Фото: Київзеленбуд
"Влаштування ділянок без скошування є частиною стратегії адаптації до змін клімату"
Пані Людмило, звідки до нас прийшла ідея створювати такі оази? У соціальних мережах бачимо досить різні коментарі. Хтось просто в захваті від таких локацій, а хтось — навпаки досить негативно ставиться до цих ділянок, мовляв, чому не покосили, занедбано, куди дивиться "Київзеленбуд"?
Взагалі, це ініціатива нашого департаменту, який змінив назву в реаліях сьогодення. Колись був департамент екології, а зараз департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату. Оскільки клімат міняється глобально, враховуючи посушливі періоди, відсутність опадів, морозні зими, тобто доволі стресові погодні умови в наших зонах, то ця ініціатива збереження біорізноманіття і влаштування ділянок без скошування є частиною стратегії адаптації до змін клімату. Косити/не косити — це достатньо риторичне запитання, і правда завжди десь посередині. До всього треба підходити збалансовано, відповідально і фахово. Потрібно вивчити ділянку, яку ми передбачаємо влаштувати без скошування, вивчити пасажиропотік та відвідування, багато факторів дослідити, а також потребу й необхідність цієї ділянки саме тут. Треба підійти фахово. Стосовно коментарів, ми їх читаємо. До нас є офіційні письмові звернення — і на службу 1551, і телефонними дзвінками. Суспільство розділяється 50 на 50.
"Ділянки без скошування запобігають ерозії та перегріву ґрунту, покращують його структуру, зберігають біорізноманіття"
Що можемо відповісти прихильникам та яка відповідь буде тим, хто має причини бути незадоволеним такими локаціями?
Давайте спершу щодо потреби в таких ділянках, їхні позитивні сторони. Ділянки без скошування запобігають ерозії ґрунту, вітровій ерозії із сувом ґрунту, перегріву ґрунту, покращують його структуру. Такі ділянки дійсно зберігають біорізноманіття. Слід врахувати, що ми достатньо мало приділяємо увагу комахам, які оточують наше міське середовище, а вони відіграють колосальну роль у нашій екосистемі. Тому саме ділянки без скошування дають можливість розмножуватися комахам, які є частиною біоцинозу. Такі ділянки покращують температуру ґрунту і температуру навколишнього середовища поруч із цими ділянками. Є купа наукових досліджень, де чітко простежується пониження температури повітря біля таких ділянок у спекотливий період. Такі ділянки не є абсолютно не викошувані. Ми їх викошуємо, але — після квітування трав, коли дозріло насіння і посіялося в ґрунт. Лише після цього, щоб зберегти на наступний рік цю ділянку в такому ж біорізноманітті, ми здійснюємо викошування. Потім збираємо цю викошену рослинність, для того щоб дати можливість посіятися і прорости на наступний період.
Жодного хаотизму тут немає, все чітко і продумано.
До всього треба підходити фахово і продумано. Хаос породжує хаос, і це не є добре. Ще важливо, щоб на ці ділянки не було можливості й потреби заходити. Тому що можна лише ходити поруч і милуватися. Наприклад, у нашому районі парк "Позняки" – це круті схили, де розмивається дощовими водами, вивіюється, бо в нас піщані й супіщані природні ґрунти. Вітрова ерозія та спекотно навколо озера. Ділянки без скошування дають можливість регулювати ці фактори та зберігати ґрунт в хорошому стані.
Ці ділянки часто мають кут нахилу, тут ще й економічна складова. Бо на таких схилах достатньо складно здійснювати викошування, тому що це технічно важко й потребує затрат і людського ресурсу, і енергетичного ресурсу. Отже, це ще й економія.
"Треба споглядати і милуватися квітучими схилами збоку"
Ми згадали про позитив. А щодо негативних відгуків?
Щодо можливих негативів, треба не забувати, що ми говоримо про біорізноманіття. Тобто — там живуть комахи, джмелики, оси, які можуть жалити, якщо туди заходити. Треба споглядати і милуватися квітучими схилами збоку. Крім того, там можуть жити плазуни, ящірки, жабки. Це теж частина екосистеми, не варто туди ходити, лякати тваринок і лякатися самим. З негативу — можлива присутність алергенних, карантинних, а також інвазивних рослин. Зокрема, всі ми говоримо про амброзію, тому треба контролювати цей схил. І при проявах, проростанні таких культур вчиняти заходи щодо швидкого їх усунення. Не треба говорити тільки про амброзію, є ще інвазивні культури, такі як ваточник, клен ясенелистий, що активно засіває схили. Тут треба бути фаховим у підході до цих ділянок.
"Якщо порівнювати з пустим чистим ґрунтом, то на рослинному покриві на 7-8 градусів нижча температура"
Влітку у місті буває дуже спекотно. Чи дійсно поруч із такими локаціями може бути навіть прохолодніше? Як це працює?
Це працює дуже просто. Рослина – це живий організм. Коли ми дихаємо, то випаровуємо вологу — і тіло охолоджується. Так само рослинка: вона дихає, бере вологу з ґрунту, випаровує її своїм листочком — і таким чином здійснюється охолодження рослини, всього масиву і, відповідно, повітря навколо цієї ділянки. Коли науковці досліджували температуру на асфальтобетонному покритті на доріжках, на голому ґрунті й на рослинах, то різниця у температурах була колосальна. Якщо порівнювати пустий чистий ґрунт із рослинним покриттям, то це 7-8 градусів нижче на рослинному покриві.
