Олександр Вознюк розповів, що Україна, ратифікувавши Конвенцію з прав людей з інвалідністю, взяла на себе зобов’язання з забезпечення прав цих осіб, а також маломобільних груп населення щодо забезпечення доступу до публічного простору, до правосуддя, до належних якісних послуг.
"Це, наприклад, право на освіту, на працевлаштування, на охорону здоров’я та інші послуги, які надаються відповідними структурами або суб’єктами, які наділені такими повноваженнями, – зазначив юрист. – Наша організація дійшла висновку, що в Україні немає належного забезпечення гарантій таких прав. Сьогодні нормативні акти та закони України є недосконалими або недопрацьованими, вони мають більше декларативний характер. На жаль, кожне скликання Верховної Ради чомусь не звертає уваги на це, вони займаються іншими сферами".
Адвокат наголосив, що насправді жоден нормативний акт не зобов’язує, наприклад, органи судової влади забезпечувати належні умови приміщень, де відбувається правосуддя: архітектурну доступність, можливість людей з інвалідністю перебувати всередині приміщення. Тому виникають проблеми з доступом до правосуддя
"Також є проблеми з доступом до виборчих процесів, до належного надання інформації щодо соціальних послуг. Поки не буде відповідного регулятора, контролю якості і доступності приміщень, надання сервісних послуг… Цього всього немає, ми до цього ідемо, і я сподіваюся, що колись ми матимемо правильні послуги, де людина, яка також є платником податків, хоча б має право отримувати такі послуги, на які вона заслуговує, – вважає Олександр Вознюк. – Зараз законодавчо ми маємо виключно декларативну точку зору. Надалі логіку цього закону, його виконання не прописано, ця логіка відсутня".
Фото vru.gov.ua
