Передачі з архіву Українського радіо

Почастішали випадки дзвінків нібито з банку з тривожним попередженням: хтось буцімто намагається зайти у ваш застосунок з нового пристрою. Голос у слухавці звучить впевнено, ситуація видається терміновою — і саме на це й розраховують зловмисники. Насправді за такими дзвінками часто стоять шахраї, які маскуються під банки і намагаються змусити людину діяти поспіхом.

Російська пропаганда і пов’язані з нею шахрайські схеми часто цілеспрямовано б’ють по людях, які вже пережили російське насильство, а також по їхніх рідних. Коли родичі чекають бодай якоїсь звістки з полону, саме в цю мить шахраї намагаються вдарити найболючіше. У телеграмі вони виходять на близьких українських захисників, називаються "журналістами російських медіа" і обіцяють нібито допомогти організувати відеозв’язок із полоненим. За такими повідомленнями ховається не шанс на контакт, а небезпечна пастка.

Яка головна мета таких атак і чому для них обирають саме родини полонених українців?

Про війну сьогодні розповідають не лише документальні фільми чи новини. У гру буквально входять і відеоігри. У мережі поширюють гру "Gostomel Heroes" (Герої Гостомеля), яку подають як "реалістичну стратегію" про бої за Гостомель і Київ у 2022 році.

Ця історія показує, як пропаганда заходить у нові формати і працює через залучення та емоцію: гравець сам проживає нав’язаний сценарій і засвоює його як досвід. Які саме меседжі закладені у цій грі, чому це працює і як цьому протидіяти.

Наскільки серйозно варто сприймати відеоігри як інструмент впливу і чи можуть вони формувати уявлення про війну не гірше за новини?

Проєкт "СтопФейк" повідомив про чергову підробку, цього разу користувачам показують фейкові фото і фейкову рекламу українських магазинів техніки. Фактчекери звернули увагу на картинки, де фігурує "Фокстрот", але пропаганда може підставити будь-який бренд. Так от, найцікавіший хід, ціни на товари вказані в "умовних одиницях", як у 90-х. Такі публікації активно поширюють і подають як доказ "обвалу гривні".

Рахунки за комунальні послуги — одна з тих речей, які більшість із нас відкриває майже автоматично. Особливо коли в темі листа бачимо слова "електроенергія", "борг" або "термінова оплата". Саме на цю звичку й розраховують шахраї, які запустили нову хвилю фішингових атак від імені нібито Міністерства енергетики України.

Зловмисники надсилають фальшиві рахунки за електроенергію через електронну пошту та месенджери. У повідомленнях містяться посилання, які ведуть на підроблені сайти або запускають завантаження шкідливих файлів. Мета такої атаки — отримати персональні дані користувача, доступ до його акаунтів у соцмережах, а в окремих випадках і контроль над банківськими рахунками.

Соцмережі в Європі, якщо вірити російським телеграм-каналам, ось-ось мали б вимикати мало не рубильником. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нібито заявила про "тимчасове призупинення роботи соцмереж", а пропагандисти одразу домалювали до цього "залізну завісу", "тотальний інформаційний контроль" і "кінець свободи слова" в ЄС.

Чому російська пропаганда так любить сюжети про "цензуру на Заході", як вона змінює зміст реальних заяв і що слухачам варто перевіряти, перш ніж поширювати гучний допис?

У цій історії пропагандисти взяли реальну промову Урсули фон дер Ляєн, але прибрали з неї головне — контекст про дітей, безпеку та регулювання платформ.

Здається, російська пропаганда вже давно зрозуміла просту річ: якщо хочеш викликати сильну емоцію — додай у свою вигадану історію дітей. А якщо до дітей додати ще й тему мобілізації, то розрахунок на бурхливу реакцію стає майже гарантованим. Саме за таким сценарієм було створено черговий інформаційний вкид, який останніми днями поширювали в соцмережах. У фейковому оголошенні від імені буцімто Національної поліції України стверджувалося, що школярів віком від 15 до 17 років нібито запрошують на літню практику до ТЦК. Для більшої правдоподібності автори вигадали навіть конкретні "посади" — від "асистента дільничного" до "оформлювача повісток". Насправді жодного такого набору не існувало. Національна поліція України офіційно спростувала цю інформацію та наголосила, що неповнолітніх до виконання службових функцій ніхто не залучає.

Пошук роботи давно перемістився в месенджери, соцмережі та застосунки. Разом із цим туди ж перебралися й шахраї. Сьогодні вони дедалі частіше пропонують не просто вакансію, а цілий "квест", "тестове завдання" або "відбірковий етап", який нібито допоможе роботодавцю оцінити кандидата. Насправді ж для деяких людей такий квест закінчується втратою контролю над власним телефоном.

Останнім часом фіксують схему, у якій зловмисники видають себе за рекрутерів monobank. Потенційній жертві пропонують встановити спеціальний застосунок для проходження завдання. Для цього надсилають файл із програмою для встановлення, або ж посилання на підроблений магазин застосунків. Після встановлення програма просить надати доступ до спеціальних можливостей смартфона. Саме в цей момент шахраї фактично отримують ключі від пристрою: можуть бачити екран, перехоплювати паролі, читати SMS-коди та отримувати доступ до важливої інформації.

Російська пропаганда вигадала відеофейк, що виглядає як звичайний дитячий мультфільм — із яскравими персонажами та простою мораллю. Проте за невинною формою ховається серйозна маніпуляція, глядачам пропонують повірити, що українських дітей буцімто змалечку готують до служби в армії. Насправді такого мультику не існує.

Поки подібні фейки намагаються дискредитувати Україну, варто звернути увагу і на ширший контекст — використання анімації як інструменту впливу на дітей у самій Росії, де держава відкрито інвестує у пропагандистський контент для молодої аудиторії. Як саме працюють такі відеофейки та як їм протистояти?

Покупки онлайн стали вже звичною частиною щоденного життя: у кілька кліків ми замовляємо одяг, подарунки, техніку, одяг чи навіть послуги. Зручність і швидкість інтернет-шопінгу змінюють наші споживчі звички, але разом із цим відкривають нові можливості для тих, хто прагне скористатися довірою покупців.