"З'являються негативні наслідки занадто низького скошування у посушливі періоди"
Ще слід зазначити, що багато зауважень нам надходять про неправильний режим викошування газонів. Є купа рекомендацій і правил утримання зелених насаджень, якими ми керуємося, де чітко прописано температурний режим і висота скошування. Все дуже просто і пропорційно. Чим вищий температурний режим, чим жаркіше, тим вище залишається травостій і вища висота скошування. Чим холодніше і частіше йдуть дощі, тим косимо понижче, бо рослинка матиме можливість швидко відновитися і відрости. Тому треба регулювати висоту скошування, налаштовувати газонокосарки і все це контролювати. Інколи непрофесійні люди скошують низько. Але крім "Київзеленбуду" є прибудинкові території, багато закладів освіти, медицини, культури, ОСББ, де скошуються газони. Проте не всі навчені та ознайомлені з правилами поведінки із газонами. І тоді з'являються негативні наслідки занадто низького скошування у посушливі періоди. Треба вчити людей, інформувати, контролювати.
Людмила Філінська. Фото: facebook
Як до ділянок без скошування потрапляють ті культури, які там ростуть? Ви додатково ще підсіюєте? Або — що природа на цю ділянку вітром занесла, те й буде рости?
Є різні ділянки. Наприклад, по Дніпровській набережній на центральному розподільнику ми підсівали — і з весни активно квітував у нас льон. Ціле голубе поле. Правда, не всі встигали його побачити, тому що льон має особливість — у першу половину дня відкриває квітку, а коли сонце високо піднімається, закриває квітку. Тому не всі могли побачити, але на даній локації була потреба підсіяти, щоб наповнити біорізноманіття. Якщо брати парк "Прибережний", то там достатньо природно сформувався склад рослин. Там дика ромашка квітувала, конюшина лучна, багато рослинок, які наповнювали красою цей схил. У цьому місці ми не додавали ніяких інших культур, ніж природні. По інших районах також є локації з підсівами та природні локації.
"Є надія, що програма цьогоріч спрацює, і ми зможемо контролювати процес поширення амброзії"
Минулого року біля мого будинку росло багато амброзії, і в кількох людей була алергія. Вони спеціально зверталися до відповідної служби, яка б обробила цю ділянку. Як це все контролюється на рівні вашого району, на рівні міста?
Амброзія є дуже потужним агресивним алергеном. Вже не перший рік оголошують карантин у місті Києві на амброзію. Вона поширюється активно, витривала, посухостійка, морозостійка. Позаминулого року була ціла міська програма, реалізовував її "Київзеленбуд", тоді масово обробляли масштабні ділянки природним біопрепаратом бішофітом. Тобто — оприскували водними розчинами бішофіту масові враження. Це дійсно була ефективна програма, і я як фахівець-агроном можу сказати чітко: якщо б така програма пропрацювала 4-5 років, то ми б змогли локалізувати і зробити контрольованим цей процес. На жаль, з технічних моментів минулого року ця програма не змогла спрацювати. Тому ми втратили рік і відкотилися до попереднього. Викошування тимчасово призупиняє, але ж не дозволяє контролювати настільки, щоб ми уникнули алергічних реакцій. Косити абмброзію дуже складно. У неї кореневище заглиблюється до півтора метра, вона дуже тягнеться до вологи, тому і виживання в неї таке активне. Вона дуже легко адаптовується до будь-яких умов. Виривати складно, викошувати треба регулярно — це те, що ми можемо зараз зробити. І обробляти препаратом бішофіт, який діє локально тільки на амброзію, іншим рослинам не шкодить, тваринам і людям також не шкодить. Є надія, що ця програма цьогоріч спрацює з технічно-організаційними можливостями, і ми зможемо контролювати процес поширення амброзії. У себе, звісно, ми намагаємося і викошувати, і обприскувати, але один локальний район не переможе. Потрібна загальноміська програма.
Окрім амброзії, що неприємного, небезпечного з рослин може бути?
Є ще ценхрус якірцевий, який також належить до карантинних рослин. Це рослинка з вузькими довгими листочками, вона має плоди — маленькі колючки-їжачки. Величиною з горошинку, але дуже-дуже колючі, навіть здатні проколювати шини у велосипеді. Вони прилипають до взуття, ранять шкіру, ранять тваринок. Були випадки, коли до нас зверталися, що їхали велосипедом уздовж дороги і прокололи шини такими їжачками. Якщо не контролювати ділянки, то ценхрус якірцевий може бути цілими посівами.
"Не можна залишати ділянки без скошування на прибудинкових територіях, біля дитячих майданчиків та шкіл"
У Києві облаштовано 29 декоративних локацій, про які ми з вами говорили. Цього року або, можливо, наступного чи з'являться нові такі оази?
Просто геометрично масштабувати не варто. Треба продумано, фахово і доречно до цього ставитись. Не можна залишати ділянки без скошування на прибудинкових територіях, біля дитячих майданчиків, шкіл, інших закладів освіти. І там, де люди прогулюються, у безпосередній близькості — не можна залишати. Тому що, повторюся, там можуть бути і комахи, і плазуни, і кліщі. Ділянки без скошування можна і потрібно впроваджувати у великих парках. Наприклад, наш Парк партизанської слави. Центральна частина — 8 гектарів, де посіяно газон, є доріжки прогулянкові, дитячі майданчики, вся інфраструктура. Решта парку — 90 гектарів і більше — це лісопаркова зона, де викошувати не обов'язково і не варто, тому що ми таким чином зберігаємо природний ландшафт, природні насадження. Але центральну частину 8 гектарів ми, звісно, викошуємо, тому що тут і діти, і дорослі, її не можна залишати не викошеною. Далі, уздовж автомагістралей теж можна і потрібно залишати такі ділянки без скошування. Плани у нас є на збільшення, і ми будемо їх упроваджувати.
