Кораблі Чорноморського флоту РФ, довоєнне фото commons.wikimedia.org
"Москву" уразили двома крилатими ракетами українського виробництва"
Пане Дмитре, розпочнемо з дійсно знакової події — ураження крейсера "Москва" 13 квітня 2022 року. З точки зору розвідки, з точки зору координації наскільки це була складна операція?
Насправді дійсно це була підготовлена акція, продумана і відповідно спланована. Це була операція ВМС, починаючи від задуму і закінчуючи безпосередньо реалізацією. Тобто в такий спосіб було побудовано виявлення цілі, щоб отримати можливість скоординувати вогневе ураження безпосередньо по ній. І коли ми отримали нарешті від свого підрозділу відповідну інформацію про його місцеперебування, було ухвалене рішення щодо його знищення.
В результаті ударом двох крилатих ракет українського виробництва, що є дуже важливим насправді, кораблю були завдані такі суттєві пошкодження, що він був вимушений припинити подальші свої дії. В якомусь сенсі, звісно, можна сказати, що є невеличкий елемент удачі, тому що дуже влучно було вдарено якраз по тих елементах корабля, які відповідають і за боротьбу, і за живучість. І екіпаж ми не впевнені, що діяв досить професійно для того, щоб в подальшому врятувати свій флагман. Окрім того, наскільки мені відомо, з трьох ешелонів протиповітряної оборони цього крейсера— а їх там загалом кілька — залишалися на посту (військові — ред.) фактично лише на одному.
Всі ці фактори, помножені на російську самовпевненість та нехлюйство, привели до відповідних наслідків. Але, звісно, основна частина – це безпосередньо виконання ураження з боку ракетних фахівців ВМС України.
Відрізати Україну від моря Росія не здатна
Тобто крейсер "Москва", який був покликаний захищати і себе, й інші кораблі Чорноморського флоту, навіть не зміг захистити себе. Але, пане Дмитре, чи можна сказати, що ураження "Москви" стало таким собі переломним моментом у морській фазі війни? І як змінилася після цього поведінка Чорноморського флоту РФ?
Ну, як завжди, натяків росіяни з першого разу не розуміють, в результаті вони вирішили перевірити долю і вимушені знищити ще одну одиницю приблизно в тій самій локації, яка забезпечувала ротацію особового складу на острів Зміїний. І вже після знищення другої одиниці вони нарешті зрозуміли, що їм тут не раді. Загалом комплекс цих дій привів до такої чергової поворотної точки в протистоянні в Чорному морі, коли ворог був вимушений змінити свої дії на стратегічному рівні і покинути цю зону, цей район морський, зрозумівши, що він перебуває в зоні ураження.
В подальшому кілька таких важливих етапів відбулося у війні на морі, за різних умов, за різних причин, але так, це була одна з таких перших дійсно важливих перемог і не тільки у стратегічному, тактичному або військовому сенсі, а, звісно, і у сенсі морально-психологічному. Тому що лозунгом, слоганом цієї війни є фактично фраза, пов'язана з цим кораблем доволі сильно. І так, коли цю фразу в такий спосіб військово-морські сили підтвердили, це стало таким символом, що ворог не є нездоланним. Адже море відіграє суттєву роль у цій війні і досі і ви бачите, що зараз більшість атак спрямовано якраз на Одещину, Харківщину, тобто на такі трансграничні прикордонні райони, де вони можуть застосовувати ті самі дрони-камікадзе в кількості. Тому що коли вони заходять вглиб, їх вже зустріли і частково хоча б знищили. А тут фактично такий перший рубіж і тоді він так само був ним, особливо з огляду на те, що для України переоцінити важливість морської логістики неможливо. Це 90% українського експорту і імпорту. І росіяни це чудово розуміють. Тому так, відрізати Україну від моря для них і досі залишається стратегічним наративом, який вони втілити не здатні.
"Пів сотні уражених об'єктів за минулий рік на території ворога"
Пане Дмитре, пригадую нашу розмову приблизно річної давнини, і ви тоді сказали в контексті наших ракет, що деталі ракети повинні збирати з того боку лінії фронту, і це головний меседж. Але я б хотів би поговорити про це детальніше. Відколи було уражено "Москву", еволюція наших "Нептунів" триває. Станом на сьогодні, про які досягнення можна говорити, якщо пригадати попередні роки? Скільки успішний запусків на рік ми маємо?
Загалом загальна кількість – це пів сотні уражених об'єктів за минулий рік на території ворога або на окупованій території. Серед цих об'єктів є доволі цікаві кейси, пов'язані із місцями зберігання дронів, із місцями їхньої стоянки. Це і дрони-камікадзе типу "Герань" або ж "Шахеди". Це і "Оріони", які є оперативно-тактичного рівня вже дронами, які несуть зброю, не тільки можуть вести розвідку. Знищення відбувалися і пунктів управління, і безпосередньо місць підготовки персоналу. До речі, в цій ситуації серед знищеного персоналу були й іноземні інструктори, скажу чесно, іранські. І, відповідно, такі кейси мають місце постійно.
