"Зовсім нещодавно було опубліковано рішення Конституційного Суду. Там є два ключові питання про декриміналізовану статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які подали недостовірні або неповні відомості до електронних декларацій. Це означає, що на сьогоднішній день всі чиновники чи особи, які подають електронні декларації, офіційно мають право брехати в цих деклараціях", ─ зазначила Анна Калинчук.
Членкиня Ради ГО "Громадський люстраційний комітет" пояснила, що "також це має наслідком, що в українському законодавстві є процедура, яка називається "зворотна дія закону у часі", якщо вона пом’якшує або покращує становище особи, то відповідно всіх, кого було засуджено за цією статтею чи з ким Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою було укладено угоду про визнання винуватості за цією статтею, на сьогоднішній день може бути реабілітовано, зокрема кошти, які вони сплатили у порядку спеціальної конфіскації. І будь-яке інше кримінальне покарання, яке було до них застосовано, сьогодні повинно бути відмінено. Це підстава перегляду цих справ у суді наново і з одним-єдиним результатом: позитивним результатом для особи-правопорушника".
Калинчук прокоментувала, що стимулює Конституційний Суд ухвалювати такі рішення.
"На моє переконання, такі рішення КСУ стимулює те, що Конституційний Суд ─ це єдиний суд, який не пройшов перезавантаження після Революції Гідності. Лише частина складу КСУ була звільнена по квоті парламенту. А КСУ формується від з’їзду суддів, від парламенту і від президента. Інші судді, зокрема судді Януковича, залишилися у цьому суді і були у складі суду впродовж усього часу після втечі Януковича. Дехто і досі перебуває у складі КСУ. А ці люди, очевидно, не поділяють цінності й ідеї перетворення України в цілому, оскільки теж підпадають під норми цих статей Кримінального кодексу. І це становить абсолютно їхній приватний інтерес у скасуванні цих норм Кримінального кодексу. І це є результатом того, чому вони приймають такі рішення", ─ сказала вона.
До того ж, Калинчук не виключає політичного впливу.
"І за часів президентства Петра Порошенка вчинявся неодноразовий тиск на суддів Конституційного Суду (скасування ряду норм по декларуванню, діяльності НАБУ, люстрації, переатестації суддів, декомунізації тощо). Це свідчить те, що Конституційний Суд як інституція не може бути політично незаангажованою. І оскільки це лежить в полі політичного інтересу, судді приймають рішення, які не корелюються з законом, справедливістю і верховенством права", ─ прокоментувала Калинчук.
НАБУ в свою чергу назвало рішення Конституційного суду "політичним". Станом на 27 жовтня 2020 року в роботі НАБУ перебувало 110 кримінальних проваджень, в межах яких детективи досліджували близько 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до е-декларацій. 7 особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, було повідомлено про підозру. 34 справи було скеровано до суду. Стосовно 13 осіб є рішення суду (6 вироків, стосовно 7 осіб справи закриті за нереабілітуючими підставами). Через рішення КСУ всі ці справи мають бути закриті. Відтак, посадовці, викриті на зловживаннях, уникнуть відповідальності.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд України виніс рішення у справі неконституційності статті 366-1 Кримінального кодексу. Вона передбачала покарання за недостовірне декларування. Велика палата суддів визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, а також окремі положення закону "Про запобігання корупції", які стосуються контрольних повноважень НАЗК.
Справа розглядалась за поданням 47 народних депутатів, більшість з яких є представниками "Опозиційної платформи — За життя".
Фото: УНІАН
