Передачі з архіву Українського радіо

Колумніст Гідеон Рахман пише для FINANCIAL TIMES, що тристоронні переговори щодо України вперше за роки створюють видимість руху до миру, але насправді впираються в нерозв’язне територіальне питання, де жодна зі сторін не готова поступатися. Попри зростаючий тиск на Росію й втому України від війни, мирний процес обіцяє бути довгим і крихким, а бойові дії, ймовірно, триватимуть і надалі.

Нова колонка Марка Галеотті для британського видання THE TIMES показує, як непередбачувана й жорстка політика Дональда Трампа, яку в Москві колись вважали шансом, дедалі більше змушує Владіміра Путіна боятися ізоляції та власної вразливості в новому світовому порядку.

Матеріал BBC пояснює, як успадкована від СРСР система централізованого опалення робить українські міста особливо вразливими до російських ударів узимку, перетворюючи холод на ще один інструмент війни.

В аналізі EUvsDisinfo йдеться про те, як удари Росії по українській енергетиці взимку супроводжуються дезінформаційними наративами, що виправдовують холод як "інструмент миру" і перекладають відповідальність за страждання цивільних на українську владу.

Bloomberg Opinion опублікував колонку Марка Чемпіона. Основна теза: мовчання Владіміра Путіна щодо різких дій США може свідчити, що Кремль робить ставку на "велику угоду" з Дональдом Трампом про сфери впливу, яка загрожує Україні та підриває роль Європи.

The Washington Post пише про падіння міжнародного авторитету Владіміра Путіна через ослаблення та поразки союзників Росії і про нездатність Кремля підтримувати партнерів на тлі затяжної війни проти України та все жорсткішої політики США.

Про слабкість російського диктатора цього тижня писали навіть в далекій Гані. Автор видання Modern Ghana теж описує хиткість положення Росії на світовій арені — і стверджує, що через зацикленість путіна на Україні страждають його союзи.

Кореспондент видання The Guardian Пітер Бомонт відвідав Бучу і написав про те, як українці справляються з наслідками російських ударів по енергетиці під час лютих морозів.

Видання L’Opinion пише, що захоплення Ніколаса Мадуро американцями стало фактором і для України: європейці намагаються не дратувати Дональда Трампа, щоб не нашкодити переговорам щодо мирного плану. Автор описує "ефект метелика" у геополітиці: демонстрація сили США в Латинській Америці підсилює дискусії про "право сили" і змушує Європу діяти обережно.

The Times у колонці Марка Галеотті оцінює, що 2026 рік змушує Владіміра Путіна обирати між двома ризиками: мирними переговорами, де доведеться покладатися на непередбачуваного Трампа, і продовженням війни, яка виснажує економіку та підвищує політичні загрози.

The Washington Post у колонці Фаріда Закарії стверджує, що результат війни й умови миру для України у 2026 році матимуть "сейсмічні" наслідки для міжнародного порядку. Він попереджає: крихкий мир, який фактично закріплює силове захоплення територій, створить небезпечний прецедент і заохотить нові війни.

The National пише, що європейські лідери в Парижі намагаються виробити мирну стратегію, яка могла б отримати підтримку Дональда Трампа, але домовленість між Україною та Росією залишається недосяжною.

Аналітики Atlantic Council заявляють, що швидкий мир між Україною та Росією малоймовірний. Попри дипломатичні ініціативи адміністрації Дональда Трампа, Кремль не готовий до компромісу. За його оцінкою, Росія розглядає переговори не як шлях до миру, а як спробу змусити Україну до капітуляції.

BBC оцінює, що Велика Британія могла б воювати проти Росії лише кілька тижнів самостійно. Армія обмежена за чисельністю та ресурсами, технологічні загрози посилюють уразливість. Для затяжного конфлікту потрібна підтримка союзників по НАТО, тоді як Росія має значні людські й виробничі ресурси.

The Economist оцінює, що Росія не така стійка, як заявляє Путін. Армія просувається повільно, економіка напружена, суспільна підтримка війни падає. Більшість росіян хоче миру, але Кремль продовжує війну, підсилюючи ідеологічний контроль та репресії, намагаючись приховати реальні проблеми.

На порталі Sestry.eu розповідають, що в окупованому Маріуполі Росія відновлює драмтеатр, ставить ялинку на місці загиблих, руйнує інфраструктуру, захоплює житло та переписує історію, а мешканці виживають у важких умовах.

Sky News публікує велике інтерв’ю з головнокомандувачем Збройних Сил України Олександром Сирським. Він заявляє: віддавати території Росії — неприйнятно, а будь-який мир можливий лише після зупинки бойових дій на поточній лінії фронту. Сирський попереджає, що Кремль використовує переговори, зокрема посередництво США, як прикриття для спроб просунутися вперед і захопити більше земель. Генерал описує ключові ділянки боїв та озвучує оцінку сил. Сирський наголошує: Україна захищає не лише себе, а й Європу, тому підтримка союзників лишається критично важливою.

У The Guardian Саймон Тісделл аналізує ситуацію в Росії та наслідки війни проти України. Автор наголошує: війна Путіна стала катастрофою для економіки, фінансів і населення країни. Відкинута угода Трампа могла б врятувати Кремль, але Путін продовжує війну, сподіваючись здобути ще більше. Тісделл підкреслює: Путін ризикує власною владою та життям людей, тоді як Україна отримує підтримку союзників, а Європа має активніше протидіяти агресії. Автор прогнозує падіння Путіна, незважаючи на величезну націю Росії.

