Передачі з архіву Українського радіо

Тема біженців з України усе частіше з’являється в новинах, але не завжди в чесному контексті. У соцільних мережах і на сумнівних сайтах регулярно поширюють історії про так звані "злочини", та всілякі "зловживання" українців у Європі. А також про нібито "втому Європи від українців". Скільки відсотків правди у таких висловлюваннях? Значна частина таких повідомлень виглядає як новини з начебто іноземних медіа, але насправді є фейками, створеними російською пропагандою.

Останнім часом почастішали дзвінки українцям нібито з банку з тривожними попередженнями: хтось буцімто намагається зайти у ваш застосунок з нового пристрою. За такими дзвінками часто стоять шахраї, які маскуються під банки.

Дуже часто російська пропаганда і пов’язані з нею шахрайські схеми цілеспрямовано б’ють по людях, які вже пережили російське насильство, а також по їхніх рідних. Коли родичі чекають бодай якоїсь звістки з полону, саме в цю мить шахраї намагаються вдарити найболючіше. У Telegram вони виходять на близьких українських захисників, називаються "журналістами російських медіа" і обіцяють нібито допомогти організувати відеозв’язок із полоненим. За такими повідомленнями ховається не шанс на контакт, а небезпечна пастка.

У мережі поширили фейк про те, що молоді українці буцімто стали на захист російської мови та відмовляються від курсу на українізацію.

Чому тема мови роками залишається одним із головних інструментів російської дезінформації? Як пропагандисти перекручують соціологію та статистику? І як звичайному читачеві швидко розпізнати подібну маніпуляцію?

Коли новини про міжнародну співпрацю України з’являються в інформаційному полі, разом із ними нерідко виникають і спроби їх спотворити. Останніми тижнями в проросійських телеграм-каналах шириться повідомлення про те, що Об’єднані Арабські Емірати начебто відмовилися від послуг українських фахівців із перехоплення іранських дронів. Такі заяви навіть можуть, на перший погляд, здатися доволі переконливими — адже їх підкріплюють посиланнями на відомі медіа — але саме це і є ключовим елементом маніпуляції.

У соцмережах і месенджерах масово з’являються повідомлення про вигадані святкові виплати, бонуси чи допомогу "до свят".

Шахраї від імені Українського Червоного Хреста поширювали повідомлення про нібито грошову допомогу — 2750 або 4250 гривень — для тих, хто не виїжджав з України протягом останніх шести місяців. Насправді жодних таких виплат не існує.

Останніми днями в мережі почали поширювати твердження, що держава буцімто планує передавати пенсіонерам і переселенцям "прострочені" продукти. Така "новина" активно циркулює на російських сайтах і телеграм-каналах, націлених на українців.

Новина про "прострочені" продукти для соціально незахищених верств населення — це маніпулятивна вигадка, але пропаганда подає її як начебто "доказ" зневаги до людей, які потребують допомоги.

Ранок практично кожної людини сьогодні починається зі звичних перевірок у телефоні — соцмережі, повідомлення у месенджері, листи на електронній поштаі. Іноді в цей момент стає зрозуміло: хтось намагається отримати доступ до вашого цифрового життя. Саме так сталося цієї неділі, коли сторінку засновниці проєкту "НотаЄнота" Альони Романю́к атакували численні запити на вхід із різних країн світу. Як технічно виглядає подібна атака на акаунт і в який момент користувач найчастіше припускається помилки?

Поки українські аграрії виходять у поля і запускають черговий сезон, у медіапросторі з’являються заяви про те, що "посівної не буде". Російські пропагандистські ресурси поширюють чергову дезінформацію, стверджуючи, що через війну та нестачу пального українські фермери нібито залишаться без роботи. Такі повідомлення супроводжуються емоційними твердженнями про "пріоритет армії над сільським господарством" — все це для того, аби створити враження системної кризи.

Отже, ворожа пропаганда роздмухує страхи навколо посівної, поєднавши реальні виклики війни з вигаданими сценаріями колапсу аграрного сектору.

У мережі поширюють черговий фотофейк. Російські телеграм-канали розповсюджують нібито фотографію, зроблену в українській школі. У класі стоїть так звана "парта сорому" для дитини, чий батько самовільно залишив військову частину. Це написано прямо на бильці парти. І це апелює до почуття провини та стигматизації дітей військових. Саме на це розрахований емоційний удар фейкоробів. Повідомлення активно поширюють як начебто "доказ нелюдяності" української держави та суспільства.