Передачі з архіву Українського радіо

Bloomberg пише про те, як Путін розраховує, що Росія зможе воювати довше за Україну — попри економічні проблеми, великі втрати та удари українських дронів по російській території. Чому Кремль досі не готовий до поступок і що може змінити хід війни?

Deutsche Welle розповідає, що у Росії поглиблюється паливна криза: дефіцит бензину вже охопив десятки регіонів, а черги на заправках дісталися Москви. Чи можуть українські удари по нафтопереробних заводах не лише вдарити по російській економіці, а й створити серйозні проблеми для воєнної машини Путіна?

Боснійське видання Detektor пише, що Україна готується заочно судити громадянина Боснії і Герцеговини Давора Савичича, якого звинувачують у воєнних злочинах під час російської окупації Київщини. Один із ключових свідків розповів, як провів сім днів у полоні — у ямі з щурами, зі зв’язаними руками та зав’язаними очима. Що пережив українець і яку роль, за його словами, у цьому відігравав боснійський серб — у матеріалі.

Американське видання CNN розмірковує, чи "Чорний серпень" повертається до Росії? Паливна криза, падіння рубля, удари українських дронів і посилення репресій проти опозиції створюють для Кремля дедалі більше проблем. Чому серпень традиційно вважають місяцем потрясінь у Росії та чи справді цього разу він може стати особливо важким для Путіна?

MWI / West Point аналізує, як панування дронів змінює саму географію війни в Україні. Через постійне спостереження й так звану "зону смерті" обидві армії дедалі активніше йдуть під землю, створюючи тунелі, командні пункти, шпиталі та логістичні маршрути. Автори застерігають, що НАТО до масштабної підземної війни поки не готове.

Deutsche Welle з’ясовує, чи може Росія оголосити нову хвилю мобілізації. Темпи набору контрактників падають, втрати на фронті зростають, а незалежні російські медіа повідомляють про дедалі більші проблеми з поповненням війська. Кремль можливу мобілізацію заперечує, однак експерти вважають, що без додаткових людей чисельність російської армії поступово скорочуватиметься.

Asia Times порівнює підтримку, яку у війні отримують Росія та Україна. Автор стверджує, що Китай, Іран і Північна Корея допомагають Москві вести саме ту війну, яку вона хоче, тоді як західні партнери України часто обмежують і обсяги допомоги, і способи її застосування. Окремо йдеться про залежність Києва від американських Patriot і про те, як Вашингтон використовує її як важіль впливу.

Atlantic Council міркує про те, якою може стати Росія після Путіна. Автор заперечує поширений страх, що наступний російський лідер обов’язково буде ще небезпечнішим. На його думку, боротьба еліт і послаблення персоналістської вертикалі можуть тимчасово зробити Росію менш здатною вести війну проти України та агресивну політику проти Європи.

Кореспонденти Reuters Ден Пелещук і Сергій Чалий розповідають, як Росія сіє страх у Запоріжжі, влаштовуючи справжнє "сафарі" на цивільних. FPV-дрони полюють на людей і громадський транспорт, керовані авіабомби руйнують житлові квартали та підприємства, а містяни вчаться жити під постійною загрозою нових ударів.

Українська кореспондентка Associated Press у Києві Ганна Аргірова розповідає про кампанію Сил безпілотних систем, покликану позбавити Росію можливості використовувати окупований Крим як військовий плацдарм. Командувач Роберт "Мадяр" Бровді пояснює, як Україна знищує російську ППО та логістику на півострові, і застерігає: через повільне надходження західного фінансування СБС мають лише 14% ресурсів, необхідних для проведення цієї кампанії на повну потужність.

Постійний автор The Atlantic Майкл Вайс розмірковує, чому Україна може виявитися саме тим союзником, якого сьогодні потребують Сполучені Штати. Він показує, як країна, яку Дональд Трамп колись вважав тягарем, стала самостійною військовою й технологічною потугою, та пояснює, чому ліцензія на виробництво ракет для Patriot була б вигідна не лише Києву, а й Вашингтону.

У коментарі для британського аналітичного центру RUSI Зої Нейман аналізує, що поєднує використання міграції як інструменту тиску та залучення Росією так званих "одноразових агентів" до диверсій у Європі. Авторка пояснює, як Москва діє через цивільних і кримінальних посередників, залишаючись у тіні, та використовує нездатність європейських інституцій побачити за окремими інцидентами ширшу кампанію примусу.

CNBC аналізує, чому наступна зима може стати для України найважчим випробуванням від початку повномасштабного вторгнення. У центрі матеріалу — російські удари по енергетиці, критичний дефіцит засобів ППО та спроба Кремля використати холод як інструмент тиску. Автори пояснюють, як підготовка до зими впливатиме на рішення Володимира Зеленського, розрахунки Путіна та перспективи завершення війни.

The New York Times досліджує, як Михайло Федоров намагається перетворити українську армію на силу, де дедалі більше завдань виконують автономні системи, роботи та зброя зі штучним інтелектом. Україна прагне зменшити присутність людей у найнебезпечніших зонах і компенсувати нестачу особового складу технологіями. Водночас матеріал порушує питання про ризики автономної зброї та про те, чи стане український досвід моделлю майбутніх воєн.

The Times of Israel пояснює, чому Україна та Ізраїль, попри спільну загрозу з боку Росії та Ірану, досі не стали близькими стратегічними партнерами. Обидві країни мають унікальний досвід протидії іранським дронам і могли б посилити одна одну в галузі ППО та військових технологій. Однак Біньямін Нетаньягу продовжує тримати Київ на відстані, намагаючись не руйнувати залишки відносин із Москвою.

CEPA аналізує, як суперечки довкола Волині, УПА та історичної пам’яті дедалі більше ускладнюють відносини між Україною та Польщею. Автор застерігає, що політики обох країн ризикують поставити конфлікти минулого вище за спільні інтереси безпеки. Адже незалежна й стійка Україна залишається для Польщі найважливішим захистом від подальшої російської агресії.

Associated Press розповідає, як близька союзниця Дональда Трампа Лора Лумер після поїздки до України різко змінила свою позицію щодо війни й визнала, що сама повірила російській пропаганді. Чи може її розворот вплинути на ставлення до України всередині руху MAGA — і навіть у Білому домі?

The Guardian аналізує, як удари України по складах найбільшого російського онлайн-ритейлера Wildberries одночасно руйнують військову логістику й позбавляють пересічних росіян ілюзії, що війна їх не стосується. Чому "російський Amazon" став новою ціллю української далекобійної кампанії?

Ізраїльске видання Ynet Global розглядає п’ять сценаріїв обмеженого нападу Росії на територію НАТО, за допомогою якого Путін міг би перевірити дієвість статті 5. Чому найпривабливішою ціллю для Кремля може стати віддалений Шпіцберген і чим загрожуватиме Альянсу зволікання з відповіддю?

В інтерв’ю Радіо Свобода аналітикиня Андреа Кендалл-Тейлор пояснює, як партнерство Росії з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю посилює військові спроможності цих держав і допомагає їм протистояти західному тиску. Чому ця гнучка "вісь дестабілізації" може пережити війну в Україні та як Заходу слід їй протидіяти?

The Guardian аналізує, як раптове звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони оголило глибші проблеми у стилі керівництва Володимира Зеленського. У фокусі матеріалу — конфлікт між технологічним підходом Федорова та старою військовою школою. Автор пояснює, чому це рішення викликало тривогу в Україні й серед західних партнерів саме тоді, коли українська дронова стратегія почала давати помітні результати.

The Washington Post досліджує, як Україна після років дронової війни перетворює власний бойовий досвід на інструмент співпраці із союзниками. Київ уже не лише сам адаптується до російських безпілотників, а й продає обладнання, консультує партнерів і створює спільні виробництва, пропонуючи країнам НАТО та Близького Сходу знання, здобуті на полі бою.

RUSI пояснює, як українські далекобійні удари по російській енергетичній інфраструктурі створюють для Путіна паливну й політичну дилему. Дефіцит бензину, обмеження експорту та зростання бюджетних витрат змушують Кремль обирати між підтримкою внутрішньої стабільності й збереженням доходів, які живлять російську воєнну машину.

The New Yorker розповідає, як Україна перенесла війну на територію Росії завдяки далекобійним ударам безпілотниками й ракетами. Йдеться про те, як українські спроможності вже б’ють по нафтопереробних заводах, військових об’єктах і логістиці в глибині Росії. Але цього може бути недостатньо, якщо Україна не отримає більше засобів ППО перед новою зимою.

Спеціальний випуск. Про викрадення українських дітей Росією очима провідних іноземних медіа. Простежимо, як змінювалася міжнародна журналістська оптика — від перших повідомлень про «евакуацію» до масштабних розслідувань про депортацію, русифікацію та воєнний злочин. Згадаємо й те, що світ писав про українських дітей ще після окупації Криму у 2014 році. А також поговоримо, чому історики проводять паралелі між цими подіями та найтемнішими сторінками ХХ століття.

