Фото: Українське Радіо
"Фінансовий моніторинг став ще жорсткішим"
Що змінилося останнім часом у питаннях фінмоніторингу?
Як і прогнозували, фінансовий моніторинг став ще більш жорстким. Тобто вимоги щоразу до кожного із переказів стають дедалі глибшими, і самі банки стають більш вимогливими. Якщо раніше ми говорили про ліміти готівки до 100 тисяч, потім до 30 тисяч, зараз вже навіть про 5 тисяч говоримо. Щодо них вже готуються проєкти у Верховній Раді, аби прибрати із закону те, що верифікація клієнта, який здійснює перерахунок 5 тисяч гривень, не є обов'язковою. Тобто — верифікація стане обов'язковою. Зараз, у поточному законодавстві, вона не є обов'язковою. У майбутньому ж при переказі до 5 тисяч гривень необхідно буде надати свої документи. Вас не будуть питати про походження цих 5 тисяч гривень, але ви будете зобов’язані пред'явити паспорт або документи, що засвідчують особу, для здійснення такого переказу. Тобто зміни за останній рік стосуються підвищення критеріїв оцінок і ризик-факторів самих банків, які в свою чергу пов'язані з Національним банком. Нацбанк диктує правила поведінки на ринку і проведення фінансового моніторингу для інших комерційних та державних банків, тому наша ситуація стає дедалі жорсткішою. І тим, хто намагається ухилитися від сплати податків, перерахувати грошові кошти з невідомими доходами, стає важче.
"У банку мають бути підстави для контролю"
Банки вже певний час досить жорстко діють, перевіряють кошти громадян, блокують. Водночас вже є судова практика, де Верховний суд сказав своє принципове слово. Про що свідчить ця практика рішення суду?
У нас є трирівнева система судів. Це суди першої інстанції, куди ми звертаємося за захистом своїх прав. Якщо вам треба буде звернутися за захистом ваших прав як фізичній особі, то це буде відповідний районний суд вашого місця проживання. Потім є Апеляційний суд і Верховний суд як касаційна інстанція до всіх попередніх. Чому ми так багато говоримо про Верховний суд та практику Верховного суду? Річ у тім, що нижні інстанції завжди дивляться на те, а як розглянув Верховний суд те чи інше питання.
Тривалий період часу люди намагалися оскаржити безпідставне блокування рахунків та одностороннє розірвання договору банку щодо обслуговування таких клієнтів. Тобто коли ми говоримо "мені банк заблокував рахунки", це означає, що перед цим було або повідомлення, або банк якимось чином дав знати своєму клієнтові, що він припиняє з ним свої відносини, розриває договір. І були випадки, коли люди зверталися за захистом своїх інтересів та прав до суду. У більшості випадків справи розглядалися таким чином, що банки надавали хоч якесь пояснення або виписки з рахунків, що могло б свідчити хоч якимось чином логічно про те, що така особа намагається легалізувати доходи. До прикладу, була порушена кримінальна справа. Особа, яка пов'язана з розглядом цієї кримінальної справи, перераховувала якісь грошові кошти в іншому банку. Тоді банк, знаючи про розгляд цієї кримінальної справи, міг сказати, що це доходи, отримані від нелегальної діяльності, і тут ніби є якийсь зв'язок. Однак буквально півтора місяця тому була винесена нова постанова, яка є кричущою в тому, що особа навіть не знала, чому їй заблокували рахунки. Яка була історія? Приватбанк пише своєму клієнтові: шановний, прийдіть на щорічне підтвердження ваших доходів, надайте документи. Він, як завжди, подає декларацію ФОПа на спрощеній системі оподаткування та квитанції про сплату податків. Спочатку банк пише, що все добре, а через два тижні просто блокує йому рахунки і розриває в односторонньому порядку договірні відносини. Звісно, людина шокована і подає спочатку в першу інстанцію. Перша інстанція говорить, що у банку є такі повноваження. Є порядок Національного банку України, який врегульовує для банків усієї банківської системи, яким саме чином діяти, як повідомляти клієнтів, на що орієнтуватися. Тобто — даються якісь теоретичні роз'яснення. Тоді ця людина звертається вже до апеляції, яка говорить: "Ні, банк не показав, чому. До того ж він ще раз не запитав, якщо в нього були якісь підозри". Тобто людина дала те, що запитав банк. Банк запитав декларацію — людина надала декларацію. Більше ні про що не запитували клієнта. Натомість банк надав простий звичайний лист за підписом власних працівників, що тут є ризикованість. От просто висновок, що тут є ризикованість. На що апеляційний суд сказав: "Ні, скасовуємо рішення першої інстанції, так не може бути. Має бути хоч якесь пояснення". Тобто фактично ця людина виграла суд проти банку вже на апеляційній інстанції. Ще раз нагадаю, що банк просто розірвав договірні зобов'язання, не перепитавши у клієнта: "Нам підозріла ось така операція. Поясніть, будь ласка".
