Фото: бригада "Рубіж"
"Противник почав пересуватися якісніше — завдяки резервам і зеленці"
Що сьогодні відбувається на Покровському напрямку — чи не найгарячішому напрямку фронту?
У смузі оборони 4-ї бригади оперативного призначення "Рубіж" ситуація достатньо напружена. Ми бачимо, що противник почав пересуватися значно якісніше і значно більше. Найімовірніше це пов'язано з тим, що, по-перше, вони підтягнули свої певні резерви, а по-друге, з'явилася велика зеленка, за рахунок якої окупанти можуть просуватися непомічено. Тобто там і тепловізійний дрон мінімально допомагає, а їх не так багато, як би хотілося. І звичайний дрон будь-якого типу з денною камерою просто нічого не бачить за великими заростями. Відповідно, противник може непомічено пересуватися до тієї чи іншої точки.
"30-40 пересувань російських військовослужбовців за добу"
Якщо ми говоримо про підтягування резервів, наскільки воно масштабне? Чи можемо ми оцінити кількість особового складу, який вони здатні задіяти зараз?
Насправді важко про це говорити, через те що вони постійно несуть втрати, а отже, не можуть конкретно накопичитися, для того щоб провести якийсь справді масштабний наступ. Воно у них відбувається накатами, тобто це може бути тиждень досить спокійно, потім тиждень досить активно, і так потрошку змінюється з часом. Або, наприклад, якщо брати якусь загальну статистику, то вересень, жовтень, листопад минулого року були надзвичайно активні, там було 70-80-100 пересувань військовослужбовців РФ за добу. Навесні це було мінімум —10-15-20 росіян за добу, а зараз це вже 30-40. Тобто ми бачимо певне збільшення, але найімовірніше, що це пов'язано саме із зеленкою. Сказати про якусь масштабну зміну їхніх штурмових дій чи про масштабні резерви — ні, такого немає. У них немає великої кількості особового складу, вони дуже сильно скаржаться на це. Але, тим не менш, намагаються десь їх відловлювати і відправляти у м’ясні штурми. Не завжди м’ясні, але водночас 60-70% усіх пересувань, які бачить наша бригада за добу, знищуються або отримують поранення.
"Дрон може просто впасти, бо згоріли мотори під палючим сонцем"
Як сьогоднішні температури, особливо 30+, впливають на перебіг подій на фронті?
Особисто для мене — я більше люблю спеку. Тому я краще 10 тисяч разів буду в теплі, ніж 10 разів буду в холоді. Для мене ця погода є більш приємною, хоча теж важкою, звісно, бо стоїть неймовірна спека. З іншого боку, це важко для пересування, бо хлопці зараз ходять на нозі досить великі відстані. Це можуть бути і десятки кілометрів, для того щоб зайти на позиції. Відповідно, під такою спекою, повністю в екіпіровці, з боєприпасами, з усіма речами — це надзвичайно важко. Друге — щодо впливу сонця і такої теплої погоди на дрони. Вони впливають негативно через те, що перегорають мотори. Банально, дрон може просто впасти, бо в нього згоріли мотори під таким палючим сонцем. Відповідно, є певні втрати безпілотних авіаційних комплексів, які не залежать від помилки пілота чи від збиття, а залежать тільки від погодних умов. Це ускладнює проведення аеророзвідки та самовиявлення противника. Але, тим не менш, для противника це однозначно краще з точки зору проведення штурмових дій, через те що під спекою пересуватися значно легше. І навіть легше змусити їх, умовно кажучи, пересуватися, бо коли зима й морози, всі абсолютно аморфні, ніхто рухатися не хоче, всі хочуть бути в теплі. Тому ми й бачимо зараз зростання цього пересування.
"Українська армія вийшла на надзвичайно високий рівень, якого прагне будь-яка армія світу"
Спробуймо врівноважити сприйняття асиметрії, яке сьогодні існує в інформаційному просторі. З одного боку, ми говоримо про напружену ситуацію на землі, про продовження натиску на найгарячіших напрямках, а з іншого боку, щодня читаємо про те, як горять нафтопереробні заводи, як бувають атакованими підприємства російського ВПК тощо. І це складає картину війни на кінець червня 2026 року. З точки зору військовослужбовця, який тримає фронт, як цей баланс повідомлень сприймається?
