Передачі з архіву Українського радіо

Першим канцлером повоєнної Німеччини був Конрад Аденауер. Його називають батьком німецької нації. Він прожив 91 рік і був свідком краху трьох німецьких держав. Четверту — ФРН, він збудував сам. Він був неоднозначним політиком, але зумів зняти з німців клеймо найбільшої загрози для світу, повернути довіру і з гідністю увійти в нову епоху демократії та процвітання. Про життя і політичні досягнення Конрада Аденауера — Сергій Стельмах, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України.

Як культура впливає на політику США і чи впливає? Це малодосліджена проблема. А зараз ми стостерігаємо за сплеском консерватизму в американській сучасній культурі. Як культурні вподобання виборців Америки роблять їх прихильниками того чи іншого кандидата, чому американці двічі обирали Дональда Трампа й навіть можуть це зробити втретє. Про свої парадоксальні відкриття під час вивчення американського культурного ландшафту з другої половини 20 століття й досьогодні — Артур Колдомасов, аналітик із дезінформації видання Детектор медіа, позаштатний співробітник Інституту глобального управління (Брюссель).

Кримську війну 1853-1856 року справедливо називають першою медійною війною. А ще війною невивчених уроків. Ця підзабута на заході війна середини 19 століття чи найбільше міфологізована росіянами, для яких поразка в ній була дуже принизливою. Віддалені наслідки Кримської війни, яка на момент її початку не мала нічого спільного зі свободою – це одне з найбільших звільнень рабів в історії. Спочатку в Російській імперії 1861, а потім — 1863 – у США. А ще Росія змушена була продати Аляску Сполученим Штатам. Про Кримську війну — Андрій Галушка, український історик, автор статей Енциклопедії Історії України.

Ким він був – революційним романтиком, поетом, мандрівником чи безжальним вбивцею? "За яскравою зовнішністю та особистою хоробрістю ховалася людина, якою Че Гевара був насправді, — безжальний авторитарний сталініст, який захоплювався націоналістичним режимом Перона, Че був добровільним інструментом радянського блоку в поширенні свого впливу", - писали про нього анархісти, які приховали свої імена. Гевара став культурною іконою, а не політичною чи ідеологічною", — стверджував мексиканський політик, автор однієї з біографій Че Хорхе-Кастанеда Гутман. Про Че Гевару — у розмові з кандидаткою історичних наук, доценткою кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експерткою Ради зовнішньої політики "Українська ПРИЗМА" Наталею Шевченко.

Найстаріша японська провідна політична партія — ліберально-демократична — вперше в історії обрала своїм лідером жінку, Санае Такаїчі. Цілком імовірно, вона може стати першою в історії жінкою прем'єр-міністром. Про гендерну політику країни, про те, як змінювалося ставлення до жінки в Японії, особливо після 1946 року. Саме тоді було прийнято нову конституцію, яку написали для японців американці. Серед них була українка Беата Сирота, котра вписала до основного закону положення про рівність жінок і чоловіків. Гість — Сергій Гераськов, кандидат філософських наук, японіст.

Чи можна собі уявити світове кіно без італійського? Як воно розвивалося, як відповідало на виклики початку 20 століття, а згодом і фашистської диктатури Муссоліні? З яких джерел брали натхнення італійські режисери-неореалісти? Чи правда, що до формування неореалізму в італійському кіно дотичний наш Олександр Довженко? Усі ці питання будемо обговорювати з кінокритиком, кінознавицею, головною редакторкою журналу НаУКМА "Кіно-Театр" Ларисою Брюховецькою.

Вона померла раптово 1975 року. Їй було 69. В друкарській машинці залишився листок, на якому вона почала писати черговий розділ книги "Життя розуму". Вона добре пам’ятала "темні часи", бо жила в них. Вона досліджувала природу зла і дійшла висновку, що воно банальне. Про одну з найяскравіших зірок світової філософії 20 століття, Ханну Арендт — Вахтанг Кебуладзе, публіцист, доктор філософських наук.

"Магатма Ганді, вислухай мене! Бо ти вже в Києві, в моєму слові живеш. Спини жахні потоки крові, Що в Україну дух війни жене". Цими рядками завершується вірш Дмитра Павличка, присвячений великому сину індійського народу. Більшу частину свого життя Магатма Ганді уособлював ненасильницьку боротьбу проти колонізаторів, проти війни, несправедливості й поділу своєї країни. Магатма Ганді був убитий індусом-терористом. Та його ідею ненасильства сповідували мільйони людей. Саме в такий спосіб боролися з режимом і українські десиденти. Про постать Магатми Ганді, його ідеї, їхнє значення — Мрідула Гош, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку, докторка філософії, доцентка кафедри міжнародних відносин Національного університету "Києво-Могилянська академія".

На початок Першої світової війни Львів був четвертим за розмірами містом в Австро-Угорщині. А Галичину називали і Українським П'ємонтом, і Українською Каліфорнією. Але 3 вересня 1914 до Львова увійшла російська армія і почалася майже річна окупація. Репресії проти української інтелігенції, священників, науковців, а ще грабунки мирних жителів, єврейські погроми, закриття українських шкіл та університетів. Про російську окупацію Львова та Галичини в Першу світову — кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Руккас.

Обличчя цього чоловіка прикрашає 100-доларові купюри, дві третини яких в обігу поза межами США. І практично кожний, якщо його запитати, хто це, скаже "президент США", але навряд чи назве ім’я. Але Бенджамін Франклін ніколи не був президентом США. Він був друкарем, видавцем, сатириком, вченим, дипломатом, винахідником, поштмейстером, викривачем та ентузіастом. І назавжди залишився в історії як єдиний американець, який підписав усі чотири основоположні документи заснування США — Декларацію незалежності, Договір про союз з Францією, Паризький договір про мир із Британією та Конституцію. Про Бенджаміна Франкліна говоритимемо із доктором філософії, асистентом кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артемом Кошелєвим.