"Весь цивілізований світ живе за правилом, що промисловість купує електроенергію дешевше, ніж споживачі, адже вони багато споживають, а побутові споживачі – мізерну кількість. Хоча ключове, що й там, і там це те, що повинен бути ринок. Щодо промови нового очільника НКРЕ КП, який сказав, що вартість електроенергії для споживачів і промисловості може зрівнятись, то в принципі він все правильно сказав. В законі "Про ринок електричної енергії" запуск ринку для побутових споживачів відкладено до 2020 року, тому поки що, можу сказати, підвищення для населення не буде, але до цього треба готуватись", – розповіла Марія Яковлєва.
За її словами, підготуватись до підвищення цін цілком можливо, але потрібна допомога держави: "В нас є Фонд енергоефективності, який нарешті запрацював. В нього вже є два пакети, за якими можна звертатись і отримувати допомогу від держави а вона суттєва. Перших 300 заявників отримають допомогу відшкодування витрат на заходи енергоефективності у розмірі 70 %. Тобто ваших коштів лише 30 %".
"Проте нам не вистачає того, щоб держава допомогла нам скористатись відновлювальними джерелами енергії, особливо тим, хто сьогодні проживає в містах в багатоповерхових будинках, а це 60 % населення України. Щоб ми могли встановити сонячні батареї, теплові насоси і заощадити на електричній енергії в першу чергу за рахунок енергії сонця. В Києві на Осокорках є будинок з сонячними батареями, встановлення яких було профінансоване з місцевого бюджету. Але це поодинокі випадки, а нам треба масштабні. Їх можна буде запустити лише за допомогою програм Фонду енергоефективності, коли кошти виділяє держава, а також міжнародні донори", – наголосила експертка.
Марія Яковлєва нагадала, що в Україні працювала програма "Теплі кредити": "Але вона була дуже вузенька, створена для того, щоб люди побачили, що держава таки дає компенсацію. В нас є особливо просунуті голови ОСББ, особливо на заході країни, які скористались і програмою "Теплі кредити", і місцевими програмами, і багато чого для своїх будинків зробили. А у Фонді енергоефективності на 2020 рік передбачені кошти 3 мільярди 200 мільйонів гривень. Для порівняння: програма "Теплих кредитів" мала бюджет в 5 мільярдів на всі 5 років".
"Також перспективи в Україні є й у інших видів відновлювальної енергетики. Сьогодні світові компанії хочуть будувати нам вітропарки. Проте в житловому масиві ви їх не побудуєте, тому для нас, як для споживачів, альтернатива – це сонячні батареї, гелеві нагрівачі й теплові насоси. Наприклад, той же тепловий насос в багатоповерхівці можна кинути в каналізаційні стоки, де він буде відбирати тепло з гарячої води, яку ми зливаємо. Вартість такого насосу для стандартної багатоповерхівки буде біля складати біля 50 тисяч євро. Якщо держава відшкодує 70 % вартості, 30 % можна було б взяти в кредит і виплачувати протягом 5-10 років, це було б економічно вигідно", – підсумувала експертка.
ФОТО: pixabay
