Україні треба постачати до Африки готову продукцію, а не сировину — Козаченко про відкриття агрохабу в Африці

Україні треба постачати до Африки готову продукцію, а не сировину —  Козаченко про відкриття агрохабу в Африці

"Це позитивний крок. Ми виробляємо у п’ять разів більше їжі, ніж потрібно нашій країні, і можемо ще збільшити виробництво". Так прокоментував в ефірі Українського Радіо відкриття першого українського агрохабу в Африці президент Української аграрної конфедерації та народний депутат VIII скликання Леонід Козаченко. На його думку, Україна повинна постачати до Африки не сировину, а вже готові харчові продукти.

Експерт пропонує створити великий аграрний хаб у північній частині Африки, де безпечніша ситуація. Він має належати Україні та об’єднати наші підприємства, які перероблятимуть сировину. Водночас основну додану вартість краще створювати саме в Україні: звідси відправляти продукцію до хабу, а вже з нього розподіляти її по всьому африканському континенту.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: JusticeQuarm AgonaEast. У Гані запрацював Центр переробки та розподілу продовольства

Африка – дуже складний регіон

Як ви оцінюєте відкриття агрохабу в Африці?

Звичайно позитивно оцінюю таке рішення і такий крок. Африка – це дуже складний регіон. Він найбільше потерпає від дефіциту продовольства. Щодня на планеті помирає понад 25 000 людей від голоду. І найбільше саме на Африканському континенті. Тому треба працювати в цьому напрямку. Ми виробляємо в п'ять разів більше продуктів харчування, необхідних для самої України. Можемо ще збільшити обсяги. 

Багато разів наші кораблі везли зерно до Африки, їх зупиняли пірати і розвантажували. Багато компаній втратили дуже великі кошти, коли розвантажувалися кораблі і їм не оплачували за постачання. Були спроби деяких компаній інвестувати в Африку, там є можливість виробляти цю продукцію. Але сам бізнес там не спрацював. В чому проблема? В стані, в якому знаходиться цей континент з точки зору політичних аспектів. Це країни не демократичні. Там немає верховенства права. 

Але треба вивчати приклади деяких країн. Якщо ми подивимося на Близький Схід, то Емірати працюють дуже ефективно і отримують величезні прибутки, тому що беруть з Африки сировину – рідкісноземельні метали. В основному це золото. Роблять афінаж. Вони найбільше мають підприємств з афінажу золота. Отримують на цьому десятки мільярдів доларів. Маючи в своїй кишені гроші, кажуть: "Хочете, ми вам заплатимо, дамо борошна, м'яса, вироби з молока". Дуже цікавий приклад Туреччини – однієї з найбільших постачальників продовольства на Африканський континент. Туреччина не постачає туди пшеницю, кукурудзу, просо, гречку, вона постачає продукти перероблені: борошно, макарони, крупи. І робить це дуже ефективно. 

Замість сировини постачати в Африку готову продукцію

Хаб відкриває перед нами певні можливості. На яку суму ми могли би потенційно торгувати з країнами Африки? Скільки мільярдів доларів, до якої суми могли б наростити ці обсяги?

Ми можемо збільшити дуже суттєво. Але для цього нам треба не постачати туда сировину, а будувати підприємства з переробки цієї сировини і давати їм можливість заробляти, мати прибуток. Постачати туди готову продукцію. Ми виробляємо зараз в середньому 27 млрд у рік продукції, а Нідерланди – 108 млрд. При тому вони мають від нас в 11 разів менше земель. Роблять це за рахунок переробки сировини, яку майже 90% отримують з України і постачають по всьому світу. Чому ми цього не робимо? Ми не акцентували на цьому свою політику. Ми зробили непогані кроки в напрямку зростання виробництва сировини, особливо в рослинництві. Але потрібні інвестиції, рух в цьому напрямку. Нам необхідно сьогодні інвестувати у переробку сировини. Треба приблизно 85-90 млрд доларів, щоб Україна вийшла на обсяг виробництва і продажу не менше 120 млрд доларів. Ми зараз 27 маємо, а буде 120, якщо ми впродовж 10 років інвестуємо цей обсяг коштів. 

Марокко дуже потужний хаб робило. Вони казали, що ми закупимо всю продукцію з усіх країн світу і через цей хаб будемо в інші африканські країни постачати, бо ми самі африканці. Але ми на себе беремо ризик. І будемо робити це найефективніше. Їм це не вдалось зробити. Росія зробила дуже потужний прорив на Африканському континенті. Вона створила там спеціальні Збройні сили, щоб захищати постачання продукції із Росії в Африку. Тому цей хаб, який відкрили, непоганий крок, але треба вдосконалювати наш рух у цьому напрямку і долучати до цього міжнародні організації, такі як ФАО (Food and Agriculture Organization).  –  підрозділ ООН. 

Можемо частково використати досвід інших країн

А в умовах такого ускладненого експорту агропродукції, наскільки можливо все ж таки перейти із експорту сировини до експорту продукції? 

Ми можемо частково використати досвід інших країн. Можливо щось своє додати – те, що хотіло Марокко зробити. Можна створити такий хаб, який буде збудований в північній частині Африканського континенту. Вона найбільш безпечна з точки зору складних ситуацій. І можна там створити потужний хаб, щоб він був у власності України, де будуть сконцентровані наші підприємства, які перероблятимуть сировину. Але краще отримувати додану вартість в переробці в Україні, постачати в цей хаб і потім з нього розподіляти по всьому Африканському континенту. 

Чому саме з Гани розпочали? 

Це південно-західна частина. І це дуже складний регіон. Там виникають різні проблеми у взаєминах між країнами, які там розташовані. Там багато складнощів. 

А цей хаб міг би працювати і на сусідні африканські країни? Чи він поки що буде поширювати свою діяльність суто на Ганну? 

Він поки що буде суто на Гану. Я не знаю, чому так зроблено і чи вдасться це все-таки ефективно використати. Побачимо далі, але це не Марокко. Марокко зовсім інші можливості має і щодо фінансового стану, і щодо впливу на країни поруч. Гана – не та країна, яка може взяти на себе ініціативу і запровадити такі інструменти співпраці, які зупинять проблеми Африканського континенту і будуть корисними і для нас, і для тих, хто там живе.