Що це означає для інших клієнтів у банківських спорах?
Банки надавали положення про відділи фінансового моніторингу — який саме ризик-підхід вони застосовують. А також більш чіткі пояснення, чому такі й такі операції викликали сумніви у банку. Тобто Верховний суд дав знак як для клієнтів, так і для банків, що фінансовий моніторинг існує, він далі буде продовжуватися, але майте на увазі, що якщо ви застосовуєте таку високу міру відповідальності, як розірвання відносин з банком, то маєте потім у суді довести, що конкретно в цьому випадку були підстави для такого розірвання. Прямо в самій постанові Верховний суд про це пише: це не означає, що конкретно ця людина тепер отримала імунітет, що тепер ніхто її питати не буде. Ні, її контролювати будуть, але мають бути підстави для такого контролю.
Чи це єдина судова справа, чи є інші у подібних ситуаціях?
За останній рік було декілька таких рішень. Була цікава справа, коли банк надав пояснення, чому йому не сподобалась поведінка тієї особи, з якою вони розірвали договір. Коли вона як ФОП наблизилась до своїх лімітів, то перестала здійснювати розрахунок. Що мало місце? Часте зняття готівки, що притаманне для так званих дропів або конвертаційних центрів. Це коли знімають готівку і передають зацікавленим особам. Тобто поведінка цієї особи була близька до того, щоб можна було стверджувати: підстави для банку були. Також була справа один в один, як ми вже розглядали. Суд першої інстанції сказав: так, банк діє по закону. Апеляція сказала: ні, нам недостатньо доказів. І Верховний суд ще раз підтвердив: нам недостатньо доказів. Дві справи за пару місяців — і висновок Верховного суду про те, що банку необхідно готуватись. Не можна просто так розривати відносини, тому що вам щось здалось. Не має здаватися, а має бути все підтверджено доказами.
"Податкова і фінансовий моніторинг — це різні речі"
Як правильно діяти клієнту? З чого починати?
Я досить часто бачу одну і ту ж саму помилку: людина вважає, що у банку є всі документи. Тобто — я не буду нічого подавати, йому і так все зрозуміло. Але ні, не зрозуміло. Давайте кожного разу ґрунтовне пояснення. До прикладу. Нещодавно ми проходили фінансовий моніторинг з дівчиною, яка є співзасновницею громадської організації. Її банка, на яку вона збирала як волонтерка та співзасновниця громадської організації, мала, на превеликий жаль, у назві слово "бар". І при цьому в неї є ФОП, який займається кафе. Що думає банк? Банк бачить, що є ФОП з кведами, який відповідає кафе. Бачить банку, в якій є назва "бар". Що далі думає банк? Є підприємницькі кошти, які ви обліковували, а тут є теж підприємницький дохід, який ви вирішили не оподатковувати, не показувати в доходах, а сказати, що це волонтерська банка. Дівчина підготувала документи, які порадили їй зробити бухгалтери. Я зараз не критикую, але у бухгалтерів досить часто є така річ, що вони заточені під податкові перевірки.
