Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Проблема у нас є, але вона вирішується. Маємо тут набагато більші можливості, ніж у 2022 році"
Майже три тижні, як до портів Великої Одеси припинили заходити судна через посилення російських обстрілів. За минулий місяць ворог 124 рази атакував порти і торговельні судна. Чи можна говорити вже про повноцінну нову морську блокаду України? Чи наразі це радше кампанія зі створення постійної загрози для судноплавства?
Це можна розцінювати і так, і так. Справа в тому, що противник має на меті послаблення України як країни взагалі й економічно. Це не лише експорт, не лише критичний імпорт, який доставляється морем, але й знищення морської інфраструктури, завантажених потужностей у портах. Ворог має на меті саме це.
Якщо порівнювати з 2022 роком, я б не сказав, що все так само. Противник має набагато менші можливості. Флоту фактично такого, який би загрожував нам з моря, вже немає. А 2022 року, нагадаю, цей флот контролював практично все Чорне море, все наше узбережжя і навіть загрожував висадкою десанту в портах Великої Одеси. Зараз цього немає і бути не може від слова "зовсім". Але противник продовжує панувати у повітрі, що дає можливість йому атакувати крилатими ракетами і дронами з великої відстані, а ми, на жаль, не можемо долучити до цього нашу авіацію, далекобійні зенітні ракетні комплекси, через те що вони, по-перше, поступаються кількісно противнику, а по-друге, потрібні для прикриття міст, які зазнають ударів від балістики, крилатих ракет і дронів противника майже цілодобово. Тобто таку проблему Україна має, але вона вирішується. Україна володіє зараз набагато більшими можливостями, ніж 2022 року. Ми тоді це подолали і зараз подолаємо. Я знаю, що зараз ідуть інтенсивні консультації та перемовини наших дипломатичних представників із сусідніми країнами, які вважають, що не перекривати експорт — це дуже важливо для України. Сезонний експорт зараз та експорт в цілому важливий для України. Йдеться не лише про зернові, а й про інші групи товарів.
Ми зараз військовим шляхом завдаємо противнику зустрічних болючих ударів, тож Новоросійськ і взагалі експортні потужності противника перекриваються. З Азовського моря противник вже не може експортувати нічого, тому що це море зусиллями "Птахів Мадяра" перекрите і не використовується. Противник це визнав та офіційно оголосив, що Азовське море — вже все, кінець.
"Закриття експорту морським шляхом для Росії — вже на горизонті"
Пане Володимире, для кого ситуація зараз більш програшна на цьому етапі, якщо в такому стані вона зберігатиметься тиждень або місяць?
Вона не буде зберігатися. Для противника це життєво важливий шлях експорту на Середземне море, на Північну Африку, на Європу. Вони використовують Дон, Азовське море, Чорне море. Це був шлях, який живив також турецьку економіку, а зараз його немає. Для нас є варіанти вирішення питання, хоча це вимагатиме часу й зусиль. Ми матимемо певні збитки у ціновому еквіваленті, але це питання ми вирішимо. Зараз працюємо над перекриттям експорту з Новоросійська не лише нафти, а й решти товарів, і ми це бачимо кожного дня за наслідками ударів по ворожому судноплавству вже у Чорному морі. А закриття експорту морським шляхом для Росії — це вже на горизонті видно — означатиме величезні зміни в самій Росії, тут на півдні, бо це мікрорегіон величезної РФ, який відіграє дуже значну роль в її економіці. А там, де немає економіки, виходить на перший план політика. Треба якось це пояснити, чому їхні аграрії не мають пального, для того щоб проводити свої кампанії збирання врожаю або потім посівну. Чому вони не можуть продавати борошно, адже росіяни були після нас другими в регіоні, це наші конкуренти. Вони таким чином хочуть вивести невигідного для них конкурента і захопити наші ринки збуту.
"Нехай вони знімають з фронту своїх дронарів, а ми будемо їх знищувати разом із судном"
Якщо говорити про превентивні кроки російського керівництва, зокрема, що військові будуть супроводжувати торговельні судна РФ до Керченської протоки, а далі повертатимуться назад з амуніцією та зброєю, що заборонено міжнародними договорами, наскільки це ефективно? Чи це просто тимчасовий крок відчаю?
Ви відповіли на своє запитання. Я хочу додати, що це лякалка, але вона вигідна нам. Нехай вони знімають з фронту своїх дронарів, садять на судно, а ми будемо їх знищувати разом із судном. Тому що жодна спроба захистити судно таким чином марна, бо це не військовий корабель. Навіть військові кораблі не можуть нічого зробити, якщо їх атакують з повітря, з кількох напрямків, а тим більше наші дронарі, які вже набили руку і знають, що і як робити. Росіяни ж не посадять на кожне судно сотню, це буде розрахунок, відділення може бути. Ну і що? У них будуть обмежені можливості. Це таке психологічне, мовляв, будемо охороняти. Не будуть вони охороняти. Якщо йде танкер і він загориться, то згорить все, що там було.