Тенденція, в принципі, залишається незмінною. І ви бачите, в принципі, з боку ворога подібну тактику. Коли ви не маєте відповідної кількості цілей в морі, починається експлуатація цих систем протикорабельних в іншому режимі. Різниця в тому, що росіяни фактично їх використовують в тому вигляді, в якому вони були вироблені. Мова зараз йде про ці самі "Циркони", які вони запускають з "Бастіонів". Доволі не нова вже зброя, це протикорабельний комплекс, але, як бачите, вони його застосовують періодично вглиб території України. Ми пішли в цьому контексті схожим шляхом, але відбулися модифікації наших ракет. Це теж не є таємницею. Це було озвучено і президентом України. І щодо дальності, і технічних характеристик, і навіть вже в мережі можна побачити світлини цих ракет.
Дмитро Плетенчук. Фото: facebook
Як ви бачите, ця програма отримала такий новий подих, нове життя. І фактично вже перекривши потреби в ураженні морських цілей, ми пішли далі. ВМС є єдиною складовою Сил оборони України, які застосовують цей ракетний комплекс "Нептун". І вся дослідна експлуатація, підготовка фахівців лягає на наші плечі. Відповідно, ми і результат показуємо. Це і цілі, які були вражені в Криму, це цілі, які були вражені на східному узбережжі Азовського моря, і це далеко не всі цілі, які потрапили в поле зору наших ракетників і були успішно уражені.
І що важливо, далі буде?
Так, звісно, ви бачите, що цей напрям перспективний, він розвивається.
"Російський флот не був готовий до тих викликів, які він побачив під час цієї війни"
Окремо хотілося б ще згадати про "Москву", але в контексті знищення флагманів Чорноморського флоту Російської Федерації. Можна ж і пригадати, як буквально нещодавно у Новоросійську завдану удару було по російському фрегату "Адмірал Макаров", це носій ракет типу "Калібр". Виходить, що після Другої світової війни це вже третій уражений флагман Чорноморського флоту Росії, а якщо брати взагалі історію, то напевно, що лише четвертий подібний випадок. Примітно, переважна більшість цих уражень – це саме завдяки силам оборони України. Розкажіть, будь ласка, про цього "Адмірала Макарова": яку роль він відігравав, що зараз з ним?
До речі, сама наявність крейсера "Москва" була не обов'язковою в акваторії, але росіяни вважають, що для того, щоб флот був флотом за статусом, він має мати в якості флагмана корабель першого рангу, яким "Москва" і була. До речі, одна з причин, чому їм так сильно хотілося потрапити в Миколаїв, мій рідний, тому що там досі можна знайти останню версію цього крейсера, який колись мав назву "Україна", і який досі перебуває на території заводу. Але не так сталося, як гадалося.
І так, відповідно втративши цей корабель, вони були вимушені призначити в якості флагмана інший. Зараз циркулює інформація, що було визначено все ж таки фрегат "Адмірал Макаров", це корабель другого рангу. Суто технічно це перетворює Чорноморський флот на флотилію, але це вже насправді просто деталі. Я наразі не можу на 100% підтвердити інформацію, що було уражено саме "Макарова", хоча за зовнішніми ознаками це один з цих двох фрегатів.
Їх взагалі в Чорноморському флоті було три. "Григорович" був поза межами акваторії, це по назві першого корабля спущеного серія отримує назву. "Макаров" був останнім, тобто найновішим. А загалом планувалося до шести одиниць на першому етапі, це серія фрегатів, які Росія планувала побудувати з урахуванням постачання знов-таки з мого рідного міста Миколаєва відповідних турбін, які є силовим агрегатом, установкою рушійною для цих кораблів. Але після 2014 року вони не отримали на решту кораблів ці установки, і були вимушені цей проєкт продати Індії, добудовували вже в інтересах Індії.
Тому в Чорному морі залишилися два таких фрегати — "Макаров" і "Ессен". В "Ессена" доля взагалі нелегка, він вже втретє отримав пошкодження. Вперше "привітав" його якраз "Нептун", але пощастило їм вивезти його з бою, повернути в пункт базування, відремонтувати. Тоді ще Крим був доступний, наскільки я пам'ятаю. Вдруге це вже був дрон і втретє — під час атаки на Новоросійськ він постраждав. Так чи інакше, якщо пошкоджено все ж таки "Макарова", то це може означати, що на якийсь період часу мінус два носії крилатих ракет.
Сказати, що "Макаров" є чимось особливим, я не можу. Так, це відносно новий проєкт, але не слід забувати, що фактично всі ці проєкти корінням йдуть в 90-ті, а це означає наявність суттєвої частинки радянської ДНК в їхній конструкції, які, звісно, впливають на багато факторів, пов'язаних з його бойовими спроможностями.
Як бачите, в принципі, російський флот не був готовий до тих викликів, які він побачив під час цієї війни, тому що кожна війна — це пошук нових рішень, нових тактик. Україна в цьому сенсі якраз себе знайшла і показала.
