Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
В українських медіа з’явилась інформація про те, що в Україні, начебто, почали активно встановлювати пам'ятники Володимиру Зеленському. Яка мета таких фейків? Чи вони орієнтовані на українську аудиторію, чи радше на міжнародну?
2 травня 2014 року сталися сутички між проукраїнськими і проросійськими силами в Одесі. Того дня загинули двоє учасників проукраїнського маршу футболтних фанатів, ще 42 людини загинули під час пожежі у Будинку профспілок, поблизу якого групувалися проросійські протестувальники. 13 березня 2025 своє рішення за позовом родичів загиблих у пожежі виніс Європейський суд з прав людини.
Реформа містобудування: як цифровізація стала її основою. Низка цифрових рішень і продуктів кардинально змінили принципи отримання будівельних послуг та стали дієвими інструментами для запобігання й протидії корупції. Як цифровізація долатиме проблеми з хаотичною забудовою й не лише? Які механізми захисту культурної спадщини наразі є? Гість — Олександр Новицький, голова Державної інспекції архітектури та містобудування.
Вино під снігом. Як клімат вплинув на виноробів? Гості: Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, член Української ради бізнесу; Вікторія Агромакова, керівниця асоціації крафтових виноробів.
Оприлюднено деталі угоди України зі США щодо надр, пише Bloomberg. Що міститься в цій версії. Якого прогресу вдалось досягти Україні в процесі роботи над угодою? Які питання все ще лишаються проблемними? Гість — Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТС.
1 травня — день праці. Як за час війни змінились трудові відносини в Україні? Чи навчились роботодавці працювати в умовах постійних повітряних тривог та воєнних ризиків? Яка ситуація з кадрами? Які традиційно чоловічі роботи почали масово виконувати жінки? В якій сфері відчувається найбільший дефіцит кадрів? Бронювання. З якими проблемами стикаються роботодавці в цій царині? Воєнні дії – це й постійні стреси та нервове напруження в колективах, як долають ці складнощі? Наскільки популярними та затребуваними є спеціальні тренінги, чи ми ще до цього не дозріли? Гість — Олексій Мірошниченко, президент Конфедерації роботодавців України.
Народні депутати зареєстрували законопроєкт, яким надається можливість для громадян 60+ років добровільно підписувати контракти із Силами оборони України. Наскільки актуальною є ця ініціатива? Чи багато бажаючих можуть нею скористатись? На яких посадах були б максимально ефективними дорослі військові? Також проаналізуємо меседжі, які лунають з Білого дому. Адже там вважають, що цей тиждень є вирішальним для встановлення миру в Україні. Чи дійсно це так? Гість — Павло Нарожний, засновник БО "Реактивна пошта", військовий експерт.
Російські пропагандисти не зупиняються на простих фейках, а використовують дедалі більш хитрі техніки для маніпуляції громадською думкою. Останнім прикладом такого підходу стали сфальшовані обкладинки відомих французьких видань "Ліберасьйон" та "Лє Фігаро". На них нібито з'явилась сенсаційна заява Джей Ді Венса, віцепрезидента США, що Папа Франциск був засмучений через позицію Зеленського щодо миру. Однак це повністю сфальшований контент — таких заяв Венс ніде не робив, а обкладинки нібито французьких видань — виявилися всього-навсього підробленими у фотошопі картинками.
1 травня — День праці. Історія свята та боротьби трудящих за свої права. Чи сьогодні українці святкують День праці?
Майже сторіччя тому у своєму есеї "Душа і пісня" український філософ ХХ сторіччя Микола Шлемкевич зазначив, що впродовж багатьох сторіч українська душа проявляла себе щонайглибше не через тексти чи публіцистичні трактати, а через музику та пісні. Про найвидатнішого українського композитора і диригента Миколу Лисенка, який не просто підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня, але й спромігся інтегрувати українські народні співи й мелодії до класичної музики. Багаторічний збирач фольклору і колекціонер народної творчості, він зробив їх частиною репертуару великої сцени. Українська спрямованість та ідентичність посідали у творчості Лисенка першорядні щаблі. Про найвидатнішого українського композитора і диригента Миколу Лисенка, який підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня. класичної музики. Гість — Микола Лисенко, праправнук видатного композитора, диригент.