The Guardian пояснює, як українські удари по російських нафтопереробних заводах уперше змусили Путіна відкрито визнати проблеми з пальним у Росії. Дефіцит бензину, черги на заправках і обмеження продажу пального стали не лише економічним наслідком дронової кампанії України, а й способом зробити війну відчутною для звичайних росіян.

CNN аналізує, чому українська дронова кампанія по російській нафтовій інфраструктурі створює для Кремля дедалі відчутніші економічні й політичні проблеми. Дефіцит пального, черги на заправках і удари по стратегічних об’єктах уже змінюють відчуття війни всередині Росії, але навряд чи самі по собі змусять Путіна швидко відмовитися від його цілей в Україні.

Brussels Freedom Hub аналізує, чому майбутній саміт НАТО в Анкарі, ймовірно, стане радше спробою втримати єдність Альянсу, ніж місцем для ухвалення великих стратегічних рішень. Союзники зосередяться на оборонних витратах, промисловому виробництві та практичній підтримці України, але навряд чи відкрито говоритимуть про її шлях до НАТО, перемогу у війні чи довгострокову стратегію стримування Росії.

The New York Times розповідає, як українські ветерани після ампутацій знаходять новий сенс життя через спорт, реабілітацію та спільноту людей із подібним досвідом. Видання показує історії військових, які після важких поранень повертаються до активності — від вейкбордингу й джиу-джитсу до походів і плавання, — і вчаться заново довіряти власному тілу, іншим ветеранам і майбутньому.

Politico розглядає нове загострення між Києвом і Варшавою після того, як президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла через суперечку навколо спадщини УПА. Видання показує, як болісні історичні питання, внутрішня польська політика й напруга довкола українських біженців можуть ускладнити один із ключових союзів України у війні проти Росії.

The Guardian пояснює, що саме Україна атакувала під час найбільшого дронового удару по Москві та чому ця операція стала показовою для нового етапу війни. Видання звертає увагу на ураження нафтопереробного заводу в Капотні, який забезпечує значну частину пального столиці, а також на психологічний ефект атаки: для багатьох москвичів війна вперше стала видимою просто з вікон їхніх квартир.

CNN аналізує, як нова українська дронова стратегія б’є по російській логістиці на південних ділянках фронту. Видання показує, що дрони середньої дальності вже вражають мости, потяги, паливозаправники й ключові маршрути постачання до Криму, створюючи для російських військ дефіцит пального, боєприпасів і дедалі серйозніші проблеми перед можливими наступальними операціями.

Futura Doctrina показує стратегічну логіку українських ударів по московському нафтопереробному заводу в Капотні. Автор Мік Раян пояснює, що це не лише відповідь на російські атаки, а частина ширшої кампанії «далекобійних санкцій», яка має бити по доходах, пальному й тиловій інфраструктурі Росії, поступово підвищуючи для Кремля ціну продовження війни.

The New York Times пише, що війна в Україні вже триває довше за Першу світову, а паралелі між цими конфліктами стають дедалі помітнішими. Йдеться не лише про окопи, виснаження й величезні втрати, а й про те, як нові технології змінюють саму природу війни: сто років тому це були танки й літаки, сьогодні — дрони, які перетворили фронт на багатокілометрову "зону смерті".

TVP аналізує, як путінська війна поступово втрачає підтримку навіть серед тих, кого складно назвати противниками Кремля. Провоєнні експерти, військові блогери, технократи й частина російських еліт дедалі частіше визнають, що початкові цілі вторгнення стали недосяжними, а Москва має дедалі менше варіантів між ескалацією, заморожуванням війни та її впертим продовженням.

The Times описує наслідки російського удару по Києво-Печерській лаврі — одному з найсвятіших місць східного православ’я та об’єкту спадщини ЮНЕСКО. Ця атака — не лише руйнування історичної пам’ятки, а як удар по українській культурній, релігійній та історичній ідентичності, що особливо контрастує з російськими заявами про "захист православ’я".

CEPA публікує колонку кримськотатарського автора Сулеймана Мамутова про те, чому визнання російського контролю над Кримом означало б винагороду за геноцид і етнічні чистки. Російська більшість на півострові виникла не природно, а через депортації, примусове переселення, стирання кримськотатарської автономії та переписування історії.