Ілюстративне фото: facebook/Kyivpastrans
Підвищення до 30 грн є здирницьким
Які наразі є результати від акції протесту?
Наша організація "Соціальний рух" захищає соціальні права людей і право на гідне життя, починаючи від трудових прав і закінчуючи правами на доступний проїзд. І це літо у нас пройшло під гаслами боротьби проти здирницького підвищення цін на проїзд в усіх видах транспорту. Ми вважаємо, що підвищення до 30 грн є саме здирницьким, тому що воно не співставне із доходами і соціальними стандартами.
Чиновники з КМДА можуть обґрунтувати будь-що і сказати, що це економічно обґрунтоване. Питання, чи воно соціально обґрунтоване, справедливе, співставне з тими послугами, які люди отримують? Я вважаю, що 30 грн за одну поїздку – це забагато. У місячному відрізку мова йде про тисячі грн. 2-3 тисячі грн, які падають на одну людину, яка користується регулярним транспортом за рік – це може бути 24 чи 36 000 грн, які люди, живучи у Києві, повинні будуть заплатити. Мова йде про дуже високу ціну, а якість дуже сумнівна. Війна погіршила становище з інфраструктурою, ми страждаємо від повітряних тривог, які дестабілізують роботу транспорту. Зараз дістатися з лівого берега на правий неможливо, використовуючи лише комунальний громадський транспорт. Тому, враховуючи всі ці фактори, а також те, що цей транспорт не модернізувався роками, я вважаю, що ціна 8 грн за поїздку була абсолютно обґрунтована.
Чи було це економічно обґрунтовано? Влада нам потрібна, щоб захищати нас від тих чи інших змін на ринку щодо ціноутворення. Влада повинна субсидувати вартість проїзду, якщо ціна проїзду недостатня і не покриває витрати транспортних підприємств на оплату праці, на якісь матеріали паливні і на електрику.
Щодо підвищення зарплати працівникам транспорту?
Зарплата працівників транспорту може і підвищиться, але на якийсь незначний відсоток – 10-20%, тоді коли тариф зростає у майже чотири рази. При цьому члени сімей і водії платять за проїзд. Самі робітники комунальних підприємств Київпастрансу чи Київметрополітену зобов'язані сплачувати, якщо користуються послугами не тої компанії, де працюють, а іншої. Наприклад, водій метро буде змушений платити 30 грн за проїзд у трамваї чи тролейбусі. Підвищення однозначно торкнеться добробуту працівників комунальних підприємств і їхніх родин.
Жорстка податкова політика і прогресивне оподаткування на прибутки корпорацій
Які вимоги висували Київраді під час акції протесту?
Ключовим гаслом нашої кампанії, яку ми називаємо "Народна ініціатива", залишається "субсидуй, а не грабуй". Влада повинна шукати шляхи, як зменшити фінансовий тягар на містян, беручи гроші там, де вони є. Для покриття транспортних витрат підприємств треба було впроваджувати справедливу систему оподаткування, має бути адекватна ціна за землю, за оренду комунального майна, за рекламу і не має бути жодних податкових пільг для бізнесу, які підривають стійкість бюджету в умовах воєнного стану. Якби найбагатші представники бізнес-еліти сплачували європейські податки в Києві до бюджету, то у нас були б гроші і на транспорт, і на укриття, і на інші суспільні потреби.
Дійсно, зараз погано всім, всі страждають, але по-різному. Збитки мають місце. Багато компаній не просто збереглися, вони навіть були прибутковими. Згадаємо про гіпермаркети, які продають будівельні матеріали, а будівельні матеріали украй потрібні в умовах війни і руйнувань, щоб люди свої оселі ремонтувати, щоб вікна склили. І прибутки, які отримали такі магазини, вимірюються мільярдами. Компанії, які надають послуги з таксі, теж виграють від того, що дестабілізується робота громадського транспорту і попит на їхні послуги зростає. Або та ж "Нова пошта", яка в умовах того, що українці зараз по світу роз'їхались, отримує прибутки за рахунок доставок як всередині України, так і за її межі. Важко всім. Але для того, щоб нам пережити цей важкий період, треба вчиняти так, як це робили найрозвиненіші країни, які виграли попередні війни. США і Велика Британія під час Другої світової війни запровадили дуже жорстку податкову політику і прогресивне оподаткування на прибутки корпорації. Чому це не може бути запроваджено у нас? Наші вимоги обов'язково будуть почуті.
Звідки взяти гроші?
Якою має бути справедлива фіскальна політика у Києві? Як це пов'язано з тим, що зараз у нас у громадському транспорті 30 грн?
Який зв'язок між податками, платою за землю і тарифами на проїзд? А він дуже простий. Щоб місто функціонувало, щоб транспорт працював, потрібні гроші. А де їх взяти, з чиїх кишень: працівників освіти, медицини, культури, або ж візьмемо гроші у бізнесів, які отримують мільярдні прибутки і забезпечують їх власникам європейський рівень життя вже зараз, незважаючи на війну? Якщо ми будуємо соціально справедливу країну, а Україна – це соціальна держава, то ми повинні здійснювати перерозподіл суспільних багатств у справедливому ключі. Економіка має не лише генерувати прибутки, але також має бути соціально справедливою. А за Конституцією держава у нас повинна забезпечити соціальну спрямованість ринкової економіки.
