Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Декомунізація Донеччини і Луганщини, яка розпочалася у 2015 році, але не була здійснена. І нарешті, до 28 лютого 2026 року, комуністичні назви районів Донецька і радянська топоніміка були змінені відповідно до вимог законодавства України. / 28 лютого 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до Європейського Союзу в умовах російсько-української війни.
Середина 1970-х років. В Україні триває прискорена русифікація, свободу слова придушено, позаду декілька хвиль репресій проти української інтелігенції та дисидентів. Здавалося б, жодного просвітку на горизонті. Втім, зненацька на захист розтоптаних в УРСР прав людини повстає десяток відважних людей на чолі з 56-річним вихідцем із Луганщини, письменником, поетом, філософом Миколою Руденком. Попри тиск і переслідування з боку спецслужб, в жовтні 1976 року вони проголошують створення Української Гельсінської Групи й, наражаючи себе на багаторічні ув’язнення, безстрашно виходять на бій із тоталітаризмом. Про неймовірні злети й падіння, які спіткали впродовж життя видатного луганця Миколу Руденка. Чому попервах щирий прихильник Марксового учення, котрий мав непересічні шанси зробити кар’єру радянського діяча або письменника, відмовився від привілеїв і виступив проти системи? Яке місце в духовному житті України він відводив Луганщині й у чому вбачав її роль?
Про глобланий стан свободи преси, про свободу медіа в Україні, про безпеку журналістів, про виклики перед традиційними медіа, які несуть нові технології. Гість — Тібо Бруттен, генеральний директор "Репортери без кордонів".
Про 23-ю окрему механізовану бригаду, які завдання виконує, кого шукає бригада і як до неї рекрутуватися. Гість — Алім Євдокименко, майор, начальник відділення рекрутингу 23 ОМБр.
26 лютого у Києві — прем’єра документального фільму "Пробач мені, мамо" про Героя України Геннадія Афанасьєва. Гості: мати Геннадія Афанасьєва Ольга Афанасьєва та режисер, автор стрічки Євген Лесной.
Здорові звички та здоровий глузд — 4 роки стресостійкості. Гість — Отто Стойка, лікар Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, кандидат медичних наук, член Асоціації дієтологів України, експерт з громадського здоров'я.
Чи стали охочі сміливими. Війна і міжнародна політика. Чи вдалося Україні мобілізувати своїх друзів для всебічної підтримки і що власне досі заважає цьому. Трамп і його мирні сценарії. Чи відбудеться зустріч Зеленського і Путіна. Гість — Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма".
Чотири роки повномасштабної війни: яку трансформацію пройшли Сили оборони України. Будемо говорити не лише про бойові зміни, але й структурні реформи, зближення з оборонними стандартами НАТО та поява нових видів військ і технологій, що формують сучасний характер війни в Європі. Що нас чекає на передовій у 2026. Гість — Микола Маломуж, генерал армії, голова Служби зовнішньої розвідки України 2005-2010 рр.
Сьогодні говоритимемо не про конкретний фейк, а про середовище для їх існування.
Росія продовжує інтегровувати власний "національний" месенджер MAКС (max) — проєкт, який із самого початку задумувався не як інструмент комунікації, а як ще один механізм цифрового контролю. Його розробником є компанія з холдингу VK, а зареєструватися в застосунку можна лише з російським чи білоруським номером. Влада в Росії намагається закріпити його як обов’язковий канал зв’язку та, відповідно, як джерело "офіційної" інформації.
Четверті роковини повномасштабного вторгнення. Як українці зустріли велику війну 24 лютого 2022 року?
