Передачі з архіву Українського радіо

Естонці, як і інші народи Балтії, вважають роки своєї незалежності й будівництва перших республік із 1918 до 1940 років – міжвоєнною державністю. Сьогодні мова піде саме про 22 роки першої Естонської республіки. Про те, як складно було відвоювати свободу, розпорядитися нею, наробити помилок і не встояти перед спільним ворогом. Українсько-естонські відносини мають свою історію — вже 1918 року Центральна Рада встановила контакти з балтійськими народами, а за часів Гетьманату Павла Скоропадського ці зв'язки зміцнилися. 1919 в Таллінні почала діяти надзвичайна дипломатична місія УНР, а в Києві – естонське посольство. Гість — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Артем Петрик.

В цій програмі часто повторюватиметься слово "унікально". Бо мова піде про Нову Зеландію. Як сказала моя гостя, маорі, корінний народ країни – народ-воїн, який завжди стояв на захисті своєї землі й своєї культури. Сьогодні представники Нової Зеландії воюють разом із українцями проти агресора. А в роки Першої світової українці стояли разом із новозеландцями та австралійцями в АНЗАКу, Австралійсько-новозеландському корпусі. 25 квітня в Новій Зеландії, Австралії та Великобританії відзначають День АНЗАКу як головне національне свято пам'яті загиблих у всіх війнах. Про це і не лише про це говорили з віцепрезиденткою Світового Конгресу Українців у країнах південної, південно-східної Азії, Австралії, Нової Зеландіі, очільницею освітньої референтури Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, головою Союзу Українок штату Вікторія в Австраліі Наталею Пошивайло-Таулер.

За останні майже 100 років наука стала головним архітектором геополітики, перетворюючи теоретичні відкриття на інструменти глобального домінування, зміни кордонів та створення нових альянсів. Якщо епідемії здатні зупиняти світову торгівлю та руйнувати фінансові системи в 21 столітті, а ми всі були цьому свідками під час COVID-19, то колись вони призводили до хаосу, релігійного фанатизму та політичних переворотів. Вчені дають суспільству раціональний інструмент контролю над хаосом. Але, як бачимо, він не завжди спрацьовує.
Наукові досягнення поділили світ на "технологічне ядро" – країни, що володіють ядерними, космічними та цифровими технологіями та "периферію". Це створило нову ієрархію, де статус держави визначається не кількістю солдатів, а кількістю патентів та потужністю суперкомп'ютерів.
Відкриття в хімії та геології дозволили країнам освоювати важкодоступні ресурси як, приміром, сланцевий газ або рідкісноземельні метали. Це змінює центри впливу: країни, що контролюють технології видобутку або переробки "металів майбутнього", стають новими геополітичними гравцями.
Саме про те, як наука зі сфери знань перетворилася на головний інструмент світової влади говоримо з доцентом кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ "ХПІ", кандидатом історичних наук Ярославом Мотенком.

22 квітня нині звичайний день. А за радянських часів першачків приймали в жовтенята, а підлітків — у піонери, бо в цей день народився вождь світового пролетаріату Володимир Ленін. І хоча за останні роки про нього справжнього написані стоси книг, сьогодні є нагода ще раз поговорити про цю людину як про ту, яка перевернула догори дригом півсвіту. Розмова з доктором історичних наук, професором Юрієм Шаповалом.

Кінематограф неодноразово передбачав майбутнє. 2021 року на екрани вийшов фільм "Не дивись вгору", в якому всі посміялися над людьми, котрі люблять розваги та позитив, уникаючи поганих новин, а це призводить до ігнорування небезпеки. Більш точним пророцтвом майбутнього стала картина 2006 року "Ідіократія". От саме про візіонерство кіномитців і про реальний світ, який сміється або плаче, дивлячись кіно, але не впливає на події, говоримо з кінокритиком, науковцем та кіносценаристом Сергієм Тримбачем.

Уганда — дивовижна країна в серці Африки. Але її краса, культура, багатомовність відходять на другий план, бо країною вже п’ятий десяток років керує 81-річний президент, який був обраний цього року всьоме. В історії Уганди президент Мусевені — не перший диктатор. Ще один жорстокий правитель Іді Амін мав прізвисько "М’ясник". Він мстився не лише своїм співгромадянам, а сусідам у Кенії й Танзанії. Про це, а також про вербування африканців на війну проти України, говоримо з кандидаткою політичних наук, аналітикинею фундації Глобал Юкрейн Мартою Олійник-Дьомочко.

Після операції в Венесуелі другою країною, де варто було б все виправити, мала бути Куба. Однак Іран виявився важливішим для адміністрації США, й Куба опинилася, що називається, в списку очікування. На тлі погроз Дональда Трампа й глибокої енергетичної кризи, нинішній Президент Республіки Куба і одночасно перший секретар Комуністичної партії Куби Мігель Діас-Канель, як пишуть аналітики, намагається забезпечити фізичне виживання режиму та запобігти повному соціальному вибуху. Спробуємо розібратися, яку роль в житті острова впродовж кількох століть відігравали США, і як говорить кандидатка історичних наук, доцентка кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталя Шевченко, не все в цій історії однозначно.

Щороку в США проводять опитування: кого американці вважають найвидатнішим президентом. І незмінно на перше місце виходить перший президент США Джордж Вашингтон. Чому впродовж усієї історії саме його вважають найкращим? Відповіді шукали разом із Артемом Кошелєвим, доктором філософії, асистентом кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

16 квітня виповниться 80 років з дня формального заснування Антибільшовицького блоку народів, незмінним головою якого впродовж 40 років, до дня своєї смерті був Ярослав Стецько. Про деякі сторінки історії цієї організації, яка за час свого існування стала однією з найвпливовіших недержавних антикомуністичних організацій у світі, про постать дружини президента АБН, Ярославу Стецько, яка перебрала на себе керівництво блоком після смерті чоловіка, говорили з виконавчим директором Антиімперського блоку народів, кандидатом історичних наук Олегом Вітвіцьким.

Напередодні виборів в Угорщині згадуємо її історію початку і середини 20 століття. Про Угорську радянську республіку, що проіснувала 133 дні і якою керував комуніст і кат Бела Кун, про повторний радянський етап, який проіснував набагато довше після Другої світової війни. Гість — Ігор Тодоров, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету.