Олена Живкова розповіла, що дослідження картин проводяться не лише для того, щоб розуміти історичне значення картини та її автора, але й для того, щоб знати, як правильно реставрувати той чи інший твір. Для цього, зазначає дослідниця, такі дослідження мають бути комплексними та вивчати не лише історичний шлях картини, але й її сюжети, засоби, якими було створено мистецький твір, та матеріал.
"Ідеальний варіант – це коли ми можемо простежити шлях картини від художника до моменту, як вона опинилася в музеї. Тоді ми можемо бути точно впевнені, що ця картина створена саме цим художником", – поділилась Олена Живкова.
Позаминулого року Музей Ханенків разом з науково-дослідною лабораторією "АртЛаб" та Художньою академією виграли грант проєкту Українського культурного фонду, що дозволило їм придбати складні прилади для дослідження творів мистецтва, розповідає вона.
"Ми використовуємо п’ять приладів і п’ять методів. Три з них оптичні, включно з електронним мікроскопом, який дозволяє дослідити пігменти. Навіть за ними можна сказати, чи стара картина, чи нова. Тому що раніше пігменти розтирали у ступці, і там досить крупні часточки пігментів. Проводиться дослідження в ультрафіолетовому діапазоні, в інфрачервоному діапазоні, а потім відбувається дослідження фарбового шару", – ділиться Олена Живкова.
Також є спеціальний прилад, який за довжиною хвилі, пропущеної через картину, допомагає визначити хімічний склад картини та матеріалів, використаних для її створення. Загалом самі процедури можуть тривати близько тижня, але їх аналіз та виведення висновків можуть забрати набагато більше часу.
"Дослідження може тривати дуже довго. Наше дослідження Інфанти Маргарити тривало декілька десятиліть, доки ми не дізналися істину. Правда полягає в тому, що наш київський портрет Інфанти – це поясний портрет дівчинки, дочки Філіпа IV іспанського, і він завжди вважався власноручною роботою відомого художника Дієго Веласкеса. Але провівши історичний і архівний аналіз, я дізналася, що це не є Веласкес, і тепер після технологічного дослідження, яке підтвердило мої підозри, ми змінили етикетку, і тепер там значиться "Картина художника з майстерні Хуана Батиста Мартинеса дель Масо". А Масо був першим учнем і зятем великого Веласкеса. Але ж картина від цього гіршою не стала", – зазначає Олена Живкова.
Музей Ханенків повідомив про переатрибуцію портрету інфанти Маргарити Терези 12 жовтня цього року. Вперше сумніви в авторстві Веласкеса виникли у 1965 році, коли дослідник Веласкеса Хосе Лопес-Рей, оглянувши портрет, "не помітив ознак індивідуальної манери Веласкеса".
