Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Про проєкт створення антології з Кобзаря. Гостя — Леся Ігнатик-Еріксен, голова ГО "Допоможи українським дітям", представниця в Данії Уповноваженого з прав людини, продюсерка проєкту створення антології з Кобзаря, партнерка фундації Пилипа Орлика.
Наслідки вчорашньої масованої атаки рф по Україні: чи можна її вважати "відповіддю" на попередні успішні операції України проти російської ВПК? Сирський розказав, що у лютому безпілотники ЗСУ уразили понад 105 тисяч цілей росіян. Які збитки для російського ВПК і наслідки? Наскільки зараз світ став більш уважно придивлятися до українського досвіду та антишахедного захисту. Як Україна може використати ці "додаткові карти" у власних інтересах? Гість — Іван Тимочко, військовий оглядач.
Цього дня у 1939 відбулося перше засідання українського сойму в Хусті, на якому Карпатська Україна проголосила свою незалежність. Того ж дня Угорщина розпочала наступ на Карпатську Україну.
Криза в російській економіці. Чи врятує її війна на Близькому Сході? Гість — Володимир Власюк, економіст, директор компанії "Укрпромзовнішекспертиза", голова Комітету ТПП України з питань промисловості.
Як столиця та область пережили цю ніч. На зв'язку — Катерина Поп, речниця Київської міської військової адміністрації.
Близький Схід та нові можливості для українських зброярів. Гість — Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт з озброєнь Defense Express.
Ситуація в Рівному.
На Рівненщині вирішують майбутнє спеціальних шкіл. Інформація про їхнє можливе закриття викликала резонанс серед батьків та педагогів. Зокрема, йдеться про заклади у Мізочі, Чуделі, Великих Межирічах та Тучині.
СБУ запобігла теракту в самому центрі Рівного. Російські спецслужби планували вибух у людному парку, використавши для цього найманця.
Чергова підозра для колишнього головного військкома Рівненщини Сергія Луцюка, який уже перебуває під слідством за кількома статтями, тепер звинувачують ще й у недбалому ставленні до служби. Цього разу йдеться про закупівлю пікапів для армії.
Рівненщина прийняла перший у цьому році евакуаційний потяг із Донеччини. Ним приїхали 20 жителів Донецької області.
На зв'язку — журналістка Рівненської регіональної редакції УР Ольга Шевчук.
Два тижні війни на Близькому Сході — як вони вилились у нові проблеми для України, але з іншого боку вже дають нові можливості. У студії — Роман Кот, журналіст Українського Радіо.
14 березня — День українського добровольця. Й 14 березня 1990 року в м. Стрий Львівської області над ратушею піднято перший синьо-жовтий прапор.
Донька священника й політв’язня, що народилася на Тернопільщині, але потрапила на Донбас, де прожила більшу частину життя. Така історія цілком могла би стати сюжетом захопливого й драматичного кінофільму, але трапилася насправді. Йдеться про українську поетку й громадську діячку Галину Гордасевич, чия біографія рясніє неймовірними поворотами й зиґзаґами долі. Іще не завершивши старшої школи, вона була звинувачена в антирадянських настроях та зв’язках із націоналістичним підпіллям; потрапила до в’язниці й, вийшовши через амністію, подалась на Донбас. Яскрава літературознавча й літературна діяльність стала окрасою літературного процесу Донеччини. Попри ідеологічні рамки й обмеження, поетка зберегла українську ідентичність і 1989 року стала співзасновницею легендарного Донецького Товариства української мови імені Тараса Шевченка.
У четвертому епізоді проєкту "Люди світла" ведучий Сергій Стуканов та громадський діяч Станіслав Федорчук розповідають про одну з найяскравіших постатей українського літературного й громадського руху Донеччини 60-80-х років ХХ сторіччя.
