Погруддя гетьмана Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі, 28 червня 2026 року. Фото: president.gov.ua
Про яку історичну несправедливість і викривлення ми говоримо?
Ольга Ковалевська: Гетьман Мазепа був найбільшим і найвидатнішим меценатом Лаври. Про це довгий час не говорили. Це була незручна тема. Це замовчування тривало понад 200 років. Тому для нас, коли ми розробляли концепцію цього пам’ятного знаку передусім мова йшла про те, щоб повернути Мазепу, як найбільшого мецената і опікуна Лаври. Повністю коштом Мазепи з нуля було побудовано Всіхсвятську церкву, вежу Онуфрія, вежу Кущника, Годинникову вежу. Якби не він, Лавра би мала зовсім інший вигляд. Крім того, мати Мазепи та його родичі також робили церковні пожертви до різних храмів. Це також була незручна тема. Тому нам було важливо повернути Мазепу в Лавру саме як мецената і покровителя.
Що для нас постать Івана Мазепи насамперед у контексті не лише України, а світу на той час?
Ольга Ковалевська: Передусім людина повинна знати свою історію. В цьому контексті ліквідація кафедр історії в наших університетах є просто неприпустимою. Людина повинна знати біографію Мазепи, що ця людина зробила. Ця постать може вважатися неоднозначною, як будь-який політик. Оцінювати цих людей доволі складно. Доволі складно обрати критерії, за якими потрібно оцінювати цю людину. Коли Мазепа очолював козацьку автономію, яка не була повноцінною незалежною державою, йому доводилося робити такі кроки, які на сьогодні можуть бути по-різному оцінені. З іншого боку, потрібно пам’ятати, чого було більше. В контексті Мазепи позитивного і того, що варте пам’яті було більше. Саме при Мазепі Гетьманщина отримує ситуацію стабілізації. Ми маємо економічний, політичний, релігійний та культурний розквіт. Тобто Гетьманщина входить у стадію свого найвищого розквіту, якого не було і вже не буде. Епоха Мазепи – це унікальні 22 роки, протягом яких ми можемо говорити про великі досягнення, які мали місце в Гетьманщині.
Ольга Ковалевська. Фото: vechirniy.kyiv.ua
Наскільки великою проблемою є пошук справжнього зображення великого гетьмана?
Ольга Ковалевська: Це питання давно висвітлене. Гравюра Мартіна Бернігерота є єдиною прижиттєвою гравюрою, яка була виготовлена в Лейпцигу і опублікована ще за життя Мазепи. Тому, коли ми робили погруддя, то вирішили скористатися саме цією гравюрою.
Як ви працювали над розробкою погруддя? Скільки тривав цей процес?
Олесь Сидорук: Творчий процес не був надто складним. Він був дуже цікавий. Наша співпраця з істориками, особливо з Ольгою Ковалевською нас надихала. Це погруддя – змістовна творча праця. Насамперед нашим завданням було створити правдивий образ Мазепи.
Як щодо критики? Чи отримали ви вже критичні зауваження щодо роботи?
Олесь Сидорук: Адекватну критику я сприймаю з розумінням. Поки що такої не було. В основному люди радіють, тому що Мазепа повернувся в Лавру. Погруддя не містить жодних ознак соцреалізму. Ми обрали стиль бароко, який не має стосунку до радянського стилю. У Лаврі також бароковий стиль. Ми поєднали їх, оскільки саме Мазепа є засновником українського бароко.
Олесь Сидорук. Фото: facebook
Чого бракує Лаврі?
Олесь Сидорук: Є ідеї продовжити цю тему. Сподвижників Мазепи також потрібно увіковічнити. Це має бути ділянка недалеко від Мазепи, щоб їх поєднати в цю епоху в цілому.
КОНТЕКСТ
На території Києво-Печерської лаври напередодні, 28 червня встановили погруддя українському гетьманові Івану Мазепі. Відкриття відбулося під час урочистостей до Дня Конституції України. "Відтепер тут, у Києво-Печерській Лаврі абсолютно по праву стоятиме погруддя великого українця та покровителя Лаври – Івана Мазепи", — заявив президент Володимир Зеленський.
Іван Мазепа був одним із найвизначніших меценатів в історії Лаври. Коштом гетьмана відбудували та оздобили головні храми, включно з позолотою бань Успенського собору, а також звели Церкву Всіх Святих.
Зеленський також повідомив, що у центрі Києва може з'явитися пам'ятник Івану Мазепі. Його можуть встановити на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де колись стояв пам'ятник Леніну, який у 2013 році демонтували учасники Революції Гідності. "Століттями Росія бруднила його ім'я, прагнула щоб українці дивитися на свою історію чужими очима, переконуючи наш народ, що Мазепа зрадник. Це брехня. І безумовно масштаб цієї постаті заслуговує на повноцінний пам'ятник у столиці нашої держави. Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013-го – на Бульварі Шевченка. І я впевнений, там де Ленін впав, міцно стоятиме Мазепа", – сказав президент.
У вересні 2018 року Вселенський патріархат після надання автокефалії Українській православній церкві повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, яка була накладена на Мазепу. Константинопольська православна церква наполягає на тому, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату: "В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі й відпустили від гріхів, а потім і відспівували".
Крім того, ще у 1918 році у Софійському соборі єпископ Назарій з дозволу митрополита Київського і Галицького Антонія відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.
У 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.