Київ щороку витрачає на субсидії на громадський транспорт, коли ціна була по 8 грн, приблизно 12 млрд грн. Насправді ця сума співставна з тими фінансовими зловживаннями, які Держаудитслужба знайшла лише в одній компанії "Київський метрополітен". Це стосується і будівництва метро на Виноградар, і встановлення різних доплат керівникам метрополітену. Також мова йшла про завищені кошти на доставку подарованих Варшавою вагонів метро для Києва. Фінансові зловживання в київському метрополітені досягають цифри, яка навіть перевищує, скільки в рік ми дотували на громадський транспорт. Це по-перше. По-друге, якщо Київ проведе справедливу нормативну грошову оцінку землі і бізнес збільшить виплати за оренду землі, то ми отримаємо приблизно 7 млрд грн на рік. І це цифри, озвучені очільником комісії з питань бюджету Київради Андрієм Вітренком. Якщо Київ проведе цю нову нормативну грошову оцінку землі, то отримає ще 7 млрд грн до бюджету. Має бути відновлена пільгова ставка за оренду комунального майна. Зараз вона 50% уже тривалий час. Якщо треба максимізувати доходи бюджету, то треба це робити не за рахунок пасажирів, а за рахунок бізнесу, який користується цією знижкою на оренду комунального майна. Через це Київ втрачає сотні мільйонів гривень, якщо не мільярди. Також у нас є перелік привілейованих VIP-компаній, яким Київрада дозволила не платити податки з 24 лютого 2022 року. На думку Київради, вони відіграють дуже велику роль у забезпеченні стійкості і роблять внесок в національну оборону. Це було зроблено тому, що нібито на їхній території зберігалася гуманітарна допомога. У нас є рішення Київради від 30 березня 2022 року про підтримку суб'єктів господарювання на період воєнного стану, яким було надано не лише пільги власникам кіосків і малому бізнесу, але також у травні 2022 року було туди вписано перелік бізнесів, які можуть не платити за окремі земельні ділянки. А наприкінці 2025 року цей список ще поповнився. Тому киянам треба платити підвищену ставку за проїзд, зате у нас при цьому існує бізнес, який має право, надане Київрадою, економити свої фіскальні зобов'язання.
За це літо кількість пасажирів зменшилась на 5 млн
Чи можемо ми сподіватися, що проїзд подешевшає?
Я можу підтвердити тезу, що в Україні вже встановилися європейські тарифи на проїзд, тому що вартість безлімітного проїзного у Києві становить приблизно 42% від мінімальної заробітної плати. Тоді як у сусідніх країнах Євросоюзу вартість коливається від 2 до 4%.
За літо 2025 року наземним транспортом скористалося у Києві приблизно 71 млн осіб. А от за це літо 2026 року ця кількість зменшилась на 5 млн пасажирів, приблизно до 66 млн осіб. Багато людей вже обирають маршрутки замість тролейбусу чи автобусу. Це призведе до погіршення фінансового становища цієї компанії. Це може призвести до занепаду громадського транспорту у певній перспективі. І вже є певні сигнали, які вказують на невтішні тенденції. Можливо пожвавиться якось ділова активність, буде більше людей у Києві і зросте кількість користувачів, але треба все одно порівнювати це з минулорічними показниками, коли проїзд був по 8 грн. Проїзд у Києві повинен подешевшати, бо якщо цього не зробити, то соціальні, інфраструктурні проблеми будуть зростати. Люди, які працюють у дуже важливих, але низькоооплачуваних секторах, таких як медицина, освіта, культура, будуть звільнятися із робочих місць у Києві, бо не зможуть своїми зарплатами покривати новий тариф на проїзд. Буде занепад громадського транспорту, бо він буде користуватися меншим попитом. І тоді наша влада зіштовхнеться з тим, що покривати потреби стає ще важче, ніж було до цього. Я не хочу, щоб люди почувалися обманутими. Ціна в 30 грн шалена насправді. І якщо люди ще й отримують неякісні послуги, то це підвищує рівень соціальної напруги. Якщо наша влада хоче повернути відносини між громадою і собою у конструктивне русло, то немає альтернативи, окрім як розглядати здешевлення вартості проїзду у Києві.
Якщо не будуть ухвалюватися рішення, які змусять власників великих корпорацій, гіпермаркетів, офісних центрів платити додаткові мільярди до бюджету, то ця влада сприяє цим людям на шкоду більшості мешканців міста. І якщо буде належний громадський контроль, то коли ми підійдемо до нового бюджетного етапу і буде розглядатися бюджет, то можна буде пролобіювати збільшення податків на землю і ліквідацію пільг для певних бізнесів, на оренду комунального майна. І тоді буде вивільнено ресурс на дотації для громадського транспорту. Це може дозволити або повернути ціну 8 грн за проїзд, або зробити її все одно не такою болісною для більшості людей, які живуть у Києві.
