Українська аграрна конфедерація: Попри війну та енергетичну кризу, дефіциту продуктів не прогнозують

Українська аграрна конфедерація: Попри війну та енергетичну кризу, дефіциту продуктів не прогнозують

Ми втримаємося, хоча через дефіцит електропостачання ситуація для підприємств надзвичайно складна. Але, в цілому, боятися дефіциту продуктів на полицях магазинів не треба, заспокоює слухачів в ефірі Українського Радіо президент "Української аграрної конфедерації", народний депутат 8-го скликання, віцепрем'єр-міністр України 2001-2003 років Леонід Козаченко. Він додає, що зараз Україна виробляє втричі більше основних продуктів харчування, ніж ми споживаємо. В нас є великий надлишок цієї продукції. "А українські торговельні мережі дуже потужно адаптовані до тяжких умов, вони завжди знаходять виходи. Можливо виникатимуть якісь ситуативні проблеми в певному населеному пункті. Або якщо говорити про великі міста, то в якомусь районі, в певній частині міста."

0:00 0:00
10
1x

Фото: Суспільне Дніпро

Ситуація складна, але…

Яка ситуація зараз склалася для виробників хліба? 

Ситуація надзвичайно складна. Немає жодного підприємства на території України, яке б не перебувало у складних обставинах, які виникли в результаті дефіциту електропостачання. Більшість підприємств змогли знайти мобільні системи живлення, але потужності, необхідної, щоб виконувати усі ті завдання, поставлені перед ними, не вистачає. При виготовленні хліба основні витрати йдуть на електроенергію, коли йдеться не про потужність у 20-30 кВт, а про 200-300 кВт. Є навіть потужніші підприємства, які потребують більшу кількість електроенергії. І таких потужних систем живлення не вистачає сьогодні. Системи живлення коштують дуже багато. Вони дорогі. І купити їх сьогодні, розуміючи, що війна не вічна, і через рік скажуть, що війни не буде… Що робити із цими системами потім? Їхнє використання завжди буде коштувати більше, ніж підключення до існуючих систем живлення, які нині тимчасово не працюють. Все це є проблемою. І цю проблему, якщо й вдасться зменшити, то вирішити не вдасться. Це добре, якщо сьогодні готують якісь пропозиції, їх треба обговорювати разом із представниками цієї галузі. І це допоможе нам, щоб ми не відчували дефіциту хліба на ринку. 

Сьогодні немає жодної галузі, якій би не потрібно було допомогти, тому що масштаби тих руйнацій, втрат, які несуть наші підприємства величезні. І не можна назвати сьогодні жоден напрямок харчової індустрії, в якому б не відчувався дефіцит електроенергії, сировини, води, робочої сили. Тому є величезні проблеми. І в будь-якому напрямку, якщо буде якась допомога, то це впливатиме позитивно на ситуацію в країні в цілому.

А які тут технічні рішення можуть бути зараз? 

В кожному конкретному випадку ситуація різна. Є відмінність в одному, в іншому. Великі молочно-товарні ферми з поголів'ям у понад 2 000 корів – не всі, але майже половина – до початку війни вже мали системи генерації за рахунок компостування відходів і отримання біоенергії за новими технологіями. І вони не просто забезпечували себе електроенергією, а навіть її частину віддавали в мережу. В нас це все існувало ще до початку війни, хоча були різні бюрократичні проблеми. Їх почали будувати всією територією України. Однак у нас завжди була проблема доступу до фінансових ресурсів. Тому що це кошти, які потребують 5-8 років, щоб їх повернути. Не було таких ресурсів в Україні, не всі могли брати такі кредити за кордоном. Але зараз під час війни рухатись в цьому напрямку дуже важливо. 

Є багато питань через втрати. Наприклад, одна із найбільших птахофабрик в Європі була знищена ворогом в Херсонській області. І необхідно компенсувати це. Можна поставити вимогу, що ми даємо компенсацію, але використайте ці кошти на інших своїх об'єктах, які можуть мати систему генерації електроенергії з переробки цих відходів. Є багато різних можливостей, які можливо використовувати. Головне, щоб це було відкрито, прозоро і доступно для всіх. Тоді, я думаю, що це працюватиме і ми матимемо менше проблем. 

Треба враховувати середовище, в якому знаходишся, коли сам себе всім забезпечуєш. Це не завжди потребує стовідсоткового забезпечення. Бо якщо в тебе поруч проходить електромережа і ти можеш підключитися і в 10 разів дешевше отримати електроенергію, то не варто видобувати її самому шляхом компостування. Тому це все залежить в конкретному випадку від того суб'єкта господарювання, який потребує підключення до мереж: скільки йому потрібно живлення, яку він продукцію буде виконувати. І говорити про такий менеджмент треба. 

Дефіциту продуктів не буде

Чи є ризик, що на полицях супермаркетів, крамниць зникнуть хлібобулочні вироби, молочка, м'ясо? 

Ні. До початку війни ми в 5,5 разів більше виробляли основних продуктів харчування, ніж споживали. Зараз приблизно втричі більше. В нас великий надлишок цієї продукції. Наші аграрії, підприємства харчової промисловості адаптовані до цих надзвичайно тяжких умов, і вони виживають. І не треба думати, що в нас буде дефіцит. Можливі певні ситуативні проблеми виникатимуть у якомусь конкретному населеному пункті. Або якщо говорити про великі міста, то в якомусь районі, в якійсь частині міста. В таких ситуаціях держава повинна підключатись. Але, в цілому, не треба боятись. Наші торговельні мережі дуже потужно адаптовані до тяжких умов і вони знаходять виходи. Наша харчова індустрія і об'єкти харчування, такі як ресторани, кафе теж сьогодні дають велику безкоштовну допомогу в окремих складних ситуативних обставинах людям. Тому ми втримаємось. І державі поки що не треба якихось потужних коштів використовувати на створення якихось фондів.