Я впевнений, що абсолютно ніхто, починаючи від солдата, закінчуючи цивільною людиною, не міг собі уявити, що Сили оборони в 2026 році будуть наносити більше ракетних і дронових ударів по території ядерної держави, ніж це робить Росія по Україні. Ніхто не міг собі уявити, що ми зможемо знищувати таку величезну кількість НПЗ і позбавляти нафтову державу нафти і пального. Однозначно, це піднімає настрій і показує реально міцність нашої держави, нашої нації в цілому. І це потрібно розуміти. Воно, на жаль, у людській психології нівелюється, знецінюється з часом. Тому що рік тому, коли прилітало по НПЗ, це була подія, а зараз це ніби норма, ми вже звикли бути крутими. Вибачте, ми звикли бути класною армією. Це звучить досить-таки сильно. Тобто, з цієї точки зору, однозначно, українська армія вийшла на надзвичайно високий рівень, якого прагне будь-яка армія світу. І я впевнений, що у світі немає жодної людини, яка цікавиться цією війною і не є в шоці від того, що зараз відбувається.
"Не вистачає особового складу і не вистачає дронів"
Щодо фронту, на жаль, ситуація не така хороша. Противник реально просувається, у деяких напрямках отримує певні досягнення, це потрібно говорити. І проблемою у нас є, звісно, відсутність особового складу. Також проблема — не таке яскраве забезпечення безпосередньо на полі бою. Тобто не вистачає дронів, як цього хотілося б. Але тут є причинно-наслідковий зв'язок, бо всі діри закрити ми не можемо. І тут питання, однозначно, особового складу, тобто громадян, які ухиляються. Тому що ми хочемо стримати противника і не дати йому просунутися далі. Це залежить безпосередньо від кожного з нас і виключно від кожного з нас. Чим більше людей долучиться до війська, тим менше територій і людських життів ми втратимо у цивільному житті. Це також потрібно розуміти. Цей синтез проблем і плюсів, які є у війську, надзвичайно важко вирішити. Я сподіваюся, що новий контракт, який є просто шедевральним саме для новомобілізованих, тобто для людей, які тільки долучаться до війська, можливо, на щось вплине і кількість військовослужбовців збільшиться. Це було б дуже добре.
"Вибираєш посаду і безпосередньо служиш там, де ти хочеш"
Якщо ми вже почали говорити про особовий склад, то конкретно ваша бригада — яких спеціальностей та якого віку військовослужбовців шукає?
Я як людина, що пішла воювати у 19 років, вважаю, що армії необхідна молодь, причому вмотивована молодь, яка буде якісно виконувати свої завдання і матиме більші шанси на знищення противника і водночас на виживання. Чим старша людина, 45-50 і більше років, яка, ймовірно, не займалася спортом, працювала просто на роботі й жила звичайне життя, їй буде значно важче. Це цілком очевидно. Але немає людини, для якої в армії не знайдеться посади. Це буквально. Тому що у нас є посади від діловода до умовного тракториста-комбайнера, який буде копати бліндажі, від інженера до електрика, від безпосереднього піхотинця до БПЛАшника. Тобто — величезна кількість посад, які можна обрати. За весь час служби у війську, саме в нашій бригаді, я не чув такого, щоб когось перевели, умовно кажучи, з якоїсь посади у піхотні підрозділи, як часто люблять розказувати. Якщо я не правий, то нехай хтось із наших хлопців виправить мене, але я такого реально ні разу не чув. Тут вибираєш посаду і безпосередньо служиш там, де ти хочеш. Вільних посад неймовірно велика кількість.
"У росіян не знайшовся конкретний варіант, як поліпшити зв’язок"
Повертаючись до подій на фронті. Як ці взаємні удари, якими ми обмінюємося з ворогом, впливають на зв'язок і логістику? Чи знайшли росіяни спосіб вирівняти асиметрію, яка утворилася через вимкнення для них старлінку?
Вони намагаються ставити різного типу мости, різноманітні засоби для того, щоб протидіяти нашим БПЛА та покращити зв'язок. Але в нас ситуація у цьому плані краща, і це дуже добре. Я сподіваюся, що вона такою і буде. У росіян точно не знайшовся конкретний варіант, як повністю вийти із ситуації, що пов'язана зі зв'язком.
З приводу випалювання ворогом автозаправних станцій на прифронтових територіях. Наскільки це масштабна сьогодні для нас проблема?
