Законопроєкт, який подав Володимир Зеленський, не передбачав скасування недоторканності, він передбачав скасування певних абсурдних норм і гарантій, які колись були прийняті, і зовсім не стосувалися недоторканості — вважає Олена Щерба.
"Колись народні депутати собі прописали окремо прямо в Кримінальному процесуальному кодексі, що їх не можна обшукувати й прослуховувати без дозволу Ради. Але цілком зрозуміло, що після публічного дозволу Ради, прослуховувати вже немає сенсу. І, в першу чергу, в цьому законопроєкті намагалися скасувати ці норми, які були розширенням депутатського імунітету в порівнянні з Конституцією. Президент одразу не подавав пропозицій про скасування недоторканості взагалі в КПК, тому що тоді вона не була скасована в Конституції. Нардепи мали можливість скасувати ті обмеження в кримінальному процесі вже зараз, але вони цього не зробили і не зробили цілком свідомо. А це означає, що тепер невідомо коли це буде зроблено. І чи буде зроблено взагалі. По факту недоторканість досі залишається".
Читайте також: Зняття недоторканності не матиме сенсу без ефективних судів та правоохоронних органів
Адвокат родин Небесної Сотні Віталій Тітич вважає, що це — не найважливіші правки, які повинні бути внесені в КПК.
"Ще не зрозумілий кінцевий результат цього, але важливо звернути увагу на те, що є ознаки, скажімо, певної технології: тобто за гучними кампаніями, за гучними словами й навіть певними діями щодо ініціювання від імені президента певних законопроєктів, насправді потім ми маємо зовсім незрозумілі в контексті існування монобільшості результати. Вважаю що це певні маніпулятивні технології", — говорить Віталій Тітич.
Нагадаємо, Верховна Рада 3 вересня ухвалила законопроєкт про зняття депутатської недоторканності. "За" проголосували 373 народні депутати.
Документ виключає зі статті 80-ї Конституції України положення, яке гарантує парламентарям депутатську недоторканність, а саме — без згоди Верховної Ради депутати не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
Порядок притягнення народного депутата до відповідальності, окрім Конституції, також визначається законом ''Про статус народного депутата'' та законом про регламент Верховної Ради.
Схвалений законопроєкт набуде чинності 1 січня 2020 року.
Фото: 24 канал
