Фотоілюстрація з відкритих джерел
Маркер "press" вже не захищає журналістів
Журналісти, як і інші люди, загрожені у час повномасштабної війни. Тож угода "Заради життя та правди" про співпрацю з Орденом Святого Пантелеймона, яка була укладена нещодавно, є дуже важливою. У чому полягає стратегія вашого партнерства?
Стратегія цього партнерства, його філософія полягає в об'єднанні зусиль медійників і медиків. Тому що нас дуже багато чого об'єднує під час цієї війни. Національна спілка журналістів провела, наприклад, дослідження, яке показало, що рекордна кількість атак на медійників — 22 лише зареєстрованих — зафіксовано у травні цього року. Росіяни полюють на журналістів цілеспрямовано. Абсолютно зрозуміло, що цей маркер "press" вже не захищає журналістів. Він навпаки для росіян є такою міткою для можливості полювати за журналістами. Так само ми бачимо, наскільки цинічно вони полюють за медиками. Для прикладу, лише під час одного обстрілу в Києві було зруйновано 5 медзакладів. Тобто, якщо узагальнити, то одні рятують життя, інші рятують правду. І нам потрібно об'єднувати наші зусилля. Ця інформаційна складова, яку ми можемо як журналісти забезпечити, підсилюється духовно-етичною місією, яку несе Орден Святого Пантелеймона як громадська ініціатива.
"28 цивільних і військових журналістів та не менше 500 медиків сьогодні перебувають у полоні"
Співпраця охопить регіональні проєкти, підтримку звільнених із полону, програми психологічної допомоги та зміцнення ментального здоров'я журналістів. Чи означає це, що представники Ордену проводитимуть якісь тренінги для журналістів, зміцнюючи їхнє ментальне здоров'я, а журналісти висвітлюватимуть події, пов'язані з медичними закладами?
Саме так. Ідея полягає в тому, що в організації національної спілки є обласні відділення, а в Ордену Святого Пантелеймона є регіональні ради. Тож на місцях ми тісно співпрацюємо. Але цей меморандум допоможе зміцнити співпрацю. Так само спілка має дуже потужний інструмент — центри журналістської солідарності, що розкидані по Україні та охоплюють такі міста, як Дніпро, Запоріжжя, Харків, Суми, Київ. На базі цих центрів можна ще потужніше працювати. І сьогодні проводяться тренінги для зміцнення ментального здоров'я журналістів, особливо прифронтових редакцій, які працюють у надзвичайно складних умовах, друкуючи газети, доставляючи їх самостійно. Наприклад, Велика Писарівка на Сумщині. Це визвано одним із найнебезпечніших у світі доставок газет. І зрозуміло, що журналісти працюють під величезними стресами, а Орден має надзвичайно потужних, сильних експертів. Відтак це допоможе посилити наші програми та тренінги зі зміцнення ментального здоров’я, як то кажуть, щоб у журналістів не поїхав дах.
Крім того, 28 журналістів, цивільних і військових, сьогодні перебувають у полоні. І за різними даними, не менше 500 медиків також у полоні. Це унікальна цифра для сучасного світу. Ми не можемо добитися визволення медиків із полону, це абсолютно складна проблема. І так само після звільнення з полону потрібні програми реабілітації, відновлення, психологічного супроводу. Це також предмет нашого меморандуму, нашої співпраці.
.jpg)
Олександр Харченко. Фото: detector.media
"25 прифронтових медіа готують матеріали про медиків і парамедиків, які ми адаптуємо для європейської аудиторії"
Йдеться також про об'єднання інформаційного потенціалу Національної спілки журналістів України та Ордену Святого Пантелеймона для інтеграції історії українського професійного подвигу "Міжнародний простір". Що журналісти можуть зробити для поширення інформації про героїчну роботу наших медиків у тилу і на передовій, наших парамедиків, які забирають поранених і транспортують у центр надання допомоги?
Найсвіжіший приклад. Сьогодні спілка, разом із нашими шведськими партнерами, реалізує проєкт "Frontline Press". 25 прифронтових медіа готують матеріали для своїх видань, в тому числі про медиків і парамедиків, а ми як ментори, з моїм колегою Вадимом Петрасюком, ці матеріали адаптуємо, допомагаємо їх відредагувати, трансформувати, де потрібно, для європейської аудиторії. І сьогодні ці матеріали ми пропонуємо скандинавським країнам. Матеріали зайдуть, я думаю, також у країни Балтії. Там унікальні, неймовірні історії про наших медиків. А з іншого боку, в Ордену Святого Пантелеймона сьогодні є вже понад 20 зарубіжних рад. Від Австралії до Канади, у багатьох європейських країнах працюють ці зарубіжні ради. Вони якраз фокусуються на тих людях, які в цих країнах допомагають Україні, допомагають побачити тих людей, які дуже багато роблять для нашої країни. Таке поєднання на місцях якраз і дозволить досягнути тієї синергії, якої ми очікуємо від цього меморандуму. Чесно кажучи, я давно мріяв про такий крок, для мене це було одним із викликів та цікавих перспектив, які варто реалізувати.
"Донести історію кожного медика до широкого загалу"
У тексті також ідеться про суспільне визнання та літопис пам'яті, спільну роботу над увічненням імен загиблих колег у межах Національної ініціативи "Посвіт пам'яті". Наведу такий факт, що Ірина Цибух, українська громадська діячка, журналістка, парамедикиня батальйону "Госпітальєри", загинула у травні 2024 року. І над увічненням її пам'яті працює дуже багато громадських організацій, волонтерів. А про що йдеться, коли ми кажемо про Національну ініціативу "Посвіт пам'яті"?
Тут якраз ідеться про те, що ми розповімо світові не лише історії окремих особистостей, а розкажемо про кожного загиблого медика. Орден Святого Пантелеймона готує книгу, де будуть зібрані розповіді абсолютно про всіх. Це величезна колосальна робота, ми співпрацюємо з регіональними журналістами, з бібліотеками та архівами. І сьогодні одна з місій Ордену — донести історію кожного медика. Як працює журналістика? На слуху є кілька імен, про які всі знають. Решта людей залишаються відомими лише у вузькому колі. Готуючи цю книгу, ми збираємося донести історію кожного медика до широкого загалу. А журналісти підключаться, спілка буде цьому допомагати.
До речі, 10 липня вже третій рік поспіль Орден Святого Пантелеймона проведе хвилину, коли зупиняється робота в усіх медзакладах, окрім операційних, щоб згадати тих колег, які загинули. Вивішуються білі халати. Це лише один приклад того, як можна привертати увагу до пам'яті, до роботи медиків.