"Альтернативні маршрути подовжують шлях і додають вартості товару, який експортується"
Є важливі моменти, які ми теж повинні тримати в полі зору. Чи можуть порти Дунаю та експорт залізницею й автошляхами замінити море і скільки коштуватиме для економіки скорочення судноплавства?
Скільки буде коштувати, я сказати не можу, тому що це оцінка відносна. Вона відрізняється залежно від того, з якого регіону відбуватиметься експорт, яким шляхом. Альтернатива, наприклад, молдовський порт "Джурджулешти", але він виходить на Дунай, а Дунай зараз критично обмілів. Температура висока, вода випаровується, судноплавство там дуже обмежене. З огляду на це, будуть певні обмеження і з експортом зернових. Цей молдовський порт зараз перебуває в управлінні румунської компанії. Питання можна було б вирішити, але в Румунії вже свої плани експорту, тож всунутися туди зі своїми опціями буде складно, але можливо. Існує можливість експорту в польському напрямку з відомими проблемами, які ми всі пам'ятаємо, а також варіант залізницею до Італії, а далі морем. Але всі такі маршрути подовжують шлях і додають вартості товару, який експортується. Рашисти вже також цілком відкрито дискутують про можливість перенаправлення свого зернового експорту на балтійські порти. Це теж факт. Але це буде "золоте" зерно і борошно. До Туреччини через північні моря — це як чухати праве вухо лівою рукою. Дуже складно.
Володимир Заблоцький. Скриншот з відео
"Це асиметрична блокада"
Чи можна говорити, що російська блокада нашого експорту і наша блокада їхніх шляхів — це так само блокади на виснаження? Хто перший відступить.
Певною мірою, так воно і є. Але це асиметрична блокада. У нас воно не так критично, як для них. Ми маємо шляхи дублювання, хоча це вимагає додаткового часу та зусиль, а Росія цього не має. Вони вже втратили нафтовий експорт, він просів на половину точно, навіть на дві третини. Ми будемо продовжувати атакувати російські судна. Навіть Трамп при всій його неадекватності не заперечує, тобто це Америці вигідно. Значить, ми перебуваємо на правильному шляху.
"Туреччина мала б активно організувати міжнародну коаліцію за припинення війни, але не робить цього"
Якщо порівнювати ситуацію з 2022 роком, у чому відмінності?
Відмінності у тому, що ми маємо більше можливостей протидіяти противнику, як я вже розповідав вище. Хотів би додати ще один цікавий момент. Були атаковані турецькі судна, одне було потоплено з нашим борошном під Одесою. Турецькі судна були атаковані й біля Новоросійська. І Туреччина реагує, але дуже дивно. Могла б зробити Росії якусь заяву, висунути ноту, але цього не було. Проте вони ускладнили, хоча й неофіційно, проходження суден протоками у Чорне море, в порти Великої Одеси та Новоросійськ. А чому вони це роблять? Здавалося б, Туреччина — провідний експортер пшениці, близько 5 млн тонн з Росії та близько 0,79 млн тонн з України за минулий рік. Тобто майже 90% імпорту пшениці Туреччина отримує із цього напрямку. Вона мала б активно організувати міжнародну коаліцію за припинення війни, але не робить цього. І хоче якимось дивним шляхом зупинити не війну, а локальну шкоду, яку завдає ця війна — блокаду з двох сторін турецького імпорту. Отже, вони ще бояться росіян, хоча історично Росію ніколи не любили і хотіли б її послаблення.
"Зараз, можливо, буде Кримська війна 2.0"
Чи можна говорити про те, що Чорноморський флот остаточно вже похований?
Ви маєте рацію. Чорноморський флот ВМС РФ у море не виходить, завдань не вирішує, десант висаджувати не може. Можливо, у нього взагалі немає майбутнього. Нагадую, що після Кримської війни (1853-1856) Росія була позбавлена права тримати на Чорному морі флот. А зараз, можливо, буде Кримська війна 2.0.
Якщо рашистам не вдасться розблокувати ситуацію, чим це для них загрожує щодо експорту тощо?
Це загрожує повторенням 1917 року. Туреччину у Першу світову війну втягнула комбінація німецької розвідки, яка дуже вдало продала їй два крейсери, а потім втягнула у війну проти "Антанти". Був розрахунок на величезний російський експорт через турецькі протоки — зерно, вугілля тощо. Але його перекриття для Росії стало катастрофою, це дуже посприяло тому, що Росія програла війну. Економіка не витримала, Російська імперія розвалилась, і Турецька імперія також. Зараз воно йде до того ж. Азовське море перекрили, перекриємо і Чорне, а далі економічні наслідки потягнуть за собою все, що необхідно для того, щоб і ця імперія розвалилась. Це історична паралель.
Ваш прогноз щодо Криму.
Крим — це Україна. Він повернеться рано чи пізно, усе спрацює системно. Накопичувальний ефект дасть про себе знати одномоментно. Ми не можемо знати коли, але все до цього йде. Ми бачимо, як звідти евакуюють родини військових, вивозять архіви, і нічого не завозять. Так буває лише тоді, коли відбувається евакуація. Якщо встигнуть.