Це цілком очікувано. Вони не можуть абсолютно нічого зробити з нашими нафтопереробними заводами, тому що у нас їх просто немає в такій кількості. У нас немає такої кількості резервуарів, тому немає по чому бити, грубо кажучи. Відтак вони намагаються просто знищувати наші заправки. Для нас це однозначно погано, тому що незручно і звичайним цивільним, і військовим, які також на цих заправках заправляються. Але, скажу відверто, це скоріше крик тих, хто нічого не може зробити: зробити якусь западлянку, ніж певний суперстратегічно продуманий крок.
Чи може збільшитися глибина таких ударів найближчим часом?
Однозначно. Вони будуть це робити, як загнані тварини. Робити на зло, щоб і цивільні теж не мали бензину. Тим більше, ми бачимо десятки і сотні відео, де російські громадяни ниють і скаржаться на те, що в них величезні проблеми з паливом, що в них на заправках нічого немає. Їм потрібно щось робити, показувати картинку, показувати результат. Тому вони 100% будуть це робити, я в цьому переконаний.
(1).jpg)
Андрій Отченаш. Фото: facebook
"Мені важко повірити, що від Білорусі може бути новий фронт. Але нам треба бути готовими"
Нещодавно президент Зеленський вимагав у диктатора Лукашенка вимкнути ретранслятори, які стоять на території Білорусі. Ретранслятори таки були вимкнені. Чи варто чекати ще якихось несподіванок з білоруського боку і чим Україна гіпотетично може відповідати?
Ми вже показали всьому світу, що нам є чим відповісти. Я, наприклад, не дуже вірю в те, що Білорусь має якісь варіанти і можливості агресії проти нас. Навіть якщо вони будуть залучені, це скоріше йдеться про поодинокі випадки або випадки з певними підрозділами. Я не вірю в те, що це може бути щось масштабне, адже це дуже дорого коштуватиме безпосередньо Білорусі. Думаю, що навіть Лукашенко все це розуміє. Якщо його якось притиснуть, умовно кажучи, то це вже питання буде до білоруської нації, чи вони готові робити таку жахливу помилку. Тим більше, що Росія зараз отримує величезні втрати. Я думаю, кожен адекватний білорус цілком розуміє, що для нього буде вартувати його поведінка стосовно України. Тому мені важко повірити, що від Білорусі може бути новий фронт. Але це не означає, що до цього не потрібно готуватися. Мені, наприклад, дуже подобаються новини про те, що на Волині, у північних регіонах починають ставити дрон-сітки, починають більше готуватися до оборони. Це абсолютно грамотне рішення, тому що ми можемо наївно думати, що нічого не трапиться, а в один чудовий момент все ж таки білоруси підуть в атаку. Так само ніхто не вірив у 2022 році, що Росія буде повномасштабним наступом йти на Україну, але, як бачимо, пішла. Тому найкраще рішення для нас – це однозначно бути просто готовими.
"На нашому напрямку 60-70% російських військовослужбовців помирають"
Якщо говорити про Сумщину, Чернігівщину, Харківщину, чи будуть росіяни робити спроби розширити гарячу лінію фронту в подальшому?
Якщо буде тотальна мобілізація в Росії, то це цілком імовірно. Якщо її не буде, то, на мою думку, це малоймовірно, адже ті втрати, які отримує противник, невимірні навіть до штурмових дій, які вони роблять. Знову ж таки, якщо дивитися саме на нашому напрямку, це Добропільський напрямок, то 60-70% російських військовослужбовців помирають. Це те, що ми помічаємо. Відповідно, вони просто не мають можливості проводити ще якісь штурмові дії на інших напрямках. Але це, знову ж таки, завдяки Силам оборони України. Якщо у нас не буде тотального поповнення у війську, то росіяни будуть мати можливості, де просуватися і де проводити певні штурмові дії. Тобто маємо величезний синтез різних проблем і питань, які потрібно вирішувати. Але саме на сьогодні я не бачу в росіян потуги для того, щоб проводити великі наступальні операції на Чернігівському чи Сумському напрямку.
"Єдина протидія — наші власні КАБи"
Чи вдалося нам щось зробити із чинником ворожих КАБів?
З того, що я бачу, на жаль, ні. Противник дуже якісно і у великій кількості використовує КАБи. Наприклад, місто Добропілля, це невелике містечко на Донбасі. По ньому прилетіло майже 500 КАБів за один травень. По одному місту. Просто уявіть величезну кількість КАБів, яка прилітає по позиціях Сил оборони. Вони просто стирають місто в нуль. На жаль, ми поки що не знайшли протидії. Єдина протидія — це наші власні КАБи.
