Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Ворог зосередився не стільки на газосховищах, скільки на газовидобутку"
Росіяни намагаються вибивати наші газосховища та місця видобутку газу. Чи не здається вам, що, дістаючи ракети-перехоплювачі, ми повинні також думати і про захист газосховищ, оскільки це критичне паливо для зимового сезону?
Саме так. Але зараз ворог зосередився не стільки на газосховищах, скільки на газовидобутку. Один з останніх ударів було завдано саме по видобутку в Полтавській області. Від початку року відбулися вже десятки таких масованих атак на газовидобуток. Що стосується газосховищ, то їх дуже важко зруйнувати, тому що газ перебуває на великій глибині, хоча є певне обладнання на поверхні. Рашисти вже намагалися зруйнувати підземні сховища, проте інфраструктура була достатньо швидко відновлена. Тобто — якщо б вони могли за ці 4,5 роки зруйнувати підземні сховища, то вже давно їх зруйнували б. А отже, у росіян із цим є проблеми.
А звідки ворог бере інформацію щодо місць газовидобутку? Це відкрита інформація чи працює рашистська розвідка?
Ми можемо тільки висловлювати певні гіпотези, тому що у нас немає з вами розвідувальної інформації. Але ви знаєте, що багато діячів, таких як пан Азаров, пан Деркач, багато колишніх працівників "Нафтогазу" виїхали у Росію, мабуть, з якимись матеріалами та координатами. Це перше. І друге — мабуть, тут працює російська агентура, а також є супутникова розвідка. Я думаю, в основному із цих джерел росіяни і черпають інформацію про те, де розташовані наші основні газові родовища.
"Базовий показник — 14-16 млрд кубометрів газу, які ми маємо закачати до 20 жовтня"
Яка зараз ситуація в Україні із закачуванням газу на зиму? Скільки його потрібно?
Споживання природного газу в Україні зараз коливається на рівні 15-20 млн кубометрів на добу. Інше — це закачування. Імпорт в цілому у нас відсутній на сьогодні. Поточні обсяги видобутку дозволяють покривати споживання, а його більшу частину закачувати. На сьогодні у підземних сховищах зберігається близько 14 млрд кубометрів газу з урахуванням буферного газу, а також 0,6 млрд кубометрів перехідного газу. За цим показником Україна має вищі показники на 35%, або на 3,6 млрд кубометрів, ніж торік. У нас базовий показник —14-16 млрд кубометрів, які ми маємо закачати до 20 жовтня.
Нагадаємо, наскільки зменшилося проти 1991-1992 років споживання газу в Україні. Цифри, я думаю, промовисті.
Ми зараз споживаємо щороку близько 22 млрд кубометрів газу, а споживали на момент розпаду Радянського Союзу близько 80 млрд кубометрів. Тобто у нас майже в чотири рази зменшилося споживання газу, але тоді ми мали велику промисловість. Україна, в принципі, була індустріальною країною, але за ці роки, на жаль, перетворилася на більш аграрну країну.
Як розраховується кількість газу, необхідного на зимовий період?
Це не складна задача. Просто створюється щорічний баланс газу: яка потреба в газі, скільки ми видобуваємо, і тоді різницю потрібно імпортувати. От і все.
"Потрібно додатково закупити десь 800 млн кубометрів газу"
Якщо повертатися до постійних і цілеспрямованих рашистських ударів по місцях нашого газовидобутку, наскільки вони можуть впливати на нашу підготовку до зими?
Безумовно, вони впливають. Такі удари призводять до зменшення видобутку. Навіть на деяких свердловинах газовидобуток припиняється, і потрібен час для того, щоб відновити його хоча б частково. А якщо зменшується газовидобуток, то, відповідно, погіршується баланс — і потрібно більше закачувати газу.
Нещодавно міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що "Нафтогазу" додатково потрібні 400 млн євро на закупівлю газу. Чи відомо, скільки цієї суми вже є та яку кількість блакитного палива можна закупити?
Оскільки зменшується видобуток через ворожі удари, то виникає потреба закупівлі. Мабуть, десь 800 млн кубометрів потрібно додатково закупити. Чим менше видобуваємо, тим більше доведеться витрачати валютних коштів на імпорт. На жаль, "Нафтогаз" на сьогодні таких фінансових ресурсів не має. Компанія у достатньо складному фінансовому становищі, вдалося реструктуризувати борги. Зараз цій компанії, на жаль, кредитні установи в європейських країнах не дуже схильні надавати якісь кредити.
"На сьогодні рівень підземних сховищ Європи збільшився до 64,1 млрд кубометрів"
Яка ситуація із газом на Європейському континенті? Щось змінилося і в який бік?
Зараз проблема закачування газових сховищ перебуває у контексті ситуації навколо Ормузької протоки. Це зрозуміло, тому що основною газовидобувною країною у світі був Катар. У них там проблеми, розбили багато родовищ та інфраструктуру, важко доставляти LNG-газ, який дуже важливий для європейського ринку в тому числі. На сьогодні рівень підземних сховищ Європи збільшився до 64,1 млрд кубометрів. Рівень наповнення 60%, що нижче середнього за останні 5 років на 22% та нижче рівня минулого року на 18% або на 13,9 млрд кубометрів. Такі показники спричинені саме проблемою в Ормузькій протоці.
