Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Бюджетна декларація є дороговказом для країни, бізнесу, для підготовки бюджету"
Наприкінці червня Кабінет міністрів України схвалив бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Вона розроблена на основі базового сценарію, який передбачає покращення безпекової ситуації з 2027 року. Але в уряді передбачили і сценарій стійкості на випадок тривалої війни. У чому важливість цієї бюджетної декларації? Чи варто її розбирати на молекули, чи це поки що чернетка?
Бюджетна декларація — це документ середньострокового бюджетного планування. Тобто уряд показує на три роки, 2027-2029, що він планує робити у сфері публічних фінансів. І робить свій макропрогноз на три роки вперед. Це не обов'язкові цифри, вони не обов'язково мають справдитися, але вони точно є об'єктивними з точки зору тієї розрахункової бази, яка є на момент складення цієї бюджетної декларації. Тому вона є дороговказом для всіх — для країни, бізнесу, для підготовки бюджету, зокрема на 27-й рік. Він буде внесений до 15 вересня до Верховної Ради. Бюджет зараз буде розроблятися саме на показниках цієї бюджетної декларації. Це орієнтири, це план. Бюджетна декларація не голосується у Верховній Раді, ми даємо до неї пропозиції. От сьогодні я подав пропозицію до бюджетної декларації, бо вона не повною мірою задовольняє моє бачення розвитку публічних фінансів. Але разом з тим, це не той документ, який має цифра в цифру, обов'язково відобразитися навіть у проєкті бюджету 2027. Може бути коригування залежно від зміни економічної ситуації в країні, у світі, і виходячи з коригування тих політичних завдань, які будуть мати місце.
"Ми б не впоралися, якщо б розраховували лише на внутрішні джерела"
Ви перед етером сказали, що гроші є, але є і невеличкі проблеми, які можна вирішити. Розкажіть, будь ласка, що це за проблеми.
Якщо ми говоримо про забезпечення фінансами, то на сьогодні, на жаль, ми критично залежні від тієї допомоги, яку отримуємо від наших партнерів. 90 млрд євро кредитної угоди, яку ми підписали, проголосували, ратифікували у Верховній Раді, забезпечує нам фінансування на 2026-27 роки. Разом із меморандумом з Міжнародним валютним фондом, який підписаний президентом, головою Нацбанку, міністром фінансів та прем'єр-міністром, і ми очікуємо схвалення відповідної програми. Це також документ, що дає нам додаткові гроші, на які орієнтується вся інша допомога, в тому числі 90 млрд євро до кредитної угоди. Меморандум є таким центральним документом, дороговказом, маркером про те, що Україна є добросовісним позичальником, який поверне гроші. Крім цього, є гроші від Світового банку, і всі ці кошти дозволяють нам профінансувати невійськові видатки у повному обсязі. Це великі гроші. Безперечно, ми б не впоралися, якщо б розраховували лише на внутрішні джерела.
Але, якщо говорити про бюджетну декларацію, про ті недоліки, які я в ній бачу, то ми вже спілкувалися з прем'єр-міністеркою, у неї є розуміння цього, ми будемо проводити консультації та, сподіваюся, істотно відкоригуємо ці показники в бюджеті 2027. Це стосується соціальних стандартів. Я переконаний у тому, що уряд, на жаль, подаючи цю бюджетну декларацію зараз, пішов по шляху найменшого спротиву. Він фактично заморозив бідність у своєму макропрогнозі та у своєму політичному фінансовому прогнозі на наступні три роки.
"На сьогодні прожитковий мінімум мав би бути близько 12 тис. грн"
Поясніть це — як заморозив?
На сьогодні ми маємо прожитковий мінімум 3200 грн. Він залежить від того, працездатна чи непрацездатна особа, але загалом 3200 грн. У 2027 році — близько 4000 грн. Але ні на 4000, ні на 3200 неможливо прожити. Ми не можемо говорити про те, що фіксуємо такий мінімум на найближчі три роки навіть з урахуванням індексації. Це не те, на що можна прожити. І можна просто із цим змиритися і нічого не робити. Але я вважаю, що місія саме цього уряду, саме цієї влади — зламати цю ситуацію докорінно. Ми маємо обрахувати реальний прожитковий мінімум, на який можна прожити. Не виходячи із цього споживчого кошика, на який неможливо дивитися без сліз і який обрахований ще за якимись радянськими стандартами, а розглядати реальні гроші, на які можна прожити.
Ви вже попередньо рахували?
