Російські окупанти перед відправкою в Донецьку та Луганську області України. Фото: Getty Images/Arkadii Budnitskii/Anadolu via Getty Images
Електронні тендери в Міноборони України дозволять купувати на 10-20 % дешевше
Почнімо одразу з конкурентного тендерного процедурного рішення від Міністерства оборони. Заступник міністра оборони Мстислав Банік сказав, що процедури в оборонних закупівлях стануть прозорішими, а використання грошей — ефективнішим. Наміри хороші, але під час війни чи не станеться так, що ворог дійсно зможе отримати доступ до важливої для себе інформації?
Навряд чи вони отримають доступ до такої інформації, тому що головне завдання всіх реформ, які зараз проводить Мінцифри, — це якраз мінімізувати людський вплив. Стосовно власне того, чи зможуть отримати росіяни дані, то це питання до наших кібервійськ, але мені здається, що в нас були болючі поразки на цьому фронті, але масового зливу даних, який би призвів до колапсу системи, не виявлено.
Активна фаза боїв — це час, коли можна найшвидше впровадити реформи, які не проводилися десятками років через опір бюрократії. Тому зараз впроваджується система, коли, грубо кажучи, виробники забивають свої характеристики, коли потрібно вносити інформацію електронно. Єдине, що залишається, – це перевірка виробничих потужностей й це дасть змогу розворушити ринок, щоб доступ отримало багато інших компаній. Адже сила нашого військового комплексу саме в тому, що в нас працюють сотні компаній, багато з них працюють диверсифіковано в невеликих виробничих приміщеннях по 10-15 людей.
Тому ця система власне і має нарешті застовбити ту реальність, яка в нас є у військово-промисловому комплексі, що це не один або декілька гігантів, а багато приватних виробників і ці виробники мають мати доступ до держзамовлення максимально швидко і без перепон з боку чиновників.
Пане Дмитре, а яку економію коштів дає відкритий тендер?
З того, що я знаю, це як мінімум зниження вартості на 10-20 %. Тобто є виробник, який працює, наприклад, з Міністерством оборони дуже давно і з ним давно налагоджена співпраця, він намагається економічно обгрунтувати постійне зростання ціни на свої товари. Таким чином, ці контракти тягнуться. А коли зʼявляється багато виробників, вони подають заявки і конкурують між собою за те, щоб отримати цей контракт. Чим нижча ціна і вища якість, тим більше знижується вартість.
"Окупаційні сили щодня на 1 квадратний кілометр втрачають близько 200 людей свого особового складу"
Поговорімо ще про ситуацію на фронті, але з міжнародного виміру. Зараз багато інформації про успіхи навіть без активної залученості в переговорний трек США, щодо різних новацій і наших можливостей давати ворогу відсіч. Зокрема, екскомандувач Обʼєднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс сказав, що у війні з Росією Україні вдалося отримати в технічному аспекті і завоювати ініціативу. Як ви вважаєте, чи варто станом на сьогодні оцінювати позицію України як позитивну?
Цього оптимізму можна дотримуватися й далі. На ситуацію можна дивитися по різних критеріях, в тому числі й по реаліях, коли просування ворога звелося до мінімуму. Зараз в середньому окупаційні сили щодня на 1 квадратний кілометр втрачають близько 200 людей свого особового складу. Завдяки наших middlestrike-ударам по трасі, яка зʼєднує Крим, товарообіг впав на 71 %.
.jpg)
Дмитро Жмайло. Фото: uacrisis.org
Зараз росіяни можуть просуватися фактично на 1-2 ділянках максимум, сконцентрувавши там у багато разів чисельніші сили. Мова зараз йде про Костянтинівку та бої в Донецькій області. На інших ділянках фронту свою ініціативу вони втратили.
Було багато заяв про те, що Україні не вистачає дронів, що, мовляв, ми вистріляли свій запас. Але, як показують останні кадри, удари тривають. Тому зараз наше головне завдання — довести російську воєнну машину до того, що вона просто буде неспроможна продовжувати війну. Не треба думати, що Росія зупиниться: поки є політична воля (а вона є) і поки ця машина хоч якось воює, вони, на жаль, будуть продовжувати воювати. До реального миру вони будуть готові виключно тоді, коли такі спроможності втратять.
Водночас, не варто вдаватися в ура-патріотизм: ми, на жаль, не маємо зараз сили відвоювати швидко наші території або взагалі провести масштабні контрнаступальні дії. Але зупинити це повзуче просування, знищити основну ланку російської нафтопереробки (а зараз ми заблокували десь 40 % нафтопереробки) можливо. Ми точно не програЄмо цю війну. Хоча переговорний трек фактично поставлений на паузу, ми маємо прогрес.
"Китай зацікавлений, щоб війна тривала максимально довго"
Пане Дмитре, а якщо надалі буде відбуватися плюс-мінус так, як є зараз. Чи довго можуть росіяни не просуватися, але буксувати на місці?
До кінця року, якщо нічого для них не зміниться, вони можуть так показувати якісь рухи. Потім, скоріш за все, якщо вони не отримають зовнішньої фінансової підтримки… адже зараз вони намагаються ще більше збільшити виплати, не йдучи шляхом загальної мобілізації. Тому знайти гроші та якось вирішити питання з гарматним мʼясом для росіян залишається пріоритетом номер один.
Щодо зовнішньої допомоги, то Китай зацікавлений, щоб війна тривала максимально довго. Їм не потрібна перемога Росії, навпаки ослаблення РФ дозволяє їм дешевше отримувати російські вуглеводні. І, відповідно, ослаблення України від Заходу на тлі того, щоб Китай мав додаткові економічні спроможності. Це політика Піднебесної, щоб війна тривала без переможців, без досягнення статусу-кво і виснажувала весь світ.
Якщо цього не вдасться і навіть якщо Росія піде на загальну мобілізацію, то на цьому етапі не змінить радикально ситуації.