"Вони прийняли рішення до 2028 року відмовитися повністю від російського газу". Але… вибори можуть все змінити
Наскільки зберігається васальна залежність багатьох країн Європи від російського газу?
Це питання треба розділити на дві частини. Перша частина — це трубопровідний газ. Тут зрозуміло, хто залежить від газу. Це деякі балканські країни — Сербія, Чорногорія, а також Словаччина та Угорщина. Туди газ постачається через "Турецький потік", через Україну вже не постачається. І також друга частина проблеми — це поставки LNG-газу з компанією "Новатек" насамперед. У цих поставках беруть участь французька компанія "Total", а також індійська компанія і китайська. Вони беруть участь у цих проєктах "Новатек" на Ямалі. Зараз збільшуються, на жаль, ці поставки LNG-газу до країн Європейського Союзу саме з компанією "Новатек". Основні споживачі цього газу — Бельгія, Іспанія, Франція, частково Німеччина.
(1).jpg)
Володимир Омельченко. Фото: Facebook
На ваш погляд, коли можна буде говорити про те, що Європа буде спроможна, проявивши політичну волю, відмовитися від російського викопного палива?
Вони ж ухвалили рішення до 2028 року відмовитися повністю від російського газу — і трубопровідного, і LNG. Але ж є серйозне лобі у Європейському Союзі, крім того, відбудеться низка виборів. І якщо переможе, наприклад, у Франції Ле Пен на президентських виборах, а в Німеччині "Альтернатива", то це рішення можуть змінити, тому що ці партії є фанатами російських енергоресурсів. Вони роблять ставку на те у своїй передвиборчій кампанії, що ось ми розблокуємо поставки російського газу, знімемо санкції — і тоді економіка наших країн знову процвітатиме і буде все добре.
"Нафтогаз" постійно деградує і накопичує борги"
У контексті підготовки до зими, що може дати призначення експрем'єр-міністерки Юлії Свириденко на посаду очільниці "Нафтогазу"? Наглядові ради "Нафтогазу" заявили, що кандидатура Юлії Свириденко на посаду голови компанії стала несподіванкою. Як ви розцінюєте?
Думаю, нічого це не дасть. Тому що компанія має серйозні системні проблеми, тож якого б супергонщика ви не садили за кермо старенького "Запорожця", він багато з нього не витисне. Це стосується і "Нафтогазу". Який би суперменеджер не прийшов до нього, він нічого у тій моделі, в якій працює "Нафтогаз", суттєвого не зробить. У "Нафтогазі" за роки існування було понад 20 керівників, але нічого позитивного жоден із них не зміг зробити. Маю на увазі, щоб це дійсно створило кращі інвестиційні умови та збільшило видобуток. Компанія постійно деградує і накопичує борги.
А як ви оцінюєте діяльність на посаді голови "Нафтогазу" Сергія Корецького перед призначенням його на пост прем'єра?
Можна сказати, було дещо краще, ніж попередній керівник Чернишов. Тому що Корецький все-таки подбав про збільшення газовидобутку. І хоча сам видобуток не збільшився, але там були зроблені певні інвестиції. Ви знаєте, що за пана Чернишова був повний провал у закачуванні газу, а пан Корецький, слава Богу, зрозумів важливість закачки і створив певний запас газу в підземних сховищах, і це добре. Я думаю, що в нього не було величезних перемог, але певну позитивну роботу він зробив.
"Перспектив серйозних інвестицій у газовидобуток я в найближчі роки не бачу"
Враховуючи міжнародні зв'язки Юлії Свириденко, чи можна буде говорити про якісь інвестиції? Хоча сфера енергетики — одна з найризикованіших сфер економіки. Через постійні російські удари по газовидобутку та сховищах інвестор сто разів подумає перед тим, як давати якусь згоду. Як ви гадаєте?
Є ще одна проблема, яка не дозволяє інвестору заходити на ринок — це інвестиційна модель. Взагалі, модель роботи ринку природного газу в Україні — це монопольна модель. Наш ринок відокремлений від правил роботи газового ринку Європейського Союзу. Практично ринок керується у ручному режимі, тож інвестор не розуміє ці правила і в такий ринок, навіть якби війни не було, він не хотів би входити. Тому перспектив серйозних інвестицій у газовидобуток я в найближчі роки не бачу.
"Нашим очільникам треба подумати про закупівлю LNG-газу для критичних ситуацій"
Що у нас вимальовується із планами стійкості та загальної підготовки енергосистеми до зими?
Плани стійкості у нас працюють, як можуть. Хоча закрити основну проблему теплозабезпечення мабуть не вдасться, особливо у місті Києві. Не вдасться збудувати достатньої кількості розподільної генерації. Тут треба згадати, що Україна має можливості контрактувати LNG-газ з Європи. Цей газ можна перевозити газовозами, він не може закрити проблему магістральних газопроводів, але в критичні моменти може допомогти. Думаю, що нашим очільникам треба подумати також про закупівлю LNG-газу для критичних ситуацій.
