Як живеться з альбомом "Мадонна"?
Ми справді тішимося цій роботі, нам вона поки що подобається. А найбільш подобається, що вона подобається не лише нам.
Чому так довго працювали над альбомом?
Ми його спочатку взагалі не планували писати. Ми просто писали окремі сингли. Спочатку записали "Бухло", потім "Кобзон". Потім напрацювався матеріал і ми подумали над тим, чого б із цього всього не зробили якусь пісню? Потім ми подумали, що в нас є пару пісень, які ми виконуємо на концертах у новому аранжуванні. Скажімо в нас є така пісня про любов "Натаха". Ми взяли і зробили нову версію цієї пісні. Це взагалі наша друга пісня, яку ми написали ще у 2007 році. Ми придумали нову танцювальну версію й переписали її. Ми в якийсь момент подумали, що слід нарешті повертатися до своєї глядацької аудиторії обличчям і рухатися в бік танцювальної музики. У нас вийшов такий доволі дискотечний альбом.
Вас зараз критикують і говорять, що "Жадан і Собаки" стали простішими.
Це скоріше плюс. З’явилася певна прозорість. Ми навчилися краще пояснювати свої думки і краще знаходити спільну мову зі своїм слухачем. Я за простоту.
Чи немає тут небезпеки стати примітивними?
Небезпека є завжди. Але якщо про неї пам’ятати, то можна від цього врятуватися. Слід балансувати на цій грані простоти, доступності, прозорості, але якісності. "Жадан і Собаки" — це іронічний проект. Головне, що він самоіронічний. Той, хто цього не розуміє, той слухає якусь іншу музику. Ми розраховуємо на розумну публіку, на людей, які знаходяться з нами на одні хвилі. Скажімо "Тьолка барабанщика" — це гімн щирому коханню, а пісня "Бухло" — це про теологічні пошуки серед української молоді.
Для чого вживаєте ненормативну лексику?
Для адекватності. Якщо ти описуєш певне соціальне чи професійне середовище, то так чи інакше не можеш не вжити певний пласт лексики. Мені здається, що це виправдано, що це цілком погоджується з концептуальним завданням, яке письменник ставить перед собою. Це передає настрій середовища, швидше йдеться про інтонацію.
У яких сферах ти допускаєш використання ненормативної лексики?
Якщо говорити серйозно, не надто іронічно, то поділ лексики на нормативну та ненормативну — це певна відрижка "совка". Ну хто може визначати ці нормативи? Мені здається, що у всьому має бути адекватність і доцільність. Якщо це на думку наратора доцільно, то хай буде така лексика. Якщо недоцільно, то бажано цього не допускати.
Ходять чутки, що альбом мав називатися "Мальви". Це правда?
Ні, неправда. Ми просто робили концертну програму "Мальви", коли ще альбом не був дописаний і не був зроблений, але в нас уже була пісня "Мальви". До речі, це дуже українська пісня, яка могла бути написана і в 90-ті, і у 2000 і сьогодні.
"Жадан і Собаки" знайшли себе?
Ми себе досить довго шукали. Думаю, десь із третього альбому в нас почалося те, що ми хотіли.
Це зараз принципово раз на кілька років видавати альбоми?
Потреба видавати альбоми — це швидше інерція, яка залишилася ще з XX століття. Насправді вони нікому не потрібні. Насправді достатньо просто записувати нові пісні, робити нові відео та викладати їх у соцмережі. Але це хороший інформаційний привід зібрати публіку.
У тебе є "Жадан і Собаки", "Лінія Маннергейма", ще ти пишеш прозу, поезію. До того ж встигаєш писати сценарії до своїх фільмів, ще і грати у футбол.
А ще в нас є такий цікавий проект із джазовим піаністом Фимою Чупахіним. Зараз він живе в Нью-Йорку й ми з ним минулого року записали альбом «Місіонери». Кілька разів виступали й а Америці, У Відні, Харкові. Наступного року в нас із Фімою буде тур Україною. Це такий проект на двох, це власне читання віршів під джаз. Місія – нести світле та хороше українському слухачеві.
Як ви боретеся із безнадією та розпачем від того, що зараз відбувається?
Я спілкуюся з людьми, а не з телевізійними персонажами. Живі люди — це найбільше джерело впевненості, оптимізму та надії.
Джерело: https://www.facebook.com/ZhadanDogs/