Це наука. Я не буду зараз говорити з точністю до копійки, але я переконаний в тому, що на сьогодні це десь близько 12 тис. грн. Мав би бути такий прожитковий мінімум. Ми говоримо людям, що не можемо вам сьогодні заплатити всі соціальні видатки, виходячи з цього прожиткового мінімуму. Але ось є дороговказ — бюджетна декларація, щоб ви бачили, як ми це будемо робити, рік до року. І нехай навіть не на третій рік ми зрівняємося з цією реальною сумою, нехай на четвертий або на п'ятий, але ми точно маємо дати людям цей план, по якому ми зрівняємо номінальний прожитковий мінімум, який є у бюджеті, з тим, який реальний.
"Мінімальна зарплата має бути 11 тис. грн, а до 2029 року — 17 тис. грн"
І від цього ми також маємо переглянути мінімальну пенсію. Дивіться, 2600 грн — мінімальна пенсія сьогодні. Це та сума, від якої просто соромно людям дивитися в очі. Я розумію, що це мінімальна пенсія, що, можливо, у людини не вистачає стажу, але візьміть середню пенсію 6000 грн — на це теж не можна прожити. У нас 70% пенсіонерів живе й отримує пенсію меншу, ніж навіть той "сумний" прожитковий мінімум, який рахує сама держава. І ми погоджуємося, ми нормально живемо, мирячись з такою абсолютною несправедливістю. Я вважаю, що це неприпустимо, це неподобство, яке ми маємо виправити. Тому я і подав до бюджетної декларації пропозицію щодо підвищення мінімальної заробітної плати, до речі, це теж категорія, яка має бути істотно підвищена. Я вважаю, що вона має бути з наступного року 11 тис. грн щонайменше, але і це занижена сума. А до 2029-го року ми маємо вийти на мінімальну заробітну плату 17 тис. грн.
Якщо ж ми говоримо про пенсію, то у 2027-му році вона має бути 6,5 тис. грн. Резерви для цього є навіть у самому Пенсійному фонді, бо він сьогодні профіцитний. Але цей профіцит — через певні аномалії, скажімо, заробітні плати військовим позитивно впливають на баланс Пенсійного фонду. І зрозуміло, що кінець війни скоригує ці показники.
"60% торгівлі торгує без ПДВ, це більше трильйона гривень"
Але у нас є неоране поле детінізації, адже половина економіки перебуває у тіні. У нас 60% торгівлі торгує без ПДВ. Це більше трильйона гривень. Ними можна підвищити вдвічі зарплати вчителів, медиків та істотно підвищити пенсії, тобто взяти ресурс на пенсійну реформу. Це величезні гроші, які зараз опиняються у кишенях кількох сотень сімей контрабандистів, податкових ухилянтів та корупціонерів. Бо цими ж грошима харчується корупція. Саме тому я виступаю з конкретними прикладами по конкретних галузях. Ми заслуховували Бюро економічної безпеки, Податкову і Митницю на комітеті і поставили конкретні строки. У Кабміні створена вже міжвідомча робоча група, яка також визначає конкретні строки і заходи щодо детінізації економіки. Ми маємо забезпечити сплату ПДВ всіма бізнесами в Україні. А не так, що у нас є мережа АТБ, Новус, Варус, Сільпо, які сплачують ПДВ армії, а є такі, що, подрібнюючись на три з половиною тисячі ФОПів, ПДВ не сплачують. Як можна в одній юрисдикції мати абсолютно різні моделі здійснення бізнесу, одна з яких отримує маржинальність саме завдяки ухиленню від оподаткування, тобто вчиненню злочинів. І ми широко закриваємо на це очі.
Це до кого вже запитання?
Це питання до правоохоронців, до фіскалів, бо це їхні очі закриваються. Люди, які виходять ось таким чином із тіні, мають відшкодувати збитки, заподіяні державі за весь період, що охоплюється строками давності стягнення відповідних податків. І якщо вони відшкодують, то можуть вийти із тіні та працювати на єдиній юридичній особі зі сплатою ПДБ без цього всього подрібнення. Але ніяк не інакше. Бо інакше ми штрафуємо добросовісного платника.
"Мінімальна зарплата вчителів — понад 21 тис. грн, Міносвіти має внести відповідний законопроєкт до бюджету"
Якщо говорити про перспективи на 2027 рік, що із соціальних стандартів може реально змінитися?
Згадаймо заробітні плати вчителів. Ми на 2026-й у бюджеті проголосували, що мінімальна заробітна плата вчителів має бути трохи більша 21 тис. грн. Ми це вже проголосували як Верховна Рада. І Міністерство освіти мало внести до Верховної Ради відповідний законопроєкт, у якому змінювалася б тарифна сітка таким чином, щоб ми виконали стандарт, який міститься у законі про освіту. Ми зобов'язані виконувати цей стандарт. І Кабмін зобов'язаний. Для цього ми передбачили гроші у бюджеті й передбачили те, що Міносвіти має внести відповідний законопроєкт до бюджету. Він не внесений досі, зараз уже липень.