Податкова і фінансовий моніторинг — це різні речі. Фінансовий моніторинг дивиться за поведінкою, податкова дивиться за документами. Бухгалтерка їй підготувала просто якісь видаткові накладні, акти приймання передачі і сказала, що цього досить. Тобто її пояснення було про те, що я ці гроші на банку отримувала у зв'язку з тим, що ми проводимо благодійні заходи, а моя підприємницька діяльність — це ось така діяльність. І все, буквально два абзаци. Я одразу сказала, що це не підходить. І розписала повністю про те, що вона є членкинею громадської організації, надала витяг зі статуту громадської організації про те, що вона справді є співзасновницею. Далі ми показали, які заходи проводить ця громадська організація. Благо, в них були статті в засобах масової інформації, це нам дуже допомогло. Також у цього проєкту є сторінки в соцмережах, ми послалися також на сторінки, де її видно, де вона позначена. І була фізична банка, яка стояла біля бару, там ще знизу був QR-код. На фотографіях це видно. І те, що мало назву "бар", це те, що на заході ця банка була територіально біля бару. Тобто було два QR-коди — біля сцени і біля бару. Ми все це розписали в поясненні, тому що людина з тієї сторони про вас нічого не знає. І це найбільша помилка всіх, хто намагається пройти фінансовий моніторинг — думати, що банк здогадається. Не здогадається, поки ви не дасте повністю весь комплект документів. Банк отримав те, що ми написали, потім запитав, а можете ще зняти відео. Дівчина зняла відео — й одразу розблокували. Тому що поведінка відповідає заявленому опису, всі докази на її стороні. Якщо б вона показала просто якісь видаткові накладні, що вони з цієї банки витрачали кошти на волонтерські потреби, це б не спрацювало.
Пані Лесю, а скільки це забрало часу? Тому що я знаю, що закон обмежує строки тимчасового зупинення операцій. Здається, це 5 робочих днів.
Два робочі дні. Ми досить швидко з нею співпрацювали, вона швидко до мене звернулася, відклала всі свої справи, бо це волонтерські гроші. Невелика сума, 160 тисяч, але вона хвилювалася, якщо вони заблокуються.
А якщо рахунки заморожують на тиждень, два, три — це спільна помилка двох сторін? Що в цьому випадку робити?
Так, це обопільна ситуація, коли від однієї сторони довго немає документів, а від іншої сторони є затримка у наданні відповіді. Наприклад, ми проходили фінансовий моніторинг по кількох ФОПах, які створили невеличкий маркетплейс. З боку це виглядало як дроблення бізнесу. Нам необхідно було пояснити, що всі вони пов'язані, у них різні контракти, у них різні договори оренди і т. ін. Тобто — ми показали всіма документами, що вони різні. Але оскільки їх було понад 20, то питання у банку опрацьовувалося не швидко. В одного із ФОПів тричі запитували документи, у когось двічі, а в когось один раз, більше не запитували. Від ситуації залежить.
Для волонтерів — "фіксувати все у соціальних мережах"
Моя подруга, фізична особа, зараз активно допомагає закладам, де утримують безпритульних тварин. Людина збирає гроші — і віддає їх. Але як підтвердити той факт, що це волонтерська діяльність? Чи можуть бути в такій ситуації проблеми у звичайної людини, яка на щось вирішила зібрати і віддати кошти?
Ситуація неоднозначна з волонтеркою, яка збирає для тварин. Тому що коли ми говоримо про волонтерство на потреби наших Збройних сил, тут є окремі роз'яснення, які стосуються зборів на забезпечення безпеки нашої держави. Тут трохи простіше.
Але, знаючи всі вимоги банків, що я порадила б? У першу чергу — фіксувати все у соціальних мережах. Це той первинний доказ, соціальний доказ, на якому ґрунтується як довіра людей, так і сам банк може в будь-якому проміжку часу сказати, що це волонтерська діяльність. Адже видно, що людина цим займається не разово, а тривалий період часу. Вона постійно звітується про ці кошти. До прикладу, я теж волонтерка, зафіксована в реєстрі волонтерів. Якщо зовсім правильно чинити з вашою волонтерською діяльністю, то необхідно зареєструвати себе у реєстрі волонтерів. Але я розумію тих, хто не реєструється, тому що бояться привернути увагу податкової. І якби мене перевіряли як волонтерку, то перше, що я показала б: я є у реєстрі волонтерів. А потім — всі social proof. Це переписка з тими, хто ставить свої потреби, соціальні виходи в контакт за аудиторією — сторіс, дописи, їх поширення та масовість. Я досить часто звертаюся до великих блогерів, щоб вони поширили мій збір, і все це зберігаю у своїх сторіс. У мене зараз вже ціла галерея цих збережених розповідей, для того щоб у разі, якщо мене раптом хтось запитає, чи це буде податкова, чи фінансовий моніторинг, я мала доказ загальної поведінки. Фінансовий моніторинг — це, в першу чергу, не документи, а загальна поведінка. Фінмоніторинг знає, як зазвичай проводяться збори. Є той, хто потребує, це не обов'язково лист, це може бути переписка. Є дії, які ви здійснюєте для того, щоб наповнити банку або зібрати на конверт. Тобто — ви поширюєте інформацію. Ось це поширення інформації, потім збір і закупка — усе це має якось залишити свій слід.
