Ілюстративний колаж з відкритих джерел
Свідомо створено високий поріг для того, щоб не відбулася якась девальвація поняття пантеону
Як формуватиметься Український національний пантеон?
Це місце, де будуть вшановані найвизначніші діячі української історії. Йдеться як про військово-політичних діячів, так і про діячів культури і науки. Буде створена спеціальна комісія, яка розглядатиме пропозиції, а остаточне рішення щодо конкретних осіб все одно буде ухвалюватися Парламентом у вигляді додатку до цього закону. Свідомо створено високий поріг для того, щоб не відбулася якась девальвація цього поняття пантеону. Йдеться про можливість перепоховання тих чи інших діячів через 20 років після смерті. Певна дистанція потрібна, щоб не піддаватися політичним актуальним дискусіям. По суті це спроба створити меморіальний об’єкт за аналогією з тими, які вже є в багатьох країнах Європи. В Україні це питання розглядається на державному рівні ще з часів Віктора Ющенка. Цей закон є вирішальною віхою. Далі мають бути практичні кроки, щоб почати визначати, як фізично має виглядати цей пантеон. Має бути проведений конкурс, за результатами якого визначатиметься втілення цієї ідеї.
Усі рішення мають бути результатом жвавих дискусій громадськості
Як виглядатиме цей процес узгодження? Хто визначатиме тих діячів та діячок, які будуть вшановані? Це дуже хороше поле для маніпуляцій для наших сусідів зокрема.
Рішення переглядатиме комісія, затверджуватиме Парламент. Усі ці рішення мають бути результатом жвавих дискусій громадськості. Це цілком нормально, щоб українці дискутували, хто для них найважливіший в історії. Ненормально, коли сусіди вказують нам, хто має бути для нас героєм.
Володимир В'ятрович. Фото: ФБ-сторінка
Єдина припустима реакція з нашого боку – це відсутність реакції
Україна має робити те, що має робити. Ми говоримо про проєкт, який має увіковічнити тисячолітню історію України і буде спрямований в майбутнє на сотні років. Узалежнювати цей проєкт від якихось внутрішньопольських політичних розборок між урядом і президентом абсолютно неадекватно. Ця реакція частини польського політикуму нездорова. Єдина припустима реакція з нашого боку – це відсутність реакції. В європейській традиції неприпустимо, щоб представники однієї держави вважали за потрібне вказувати представникам іншої держави, як вони мають трактувати їхню історію. Те що ми бачимо з боку польських політиків – це спроба абсолютного диктату. В такій ситуації я не бачу жодних кроків з українського боку, які могли би заспокоїти цю істерику в Польщі. Це робиться польськими політиками і цим користується Росія, яка має вагомі інструменти впливу в різних державах. В Чехії також виникла ініціатива позбавити Президента Зеленського державної нагороди. В Росії є ультраправі та ультраліві політики, як і в кожній європейській державі. Якщо ми винесемо це на європейський рівень, Росія цим скористається, щоб мобілізувати свої сили і розповідати всій Європі, що в Україні нібито глорифікують нацистів.
