Закінчила Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка.
Вчилася на вечірньому відділенні факультету журналістики й працювала в "Спортивній газеті". В 1992 році перейшла працювати на Українське Радіо до редакції суспільно-політичного мовлення. Впродовж кількох років була авторкою і ведучою програми "Зворотній зв’язок" про соціальні та медичні проблеми в суспільстві. Спільно з Республіканським управлінням ДАІ МВС України готувала й вела в прямому ефірі 50-хвилинну програму "Автомобіль, дорога, ми". У 1995 році була створена молодіжна редакція "Європа-Центр", тож перейшла працювати туди і повернулася до спорту. Напередодні Олімпійських ігор 1996 року в Атланті створила і вела програму "Олімпійське сходження", згодом — "Планета Спорт". На Українському Радіо виходили програми "Хто я?", "Неповторність", "Крупний план" — коротка версія "Неповторності". Коли молодіжна редакція стала частиною Радіо Промінь, то в прямому ефірі вела програми "Культ особи", "Азбука реальності", "Радіопрес. Портрет". У запису виходила програма "Музика на кону. Музика зарубіжного кіно". З 2017 року співпрацює з російською редакцією мовлення іноземними мовами. Спочатку була одна 20-хвилинна програма "Русские украинцы" щосуботи, а з квітня 2018 — прямі ефіри щопонеділка, щовівторка та щосереди. Щоп’ятниці виходила — "Життя без лінії розмежування". Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну було створено програму "Война и русский мир". Нині ведуча програми "Реконструкція".
Журналістика — це спадкове, переконана Олена: "Мій батько, Юхим Шарпанський, був спортивним журналістом і коментатором. Понад 40 років він присвятив роботі на радіо та телебаченні. Тому мій вибір професії — не випадковість. Тепер уже і я можу похвалитися понад 40-річною журналістською кар’єрою. За ці роки займалася різними темами, однак улюблені назвати важко. Мене цікавлять люди, їхні історії, життєвий досвід, уміння долати нездоланне, їхня творчість і погляди на життя. Мені цікаво простежувати причинно-наслідкові зв'язки в політиці, економіці, суспільному житті".
Намагається бути молодою мамою і бабусею. Любить тварин, особливо собак, а також ліс й "тихе полювання" — збирати гриби. А ще тишу і читання. Іноді знаходить час для рукоділля.
За життям Олени можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
5 грудня 1994 року Україна підписала Будапештський меморандум. Ми віддали ядерну зброю Росії під гарантії міжнародних партнерів. Щороку ми згадуємо ті події, намагаємося їх проаналізувати і зрозуміти, чи могли тодішні президент, Верховна Рада вчинити інакше?
Наша розмова з Романом Безсмертним – дипломатом і політиком, який був 1994 депутатом Верховної Ради, свідком тих подій, стала не політичною аналітикою, а спогадами про наболіле, подекуди дуже відвертими, іноді – озвученими публічно вперше.
Першою писаною конституцією в історії людства стала Конституція США 1787 року. Вона відразу стала видатним документом тому, що оформила створення на американському континенті єдиної демократичної республіки. Конституція США 1787 року – одна з найстаріших нині діючих конституцій і одна з найбільш жорстких: за майже 250 років до неї було внесено 27 поправок, 10 із них зроблені одноразово 1791 року – це Білль про права. Рішення, прийняті в кінці 18 століття батьками-засновниками США, актуальні досьогодні, хоча в багатьох викликають бажання, якщо не змінити їх, то, принаймні, відредагувати. Говоримо про це з доктором філософії, асистентом кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артемом Кошелєвим.
Першою писаною конституцією в історії людства стала Конституція США 1787 року. Вона відразу стала видатним документом тому, що оформила створення на американському континенті єдиної демократичної республіки. Конституція США 1787 року – одна з найстаріших нині діючих конституцій і одна з найбільш жорстких: за майже 250 років до неї було внесено 27 поправок, 10 із них зроблені одноразово 1791 року – це Білль про права. Рішення, прийняті в кінці 18 століття батьками-засновниками США, актуальні досьогодні, хоча в багатьох викликають бажання, якщо не змінити їх, то, принаймні, відредагувати. Говоримо про це з доктором філософії, асистентом кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артемом Кошелєвим.
Проєкт про історію світової політики та вплив подій минулого на сьогодення. Авторка зосереджується на маловідомих, забутих, прихованих або сфальшованих фактах міжнародної політики та історії. Ці факти напряму чи опосередковано мали чи й досі мають вплив на українську політику, а також на війну, яку веде Росія проти України.
Проєкт про історію світової політики та вплив подій минулого на сьогодення. Авторка зосереджується на маловідомих, забутих, прихованих або сфальшованих фактах міжнародної політики та історії. Ці факти напряму чи опосередковано мали чи й досі мають вплив на українську політику, а також на війну, яку веде Росія проти України.
Проєкт про історію світової політики та вплив подій минулого на сьогодення. Авторка зосереджується на маловідомих, забутих, прихованих або сфальшованих фактах міжнародної політики та історії. Ці факти напряму чи опосередковано мали чи й досі мають вплив на українську політику, а також на війну, яку веде Росія проти України.
Проєкт про історію світової політики та вплив подій минулого на сьогодення. Авторка зосереджується на маловідомих, забутих, прихованих або сфальшованих фактах міжнародної політики та історії. Ці факти напряму чи опосередковано мали чи й досі мають вплив на українську політику, а також на війну, яку веде Росія проти України.
Після убивства Сергія Кірова 1 грудня 1934 року в СРСР розпочалася епоха великого терору. Але Україна відчула його набагато раніше. Докладно про події тих часів, а також про історичні паралелі та радянсько-російський геноцид говоримо з кандидаткою історичних наук, старшою науковою співробітницею Інституту історії України НАН, лекторкою славістичного факультету Принстонського університету Яною Примаченко.
Після убивства Сергія Кірова 1 грудня 1934 року в СРСР розпочалася епоха великого терору. Але Україна відчула його набагато раніше. Докладно про події тих часів, а також про історичні паралелі та радянсько-російський геноцид говоримо з кандидаткою історичних наук, старшою науковою співробітницею Інституту історії України НАН, лекторкою славістичного факультету Принстонського університету Яною Примаченко.
Вся велич радянської космонавтики стоїть на плечах України. Саме з цього починається наша розмова про радянсько-американське змагання за першість у комічних перегонах. Освоєння космосу – це ще й велика політика, сьогодні це зрозуміли й у Китаї. Про досягнення і провали, про китайське лідерство в космічній галузі - Андрій Колесник, експерт з космічної діяльності, ексрадник голови Державного космічного Агентства України.