"Банк завжди реагує на нетипову поведінку"
Хотілося б поговорити про міфи. Наприклад. Я розіб'ю свої 100 тисяч на місяць на дрібні перекази, вони мені зайдуть — і фінмоніторинг нічого не помітить. Це міф чи правда?
Це міф, тому що фінансовий моніторинг помічає все. У кожного банку є своя умовна методика, за якою вони рахують: ця операція підозріла чи не підозріла, це добре чи не добре. Тобто перших 2-3-10 платежів можуть пройти. Але якщо банк бачить, що це певна періодичність, спрямована на те, щоб уникнути підозр банку, то це не пройде. Тому — це міф. У вас будуть питати, що це за операція, чому ви її проводите. Треба мати легенду для себе самого, щоб пояснити, чим ви займаєтесь і з чим ця операція пов'язана. До прикладу, якщо я скажу, що це повернення позики, банк піде назустріч. Але якщо одночасно повертається позика від 50-100 людей, то у банку виникає питання, а чи не є ви умовно прихованою фінансовою установою? Ви пороздавали всім позик, а потім вам повертається з позначкою "позика"? Тобто — коли це разова ситуація, ви комусь із друзів перекинули, є розписка або є перерахунок. Закинули, наприклад, 50 тисяч, і потім цей товариш кожен місяць вертає вам по 10 тисяч. Є логіка такого платежу і є цифровий слід про це. Але якщо вам кожен день від різних друзів буде приходити по 5, 10, 100 гривень, навіть 5-10 тисяч, то банк має право запитати. І він буде правий, тому що це нетипова поведінка. Банк завжди реагує на нетипову поведінку. Якщо ви будете казати, що це для мене типове, фінансовий моніторинг все одно спрацює.
"Фізичним особам не можна здійснювати обмін валюти"
А ліміт? На сьогодні 100 тисяч, наприклад, за місяць отримує особа…
Немає лімітів. Є підозріла чи не підозріла поведінка. Я б орієнтувалася лише на саму поведінку. Чи є у вас легенда та документи, які підтверджують цю легенду? Легенда означає — що саме ви здійснюєте, яка у вас операція. Найчастіше, поки це інколи проходить, але з плином часу, думаю, теж банк почне цікавитись — обмін через криптобіржі здійснюється через P2P-платежі. По суті, це обмінні валютні операції. Обмінні валютні операції мають право здійснювати виключно фінансові та банківські установи. Поки банки не цікавляться P2P-платежами, але через якийсь період часу, можливо, почнуть питати, а що це таке? І пояснення, що я здійснюю обмін валюти, є підтвердженням того, що ви порушуєте законодавство. Тому що фізичним особам не можна цього робити.
Чи правда, що перекази між картками одного банку менш ризиковані?
І так, і ні. Не можу сказати, що це міф чи правда, тому що треба досліджувати повністю. Давайте розберемо два випадки. Візьмемо банк А і банк Б. У банку А у вас із вашою подругою відкриті рахунки. І ви, і ваша подруга отримуєте зарплату, вона приходить у банк А. Якщо ви здійснюєте якісь перерахунки одна з одною, і це періодично, банк не буде питати, тому що це зарплата і видно походження джерела доходів. Якщо ж буде банк А і банк Б, у вас з подругою є ФОПи, і підприємницький рахунок знаходиться на обслуговуванні у банку Б. Ви перераховуєте на свою приватну карту в банк А, а вже з банку А одна з іншою ви здійснюєте перерахунок. У другому випадку банк швидше тригернеться, тому що він не бачить, звідки походження цих доходів. Тобто ви перерахували з вашого підприємницького рахунку і призначення платежу буде видно, але банк не відслідковує, як саме ви отримували ці доходи. Тобто накопичення на підприємницькому рахунку, а потім переведення на приватну карту вони бачать, а саме накопичення підприємницького доходу — не бачать. Тому в другій ситуації банк може запитати.
"Кількість, інтенсивність та пов’язаність переказів має значення"
А кількість переказів має значення?
