Ілюстративне фото з відкритих джерел
Росія перебуває на піку своїх спроможностей виробництва ракет
МЗС Росії пригрозило "системними ударами" по виробництвах дронів і "центрах ухвалення рішень" у Києві. Ваш коментар?
Передусім ми маємо розуміти, що російська ракетна промисловість зараз перебуває на піку своїх можливостей. Чогось серйознішого без втручання третьої сторони вони навіть раніше не могли виробляти, а зараз і поготів не можуть застосувати. Навряд чи їм вдасться отримати готову продукцію з третіх країн — я в цьому дуже сумніваюся, навіть попри останню поїздку Путіна до КНР. Північна Корея, якщо згадати, все, що могла дати раніше, вже передала. Зараз росіяни теж намагаються поповнювати власні запаси й накопичувати арсенал.
З іншого боку, якщо ми говоримо про кількість ракет, яку виробляє Росія, це не означає, що всі застосовуються. Частина йде в недоторканний запас (НЗ), частина використовується для навчань, підготовки та апробації ракет із нових партій. Крім того, певна кількість не долітає до України через технічні несправності. От і два "Орєшніки" Росія запускала (такі собі дві "Ліщини"), але один десь розпався в повітрі чи вивітрився в невідомому напрямку. Кажуть, звісно, що відомо де, але менше з тим — росіяни точно цілили в іншу частину України.
Крім того, ту кількість ракет, яку фізично можна застосувати, ще потрібно випустити. Ворогу залишається сподіватися, що вони обійдуть нашу систему протиповітряної оборони й досягнуть цілі. А тут ми ще маємо враховувати неточність російського озброєння та непрофесійність їхніх фахівців — і це правда, а не мої вигадки.
"Ворог розуміє, що не зможе переламати хід бойових дій за допомогою цих ракет"
Тобто ми можемо констатувати: загрози для цивільного населення продовжують існувати. Водночас ворог розуміє, що не зможе переламати хід бойових дій за допомогою цих ракет. Росія й не розраховує на перелом на полі бою, а намагається чинити геноцид, нищити цивільну інфраструктуру та спровокувати техногенні чи гуманітарні катастрофи всередині України. Ось задля цього вони й намагаються запускати ракети. Тут постає питання також їхніх можливостей комплектування, і багатьох інших моментів, зокрема розвідки.
З розвідкою у них зараз теж серйозні проблеми. Російська агентура наразі має більше політичного впливу, ніж військового. І це, слава Богу, зовсім не той рівень, який ми, на жаль, мали за пострадянських часів. Зараз російську агентурну мережу серйозно зачистили. Свідченням цього є те, що для коригування ракетних ударів або визначення цілей ворог усе частіше намагається використовувати в Україні маргіналів, людей із залежностями або осіб із дуже низьким рівнем самооцінки.
.jpg)
Іван Тимочко. Фото: facebook
Розрахунок був на паніку
Якщо поглянути на дії та заяви Москви впродовж останніх тижнів, то чимало оглядачів характеризують поведінку Кремля як істерику. І тут доречно згадати нещодавні заклики МЗС РФ до іноземних дипломатів. Зокрема, очільник МЗС Росії Лавров під час спілкування з Державним секретарем США Марко Рубіо закликав Сполучені Штати забрати з Києва своїх дипломатів. Аналогічні заклики він поширював і на представників інших західних дипустанов. Проте ніхто й не поворухнувся. Була навіть окрема заява амбасадорки Європейського Союзу в Україні пані Катаріни Матернової про те, що вся делегація ЄС залишається в Києві. На що розраховував Кремль, намагаючись так потурбувати дипломатичний корпус? Невже вони справді думали, що всі запанікують і масово тікатимуть із Києва, як у лютому 2022 року?
Повернімося до їхньої заяви про "системність". Спочатку вони стверджували, що знищуватимуть адміністративні споруди, де ухвалюють управлінські рішення. За логікою, якщо йдеться про Київ, це Верховна Рада, Кабінет Міністрів тощо. Згодом вони самі суперечать собі: "Ні, по Кабміну й Верховній Раді ми бити не будемо, бо там рішення не ухвалюються". Ну, я розумію: у Путіна рішення ухвалюються в бункері на Валдаї чи ще десь, от вони й міряють по собі.
З іншого боку, погрози ударами по дипломатичних місіях не мають нічого спільного ні з військовою справою, ні з "центрами ухвалення рішень" щодо оборони України. По-третє, всі ми знаємо, що територія посольств — це суверенна територія тих країн, які вони представляють. Завдати удару по посольству — це те саме, що атакувати саму державу. Росія не має жодного права вимагати чи пропонувати евакуювати дипустанови. За великим рахунком, це суто психологічний тиск, адже Росії плювати на міжнародне законодавство.
Марний розрахунок був на паніку, на те, що довкола цього питання розпочнуться бурхливі політичні дискусії серед світових лідерів, а також на ефект безперервного інформаційного нагнітання.
Тому знову наголошую: Росія перебуває на піку своїх спроможностей з виробництва ракет як зброї ураження. Безперервно завдавати ударів по Україні росіяни не здатні. Проте в проміжках між атаками вони прагнуть утримувати інформаційну хвилю, щоб замаскувати циклічність і паузи. Поки всі без упину обговорюють: "Росія ось-ось вдарить ракетами", а за кілька тижнів удар дійсно стається, у суспільства створюється ілюзія, ніби це відбувається нібито безперервно.
