Парфумер розповідає, що сьогодні є підвищена цікавість до нішевої авторської парфумерії українського виробництва.
Професію парфумера Богдан Зубченко обрав не випадково:
"Почалося з дитячих захоплень, я — людина мистецтва, тому бути митцем — це мій шлях у житті. Почалося все з музики, живопису і захоплення хімією. Десь років у 13, напевно, я створив свою першу хімічну лабораторію з набору, який продавався просто в магазині іграшок. Потім до того додалося мистецтво. Для мене завжди була цікавою ця реміснича частина — як різні поєднання народжують щось інше. І звісно, що попереду було дуже багато читання, розуміння. Я ходив по бібліотеках, збирав радянські брошури з технологій виробництва парфумерних і косметичних продуктів", — пригадує митець.
Його перші аромати почали з’являтися з 1993 року. В хід пішли ті матеріали, які були під рукою. Богдан Зубченко робив тінктури, тобто спиртові настоянки з прянощів: кориці, гвоздики, шафрану тощо.
"Тоді я займався дистиляцією. Звісно, як герой роману "Парфумер", я не намагався дистилювати кішку, бо це моя улюблена тварина. Але інше дистилював, зокрема, й мій улюблений деревій, хризантему. Я багато що спробував, і знайшов свою технологію", — розповідає парфумер.
Він поділився секретами створення парфумерного хіта Porichka ("Порічка").
"Процес його створення був емоційним, бо, перш за все, мені хотілося створити аромат, який би викликав посмішку в жінок. Це були часи Революції Гідності, у мене бутік був поряд з Майданом, і в мене тоді з’явилося відчуття: а чи тим я займаюся, чи це потрібно? Я вирішив, що так — можна це робити далі, але по-інакшому. І я вирішив зробити парфум, який би дарував відчуття сили, радості, щастя, й демонстрував самим українцям, і всім у світі, що Україна є, вона прекрасно пахне, вона сильна й у неї є майбутнє", — ділиться надихаючими спогадами Богдан Зубченко.
До усіх своїх ароматів парфумер прийшов самостійно — в процесі навчання та тривалих експериментів.
"Бути людиною, яка сама вчиться, — то є важкий шлях. Але водночас для парфумера — то є можливість одразу працювати над власним почерком, що є дуже важливо", — ділиться досвідом Богдан Зубченко.
Обирати аромат він пропонує протягом двох-трьох підходів:
"Спочатку аромат нюхаємо на паперових смужечках, потім наносимо зап’ястки, на шкіру і не купуємо, а потім ще треба все-таки "одягти" його, надушитися і прожити в ньому повноцінно хоча б день, і зрозуміти, як він розкривається. Якщо у вас дуже чутлива психіка і чутливе сприйняття, особливості організму такі, що ви по-різному реагуєте, залежно від погоди, від свого стану — спробуйте аромат в різних погодах", — радить парфумер.
За його словами люди часто змінюються, особливо — жінки. Парфумерний гардероб жінки може бути різним до народження дитини і після, жінка взагалі протягом місяця дуже змінюється, а інколи — і протягом дня.
"Парфуми — це емоції, це асоціації, тому ми можемо відчувати навіть відразу до тих ароматів, які нам колись подобались. Це не означає, що парфуми зіпсувалися, якщо ви їх правильно зберігали (у темному місці і без перепадів температури), але можливо, не треба викидати ті парфуми, просто відкладіть їх, і можливо згодом ви до них повернетесь", — говорить Богдан Зубченко.
Фото: The Point
