"Ця вистава – це таке попередження про руйнацію особистості та поглинання її масою, про руйнацію моралі суспільства, культури, про відповідальність кожного за це. Не може бути винен хтось один, винні усі у цьому", –- зазначив Віталій Гольцов.
За словами режисера, у цій "виставі-катастрофі" можна побачити згадки і про Голодомор, напередодні відзначення печальної дати якого ми є зараз, і про національні визвольні змагання, і про трагедію індивідуальності, та людства в цілому: "У спектаклі дуже багато алюзій, символів на сцені, для того щоб глядач приходив, почував себе незручно, напружувався і розгадував. Сценографічне вирішення вражає: темні постаті, сучасні логотипи, знаки, наприклад заборона на атомну зброю".
"Там, власне, сама атмосфера створена, ніби ми в Чорнобильській зоні. Ніби усе не живе, разом з тим усе рухається, така маса, яка весь час насовується на глядача і тримає його під контролем", – наголосив режисер, заслужений артист України Віталій Гольцов.
Він звернув увагу на те, що це спроба вперше прочитати на українській сцені культову п’єсу видатного німецького драматурга постмодерніста, театрального режисера, послідовника естетики Бертольда Брехта – Гайнера Мюллер: "Автор провокативних і інтелектуальних п’єс Гайнер Мюллер не любив плоских сюжетів. В цій п’єсі немає чіткої фабули, а багато алегорій і алюзій, натяків на певні історичні події і постаті, питання, що залишаються без відповіді.
Основні теми, які звучать у п’єсі –- це світ у часи катастроф, руйнація моральних підвалин суспільства, руйнація культури і людина в центрі цього світового божевілля. На відміну від Гамлета Шекспіра, у мюллерівського Гамлета немає жодного шансу залишити світу своє добре ім’я. Тому сам автор назвав свою п’єсу "памфлетом, спрямованним проти ілюзії, що в цьому світі хтось може залишатися невинним".
ФОТО: УНІАН
