З восьми з половиною мільярдів гривень порушень у деклараціях нардепів — 8 мільярдів стосуються однієї деларації. Про це розповіла в ефірі Українського радіо членкиня Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро країни Олександра Дрік.
Ведучі:
Юрій Табаченко
Олена Зелінченко
НАЗК сьогодні оприлюднило дані про те, що в результаті перевірки 110 декларацій народних депутатів було виявлено недостовірної інформації в деклараціях на 8,5 мільярдів гривень. Членкиня Ради громадського контролю при НАБУ Олександра Дрік пояснює:
"З цих восьми з половиною мільярдів, вісім — це декларація одного депутата — Дениса Дзензерського з "Народного Фронту" — він не задекларував неповернені в банк гроші на 8 млрд", — розповідає активістка.
Олександра Дрік стверджує, що НАЗК перевіряє декларації неякісно, і аргументує:
"Наприкінці минулого року я аналізувала результати їх перевірок, їх було 615. Можу сказати, що перевірки проводяться неякісно, буває часто що НАЗК дає висновок про відсутність порушень вже після того, як НАБУ відравить справу по цій декларації до суду. Це доводить вибірковість і неякісність превірок", — говорить Дрік.
Вона наводить приклади, коли протоколи складали за адміністративні правопорушення:
"Декларації Давида Мокрія з БПП визнали порушнням закону за те, що він зазначив вартість придбання більшу, ніж за документами. Оксані Сироїд аналогічно закидають, що вона вказала вищу вартість автомобіля, ніж вказано в документах. Це абсолютне не те, чого ми б очікували від органу на який два з половиною роки витрачали бюджетні кошти".
Членкиня РГК вважає, що НАЗК нефективно діяло в роки роботи і це стало наслідком політичної залежності.
"Є низка факторів, які вплинули на роботу антикорупційних органів. НАБУ створювалося швидко — не встигли зорієнтуватися, коли воно створювалося, а ті органи, які створювалися пізніше, зазнали впливу".
За словами Дрік, всі 5 ключових напрямків роботи органу — розробка антикорупційної стратегії, е-декларації, перевірка на конфлікт інтересів, контроль за фінансуванням політичних партій і співпраця з викривачами корупції — провалено. Втім, ці помилки наштовхнули антикорупційних активістів на дії:
"Ми, громадські активісти запропонували антикорупційну стратегію, та готуємо на її основі законопроект, і будемо дуже раді, якщо його підпише і підтримає президент".
30 травня Національне антикорупційне бюро проводить вибори до Ради громадського контролю. Олександра Дрік балотуватися не буде, і застерігає від участі в такому органі політично ангажованих людей.
"Ми дізналися напередодні виборів, що голова РГК — в команді кандидата в президенти і тепер уже президента Зеленського. Я виносила це питання на засідання РГК, пропонувала, щоб вона самоусунулася, але цього не сталось. Є ризик з парламентськими виборами, не хотілось би "квот" від політичних партій у РГК. Між тим, наразі балотуються деякі люди, які представляють політичні сили", — говорить антикорупціонерка.
Вона пояснює, що в ради громадського контролю — унікальні повноваження. По-перше, на відміну від усіх інших громадських рад, її члени входять до усіх конкурсних комісій, які обирають усіх працівників НАБУ на конкурсах. По-друге, вони входять до Дисциплінарної комісії, яка розглядає порушення співробітниками НАБУ. Тому роль цього громадського контролюючого органу є дуже важливою.
