в нас не буде і період активної посівної має в нас пройти більш-менш нормально?
Уряд вже провів певну роботу минулого тижня і зміг розблокувати постачання з деяких напрямків, які нам закрили постачання. Вони поновилися цього тижня, відповідно напруга спадає. Але все ж таки всі розуміють, що в світі ситуація, тобто війна, не закінчилася, а навпаки деякі заводи позупинялися в Європі, тому що сиділи на з ресурсах цього регіону. Всі розуміють, що надалі ситуація буде погіршуватися і рішення, що робити, поки що немає. Перевізники, фрахти злетіли, злетіли міжнародні спекулянти, трейдери накручують цінники. Виробники взагалі притримують товар. Тобто ситуація напружена.
Сергій Куюн. Фото: enkorr.ua
Але буквально вчора була остання нарада з постачальниками пального. Бачимо, що нормально ми проходимо і березень, і навіть сподіваємося, що зробимо запас на квітень. По квітню контрактування розпочнеться наступного тижня або в кінці цього. В цілому баланс складається. Більше того, не треба перебільшувати потребу аграріїв у пальному. В нас ще з радянських часів залишився стереотип, що це великий споживач. А зараз, на жаль, ми втратили багато посівних площ, по-друге, це не та техніка радянська, яка жерла пальне як не в себе. Зараз сучасна техніка, яка дуже економна. Ну, й аграрії — це не дотаційні колгоспи, це локомотив нашої економіки. Й вони звітують про те, що вони з пальним і додатково їм особливо його й не потрібно. Але ринок все одно буде постачати, тому я думаю на 99 %, що все буде нормально й не буде форс-мажорів.
Я хотіла ще запитати щодо можливості робити необхідні запаси. Чи можливо, наприклад, аграріям робити запаси на цілий сезон?
Агрохолдинги — це вже не колгоспи, які керувалися в кабінеті в обласних центрах. Це самостійні бізнесові структури, які зважують всі ризики і планують свою діяльність. Я знаю, що багато господарств роблять запас восени, коли зібрали врожай, отримали гроші і частину коштів одразу поклали в запаси пального, тому що восени, як правило, ціна низька. Крім того, є дострокові договори з постачальниками, які під них бронюють певні обсяги. Й наразі я не бачу, щоб хтось вийшов і сказав: о, Господи, в нас немає пального, ми не знаємо, що робити. Всі роблять свою справу.
У світовому масштабі Україна — невеликий споживач
А чи є в нашої держави механізми реагування на можливий дефіцит?
На жаль, мушу визнати, що ми повністю залежимо від імпорту. Минулого року росіяни остаточно розбомбили наш єдиний нафтопереробний завод, відповідно ми шукаємо пальне на закордонних ринках, при тому в нас постачання майже з усіх континентів – і з Азії, і з Америки, і з Європи. Проблема є (в звʼязку з війною в Ірані — ред.), але це не означає, що цих 20 % не вистачить саме Україні. В нас теж є гроші, ми теж можемо купувати. Ринок себе відрегулює: буде дефіцит, значить буде зростати ціна, щоб захиститися від попиту.
Але ми насправді невеликий споживач. Нам треба того пального не так багато. В нас сотні імпортерів. Я памʼятаю, як в 2022 році хтось машиною поїхав і одним бензовозом привіз. Аграрії накупили тоді танкерів і самі почали возити пальне. Тому, як кажуть, гуртом і батька легше бити. Я впевнений, що пройдемо. Нам не так багато того пального треба. Нашкребемо.
