Мова йде про свідоме ставлення до споживання ресурсів — це енергетичні ресурси, тепло, вода. Також важливою є поведінка людини.
"Ми повинні розуміти, що ми – частина екосистеми, і з повагою повинні ставитися до інших членів екосистеми. Також ми маємо зрозуміти, що екологічні закони працюють по принципу бумеранга. Все, що ми виносимо ззовні, все повертається до нас. Ми виносимо неперероблений пластик, засмічуємо ним все, ми отримаємо той пластик в їжі, в воді. І цим ми себе труїмо. Всі відходи нашої життєдіяльності, якщо не сортуються, не переробляються з певним регламентом, повертаються і шкодять нам, нашому здоров’ю і здоров’ю наших дітей", — каже еколог.
Вона звертає увагу, що одноразові пакети і посуд можна замінити на багаторазові речі будь-яких фасонів і кольорів.
Світлана Берзіна також каже, що споживачам варто вимагати у ринку надавати дійсно екологічні товари і послуги.
"Наприклад, сфера туризму. Дуже популярний екологічний туризм.. Це готелі, Спа-центри, які турбуються і про довкілля, і про клієнта. Є стандарти екологічні, які визначають перелік стандартів, яким треба відповідати, щоб заклад мав право називатися екологічним. Це зелене будівництво. Якщо ми будемо у забудовників, у яких купуємо власні квартири, житло, вимагати, щоб він будував з дотриманням саме екологічних стандартів, ми будемо мати перевагу для себе. Бо екологічне житло більш безпечне, дозволить економити на комунальних платежах. Споживачі – це рушійна сила", — наголошує вона.
Читайте також: Що таке "зелена економіка" і чому її важливо розвивати — пояснює експертка
Президент всеукраїнської громадської організації "Жива планета" зауважує, що якщо ми хочемо жити в "зеленій" економіці як у, наприклад, Німеччині, це є наш вибір, оскільки держава тут може допомогти через 20% ВВП – це сфера зелених закупівель, а решта 80% — це те, що закуповують споживачі.
фото - pixabay.com