Так, має значення. А також інтенсивність та пов’язаність. Якщо ви кожного дня отримуєте від різних людей, які між собою ніяк не пов’язані, 200-300 гривень, то банк запитає, що це таке. Бо це дуже схоже на підприємницький дохід. І навпаки — якщо ви отримуєте раз чи два на місяць одну й ту саму суму від однієї людини, то це теж схоже на отримання зарплати. Приховані трудові відносини, банк також може запитати. Кожного разу повністю досліджується всі поведінкова модель.
"Якщо ми рухаємося в ЄС, то треба бути готовими завжди підтверджувати джерело доходів"
Слухач запитує: коли комусь зробив "шабашку", як перерахувати кошти?
Наш закон говорить про те, що ви маєте зареєструвати свою підприємницьку діяльність. Або ж наступного року в декларації показати дохід, отриманий поза вашими трудовими відносинами — і сплатити 23%. Або так, або так. Одразу скажу, що готівкові кошти не контролюються.
Чи врятує нас готівка?
До певної межі — так. Коли ви самі для себе поповнюєте вашу карту в терміналах або через касу банку, ці невеликі суми проходять поза перевіркою про походження. Але якщо говорити про світову практику, то, наприклад, в Іспанії, якщо ви купуєте телевізор, у вас можуть запитати джерело походження коштів, навіть готівкових. Якщо ми рухаємося в ЄС, то треба бути готовими завжди підтверджувати джерело доходів.
Слухач запитує. 10 років відкладав по 100, 200, 300 тисяч гривень — зібралася певна сума. Як підтвердити джерело доходів, якщо вдома гроші зберігалися роками готівкою?
Буде непоганим прикладом, якщо ви працювали на офіційній роботі, мали офіційну заробітну плату. Фінансові радники досить часто радять 10%. Берете виписку за останні 10 років по зарплаті, заходите в пенсійний фонд, там є всі ваші нарахування. Сума відповідає 10%? Ідеально. До 50% — можуть бути питання. Якщо сума понад ту, яку ви отримали офіційно, то будуть питання. Коли ви захочете розрахуватися при купівлі-продажу якогось значного майна, банк має право запитати походження коштів. Якщо ви не зможете їх довести, банк не зможе вас обслуговувати. Але якщо є документи, які підтверджують, що у вас могли бути такі кошти, тоді все окей.
А коли людина отримала спадщину або продала автомобіль, то це вже актив, який може підтвердити походження коштів, так?
Так, це працює. Навіть при вивезенні коштів з України. До прикладу, якщо ви продали квартиру в Києві і хочете придбати нерухомість за кордоном, то вас точно запитають про походження цих коштів. Просто показати договір купівлі-продажу — не спрацює. Необхідно буде показати перетин кордону, декларування на всіх митницях, які ви проходите.
"Слід перерахувати на приватну карту, незважаючи на те, що банк буде пропонувати "плюшки"
Які ще аспекти варто пам'ятати звичайним громадянам і ФОПам?
Усі, хто займається дрібним бізнесом, мають розуміти: те, що на них не звернули увагу, це просто питання часу. Якщо ви здійснюєте отримання коштів на свій картковий рахунок, рано чи пізно вас про це запитають. У ФОПів ситуація складніша. У них є підприємництво, яке зареєстровано, і завжди треба розділяти свою власну кишеню і рахунок підприємницький. На жаль, багато банківських продуктів розраховані на те, що підприємець зі своєї підприємницької картки розраховується за свої приватні витрати. Якщо квед його діяльності — це надання, наприклад, консультаційних послуг, яким чином купівля унітазу пов'язана з консультаційними послугами? Банк вважає, що це приховані трудові відносини з кимось, тобто ви не здійснюєте консультаційні послуги, а вам просто виплачують зарплату. А ви вважаєте, що це не підприємницькі, а власні кошти. У вас немає логіки підприємця, бо підприємець, справжній бізнесмен, ніколи не буде змішувати приватні кошти з бізнесом. Тому тут має бути одна дорога. Якщо ви консультант, який отримав кошти за вашу консультацію на підприємницький рахунок — окей, ви з цього заплатили податки, ви молодець. Далі вам необхідно перерахувати на приватну карту, незважаючи на те, що вам банк буде пропонувати "плюшки". Відділ клієнтського обслуговування продає банківські продукти, вони зацікавлені в тому, щоб якомога більше людей користувалися банківськими продуктами, розраховувались підприємницькою карткою. А є відділ фінансового моніторингу, який говорить — це ваші підприємницькі кошти чи все ж таки приватні? Тому це буде велике протистояння всередині банку.