У TIME Майкл Макфол оцінює спроби адміністрації Трампа домовитися з Путіним про завершення війни в Україні. Він наголошує: стратегія умиротворення не спрацювала, і Путін продовжує вимагати поступок, загрожуючи територіям Донбасу. Автор пропонує новий підхід: по-перше, посилити можливості України на полі бою; по-друге, запровадити жорсткіші санкції проти Росії та її енергетичного та фінансового сектору; по-третє, відокремити переговори про мир від бізнес-інтересів США; по-четверте, централізувати переговори через одного досвідченого дипломата. Тільки така стратегія може створити умови для серйозних мирних перемовин та незалежної, безпечної України.

У подкасті The Current експерти Інституту Брукінгса Фіона Гілл і Томас Райт аналізують переговори щодо завершення війни Росія–Україна. Вони пояснюють, що Путін веде переговори, як бізнесмен. Україна опинилася під величезним тиском, а Росія продовжує війну завдяки доходам від експорту та підтримці держави. Гілл підкреслює: для стабільності Європи потрібні гарантії, які обмежать здатність Росії відновлювати військові дії. Неофіційні контакти США з Росією, орієнтовані на бізнес, можуть підривати європейську солідарність і посилювати позицію Путіна. Україні важливо зміцнити оборону, координуватися із союзниками та обмежити ресурси Кремля для війни.

Валерій Залужний у своїй статті для Telegraph пояснює, як Росія перейшла до війни на виснаження, чому поспішний мир небезпечний для України та за яких умов можливі справжні безпекові гарантії й післявоєнне відновлення.

Канадський журналіст Майкл Боцюрків у статті для Globe and Mail застерігає, що кулуарні "мирні домовленості" між Вашингтоном і Москвою без повноцінної участі України та жорстких гарантій безпеки можуть обернутися не миром, а паузою перед новою російською агресією.

Аналітик Internationale Politik Quarterly Стефан Майстер попереджає, що 28-пунктний "мирний план" адміністрації Дональда Трампа, узгоджений із Москвою без участі України та Європи, несе ризик капітуляції Києва й вимагає від ЄС негайно стати повноцінним і жорстким гравцем у переговорах.

EUROTOPICS у своєму огляді європейської преси показує, що мирні ініціативи щодо України рухаються під тиском втоми від війни, внутрішніх інтересів Дональда Трампа та глобального суперництва США, Китаю і Росії, залишаючи Київ перед вибором між двома негативними сценаріями.

"Плівки Віткоффа" потрапили на шпальти Bloomberg, вносячи ясність, що саме Росія стоїть за мирним планом США. А Chatham House аналізує 28 пунктів цього
плану та його ризики для України.

ThinkChina досліджує наслідки мирного плану для Китаю, наголошуючи, що його реалізація може загнати Пекін у геополітичний кут у Східній Азії та 
посилити регіональні напруження.

Friends of Europe аналізує "енергетичний фронт". Експерти порівнюють взаємні удари Росії та України, та їх наслідки. А також, як західна підтримка 
дозволяє Києву утримувати тиск на російську інфраструктуру й обмежувати доходи Москви.

 Financial Times висвітлює спроби Трампа використати заморожені російські активи, які ставлять під сумнів європейську репараційну позику для України. 
У матеріалі йдеться про тиск на Брюссель через можливі політичні й фінансові наслідки, і про потребу нагальностиі рішення щодо використання активів.

- Корупційний скандал в Україні потрапив на шпальти POLITICO, Le Monde, The Economist, AP та Reuters, які називають його ударом по довірі, але підкреслюють: підтримка Заходу триватиме за умови прозорих розслідувань.

- Медики та бійці в репортажі The Independent пояснюють, чому НАТО — не готове до війни з Росією та як дрони радикально змінили характер сучасних бойових дій.

- Deutsche Welle досліджує культуру жорстокості в російській армії — від тортур і "анулювань" до повної безкарності командирів.

- Українські винороби в матеріалі CNN показують, як попри війну відроджують давні традиції та зміцнюють національну ідентичність, перетворюючи вино на "смак культури" й спосіб підтримати країну.

- Авторка часопису THE PARLIAMENT MAGAZINE пише, що Україна втрачає Донбас. Читаємо її статтю і розбираємо, що ж вона має на увазі;

- Інформаційна агенція ASSOCIATED PRESS відвідала Херсон і опублікувала репортаж про те, як живе прифронтове місто через 3 роки після звільнення від російської окупації;

- На BBC вийшла колонка авторки Сари Рейнсфорд, яка побувала в Києві і розказала своїм читачам про те, як війна все сильніше формує сучасну українську культуру;

- Видання THE NEW YORK TIMES випустило матеріал про відомого французького письменника Емманюеля Каррера, який колись захоплювався Росією, і розказало про те, як повномасштабне вторгнення рф в Україну повністю змінило його думку.

- Автор таблоїду DAILY MAIL аналізує удари та санкції проти російської нафтогазової інфраструктури і робить висновок, що вони можуть повалити російського диктатора;

- Аналітична платформа THE CIPHER BRIEF випустила статтю, автор якої стверджує, що путінська війна вже майже роз’їла Росію зсередини;

- AL JAZEERA пише про ситуацію з водою на окупованих територіях сходу України, називає ситуацію катастрофічною і доходить висновку, що це екологічна бомба сповільненої дії;

- Британський THE GUARDIAN написав про українських жінок із покоління міленіалів і про проблеми, з якими вони стикаються протягом життя загалом та останніх років, зокрема.