Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Українці масово отримують смс-ки і повідомлення у месенджерах від імені нібито мобільних операторів: Vodafone, Lifecell чи Kyivstar. У текстах обіцяють буцімто “компенсацію 2500 грн для всіх абонентів” — потрібно лише “обрати свого оператора” та перейти за посиланням. Далі — підроблений сайт, який зовні нагадує офіційний, але насправді краде ваші дані. За цими повідомленнями стоїть класична фішингова схема. Шахраї імітують вигляд справжніх сайтів мобільних операторів, змушують користувачів ввести персональні дані або реквізити банківських карток — і таким чином отримують доступ до грошей або SIM-карт. Фейкові “компенсації” перетворюються на втрачені гроші.
Угорщина готується до виборів, до Будапешта приїхали Навроцький, Ле Пен, Сальвіні та інші праві політики.
Найдраматичніші моменти життя перших самостійників – учасників "Братерства тарасівців" з нагоди річниці заснування організаціі в 1891 р. Гість — Ігор Стамбол, історик і письменник.
Про запровадження принципу ISTAR у систему управління військами і як працює система в реальних бойових умовах. Гість — позивний "Санчо", Сили безпілотних систем, старший спеціаліст за напрямком "Система ISTAR".
Понад 9,5 млн боргів нараховується в Україні у Єдиному реєстрі боржників. Це інформація на початок березня нинішнього року. За рік боргів побільшало на понад півмільйона. П'ята частина з них стосуються штрафів за порушення ПДР. Борги за комунальні послуги складають понад 816 тисяч проваджень. Що робити з цими борговими зобов'язаннями, як держава стягує кошти з боржників, чи знають самі боржники, що вони завинили і чи можуть громадяни сплатити ці борги. Гість — Руслан Чорний, шеф-редактор Інформаційного агентства "Фінансовий клуб".
Узгоджували підходи для просування до результатів. Що принесла зустріч у Флориді США і України. Куди рухається переговорний процес і чи рухається взагалі. Гість — Петро Олещук, доктор політичних наук.
На яких ділянках спостерігається контрнаступальна активність українських військових і з чим вона пов’язана? Чи зможе Україна втримати Лиманський напрямок і не допустити прориву до Слов’янська (ISW пише, що російські війська, ймовірно, розпочали весняно-літній наступ проти українського "поясу фортець" на Донеччині). І чи може рф готувати нове вторгнення вже цього літа у країни Балтії? (BILD оприлюднив карту можливого удару). Гість — Іван Тимочко, військовий оглядач.
Черговий відеофейк з'явився у стрічках соцмереж: цього разу пропаганда виглядає як звичайний дитячий мультфільм — із яскравими персонажами та простою мораллю. За невинною формою ховається серйозна маніпуляція: глядачам пропонують повірити, що українських дітей буцімто змалечку готують до служби в армії.
Йдеться про відеофрагмент, у якому персонаж, схожий на президента України, звертається до персонажа-дитини — у мультику це маленьке поросятко — із фразою, що коли воно виросте, то піде служити в армію. Цей відеофрагмент проросійські телеграм-канали подають як "доказ" нібито системної мілітаризації дитячого контенту. Втім, перевірка фактчекерів проєкту "СтопФейк" показує інше: насправді такого мультику не існує — ролик підроблений за допомогою штучного інтелекту, і нічого подібного не транслювали на українських каналах, а єдине місце його поширення — це пропагандистські майданчики.
Українська Національна Рада ухвалила закон про вживання української мови у державних установах. Українське законодавство про мову бере свій початок від 24 березня 1918 року.
Українською мовою вийшла монографія польського історика Марчіна Заремби "Велика тривога. Польща 1944–1947". Гості: Марчін Заремба, польський історик, професор Варшавського університету та співробітник польського тижневика Polityka, автор книги "Велика тривога. Польща 1944–1947"; Олександр Зінченко, український історик, журналіст і публіцист; Олена Шеремет, перекладачка.
