Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
1960-ті роки. В Україні дедалі сильніш розгортається русифікація, що покликана знищити українців духовно, перетворивши їх на мовчазний матеріал для формування "нової історичної спільності – радянський народ". За цих умов в середовищі шістдесятників підпільно поширюється стаття, що справляє ефект вибуху бомби. "Інтернаціоналізм чи русифікація?" – таке питання виносить у заголовок своєї самвидавної праці молодий літературознавець з Донецька Іван Дзюба. Чому літературознавець називав українську Донеччину Атлантидою й що робив задля того, аби її віднайти? Чому одна з останніх збірок його есеїв дістала назву "Донецька рана України" й в який спосіб, на думку Івана Дзюби, можна цю рану загоїти?
1856, 18 лютого — на Чернігівщині народилася Софія Русова (Ліндфорс), педагог, засновниця перших дитячих садочків, голова департаменту дошкільної освіти Генерального Секретаріату УНР, активна діячка жіночого руху. Гостя студії — Наталія Богданець-Білоскаленко, докторка педадогічних наук, професорка.
12 років тому, 18 лютого 2014 року, в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності. Зранку того дня протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву "Мирний наступ". Громадяни вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень Президента України шляхом повернення до Конституції України 2004 року. Гість — В'ячеслав Ратинський, документальний фотограф, фотограф агенції УНІАН.
Початок перемовин у Швейцарії. Гість — Дмитро Левусь, політолог, експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна".
Українським захисникам минулого тижня вдалося звільнити від окупантів територію площею понад 200 квадратних кілометрів. Це найуспішніший прорив ЗСУ за 2,5 роки. Такі дані наводить Агентство Франс Прес, спираючись на аналіз Інституту вивчення війни (ISW). Цей прорив відбувся на тлі тривалих позиційних боїв і складної ситуації на фронті. Наскільки стратегічним може бути це просування, чи вдасться закріпити результат і як це впливає на загальний перебіг війни. Як може змінитися ситуація на передовій навесні? Гість — Олексій Гетьман, військовий аналітик.
Обережно: шахраї полюють на доступ до облікових записів користувачів, таку схему виявили у Телеграмі.
Викравши акаунт, зловмисники отримують цінний ресурс для власних махінацій. Чому їм так важливо заволодіти чужим профілем у Telegram і що вони можуть з ним зробити?
Цього дня народився Джеймс Мейс, американський історик, дослідник Голодомору в Україні. Про його постать і дослідження.
15 лютого 1574 року у Львові надруковано першу на території України друковану книжку — "Апостол", яку видав першодрукар Іван Федорович. Який вплив мало друкарство на розвиток освіти і культури в Україні? Ким був Іван Федорович? Гість — Петро Кралюк, проректор з навчально-наукової роботи Національного університету "Острозька академія".
В пошуку обладнання. За словами першого віцепрем'єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля, для забезпечення відновлення теплоелектроцентралей та теплоелектростанцій українські енергетики шукають ТЕС і ТЕЦ радянського типу у Східній Європі, з яких можна забрати обладнання. В яких країнах ще може бути таке обладнання? Наскільки швидко його можна доставити в Україну? Чи виготовляється якоюсь з країн таке обладнання? Але ж ТЕС і ТЕЦ потрібно захищати, адже росія й надалі продовжує їх обстрілювати. Як це варто робити? Що можна заховати під землю, а що за бетонним укриттям? Гість — Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Ситуація на Покровському напрямку: як морози та відлига впливає на захист нашої землі. Про китайський фактор у війні. Чи дійсно Піднебесна може припинити війну одним телефонним дзвінком, як про це говорить посол США при НАТО Метью Вітакер? Гість — Юрій Федоренко, командир 429 окремої бригади безпілотних систем "АХІЛЛЕС".