.jpg)
Данило Гетманцев. Фото: facebook
Я вважаю, міністр має піти відставку. Бо кожна проблема має своє прізвище. Якщо ми будемо спускати невиконання чиновником своїх обов'язків, які покладені Верховною Радою на нього безпосередньо, то ніколи не зможемо побудувати ефективний державний менеджмент і зробити для людей так, щоб вони отримували хоча б те, що вони мають отримати по закону. Якщо людина не виконує, вона має піти у відставку. Без жодних розмов. Нам не треба аналізувати глибокий психологічний світ цієї людини чи якісь причини, що стали на заваді. Це нікого не хвилює. І якщо ми будемо так ставитися до тих, хто не виконує покладені на них обов'язки, тоді буде порядок у державі. Нам необхідний порядок.
"Якщо реформа електронного акцизу не буде реалізована з 1 листопада, держава втрачатиме по 500 млн на день, 180 млрд по року"
Як можна вже третій рік поспіль зривати Міністерством цифрової трансформації програму електронного акцизу? Держава недоотримує 50 млрд по року від акцизного податку за рахунок того, що детінізація відкладається. Вони прострочили минулого року електронну акцизну марку, яка повинна наноситися на алкоголь та тютюн, а далі на кожному етапі відбувається простежуваність пачки тютюну чи пляшки горілки. Тобто контроль стає дуже легким і доступним для кожного, не лише для поліції чи податкової, а для кожного громадянина. Він може навести свій телефон на цю марку і зрозуміти, підроблена горілка чи не підроблена. Тобто класна нормальна штука, яка мала б запрацювати. Ми у 2023 році ухвалили відповідний закон, а вони досі зривають його прийняття. Більше того, до мене звернувся бізнес, мовляв, ми з 1 листопада маємо вже працювати по цій технології, згідно із законом. Але як ми можемо працювати, якщо нам досі не дали на нормальне тестування це програмне забезпечення, а мають дати 10 місяців, за законом. Тобто у міністерство повинні прийти інші люди, притомні, які зможуть врешті реалізувати цю надважливу реформу для держави, бо тут є ще один ризик. Якщо реформа не буде реалізована з 1 листопада, то держава почне втрачати по 500 млн на день, 180 млрд по року. Ми зірвемо повністю усі надходження від підакцизних товарів, це буде шок і трагедія.
"Проблема в тому, що кваліфікованих людей робітничих професій — немає"
Ми як суспільний мовник запрошуємо до нашого етеру згаданих посадовців — міністра освіти, виконувача обов'язків міністра цифрової трансформації. Їх немає у студії, немає на зв'язку, але якщо у них буде бажання, можливість, час, то вони зможуть відповісти та висловити свої думки. Запрошуємо їх до нашого етеру.
Повернімося до розмови. Важливий аспект — безробіття в Україні залишається високим, майже 13%. Що, на вашу думку, держава має зробити вже зараз, щоб допомогти людям? Бо без робочих рук навіть тіньової економіки не буде.
Проблема безробіття набагато глибша, ніж здається. Якщо говорити про цифру мобілізації, то якраз мобілізація не впливає негативно, бо ці люди вважаються працевлаштованими. Якщо говорити про те, якою є природа нашого безробіття, то у нас є структурне безробіття. Це означає, що безробіття достатньо високе, а попит на кваліфіковані кадри — шалений. Поговоріть з будь-яким бізнесом — найбільша проблема це знайти кваліфікованого працівника. П'ять тисяч доларів на місяць платять професійному екскаваторнику, і не можуть знайти людину. І тут проблема не тільки у бронюванні чи мобілізації, проблема в тому, що кваліфікованих людей робітничих професій — немає. На ринку праці вони не представлені. І це надвелика сьогодні проблема. Яким чином вона вирішується? Вона не вирішується простим шляхом. Це комплекс рішень, які має вжити держава. Найперше, це перекваліфікація, вона має бути якісною. Тобто держава має дати можливість ВПО перекваліфікуватися на ті професії, які є на новому місці роботи. А також підготовка і перепідготовка кадрів, навчання дорослих людей. Це те, що держава має організувати і масштабувати. Такі програми є, але їх, безперечно, недостатньо.
НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. ПРЕДСТАВНИКИ ЗГАДАНИХ У ЦЬОМУ ЕФІРІ ВІДОМСТВ, ЗОКРЕМА ПРЕДСТАВНИКИ МІНІСТЕРСТВА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ, ТАКОЖ МОЖУТЬ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ОЗНАЧЕНИХ ПІД ЧАС РОЗМОВИ ІЗ ДАНИЛОМ ГЕТМАНЦЕВИМ ПИТАНЬ.
