Передачі з архіву Українського радіо

Коли шахраям бракує фантазії, вони звертаються до тем, які гарантовано привертають увагу. Цього разу такою темою стали пенсії. У соцмережах і месенджерах почали поширювати повідомлення про нібито нові надбавки та додаткові виплати для пенсіонерів, які вас кваплять "терміново" оформити за спеціальним посиланням.

Для більшої переконливості зловмисники використовують назву, логотип і візуальний стиль Пенсійного фонду України. Людині пропонують швидко перейти за посиланням, поки діє буцімто "обмежений термін" отримання виплати. Насправді ж такі посилання можуть вести на фішингові сайти, де шахраї намагаються виманити персональні дані, реквізити банківських карток або отримати доступ до акаунтів.

У соцмережах з’явилося відео з серії "Україну скоро заселять мігранти". Чоловік нібито з Індії стоїть посеред українського міста і закликає своїх земляків переїжджати до України, бо тут, мовляв, "багато маленьких хлопчиків і дівчаток". Ролик спеціально зроблений так, щоб людина не ставила зайвих запитань, а одразу відчула емоцію: страх, обурення або навіть паніку. Насправді це черговий дипфейк.

Подібний контент дуже швидко розлітається соцмережами саме тому, що викликає сильну емоційну реакцію — обурення, страх або ненависть. Що варто робити користувачам, коли вони бачать такі відео, аби не допомагати російській пропаганді поширювати дезінформацію далі?

У російської пропаганди є дивовижна здатність перетворювати будь-яку проблему на "апокаліпсис". Якщо десь стався локальний збій — це вже "крах держави". Якщо виник поодинокий випадок хвороби — значить, уся армія нібито охоплена "епідемією". Саме за такою схемою цього разу почали розганяти історію про "масове зараження" українських військових хантавірусом.

Російська пропаганда вкотре намагається використати тему дітей для емоційного тиску та маніпуляцій. У цьому фейку російська пропаганда намагається представити структури, пов’язані з депортацією та мілітаризацією українських дітей, як нібито "рятівників". Чому Кремлю важливо перевернути ролі жертви й агресора та якої мети він домагається такими інформаційними кампаніями?

В російській пропаганді з’явилася "лякалка" про українську армію — тепер там вигадали так званих "шпрехен-фюрерів" і "мовні загороджувальні загони". Звучить настільки карикатурно, що скидалося б радше на невдалий сюжет для сатири, якби ці повідомлення не поширювали цілком серйозно пропагандистські ресурси. Щоб надати фейку бодай якоїсь правдоподібності, автори вкиду ще й перекрутили реальну заяву уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської. Російський вкид помітив і спростував проєкт "СтопФейк".

У соцмережах і месенджерах масово з’являються такі собі "вигідні пропозиції". Здати в оренду банківську картку чи рахунок і швидко заробити без жодних зусиль. Формулювання прості — "потрібен рахунок для переказів", "легальна робота з фінансовими операціями", "гарантована винагорода". Але за цією зовнішньою легкістю ховається кримінальна схема, у якій людину намагаються зробити так званим "грошовим мулом". Про цю схему та її наслідки повідомляє Кіберполіція.

Хто такі "грошові мули"? Їх ще називають "дропами" — це люди, які передають свої банківські реквізити третім особам або погоджуються проводити через власні рахунки чужі кошти.

Як саме вербують "дропів", чому такі оголошення масово з’являються у соцмережах і месенджерах, та як не втягнутися у схему, яка може коштувати свободи й фінансового майбутнього? Про механіку цього шахрайства і про те, як розпізнати ризики на ранньому етапі.

Українцям почали масово надходити повідомлення про нібито "несплачені дорожні санкції". SMS-кою людину попереджають про штраф, який треба терміново сплатити буквально за кілька годин, інакше обіцяють додаткові санкції чи навіть обмеження на користування автомобілем. Усе це виглядає наче офіційне повідомлення від державної служби, але насправді — це чергова шахрайська схема.

Зловмисники розраховують на ефект паніки. Людина бачить слова "штраф", "терміново", "обмеження" і починає діяти поспіхом, не перевіряючи інформацію. Далі шахраї змушують перейти за посиланням, яке веде на підроблений сайт. Там уже намагаються виманити дані банківської картки або іншу конфіденційну інформацію. Особливу небезпеку становить те, що такі повідомлення стилізують під офіційні державні сервіси, аби викликати довіру.

Пам’ятаєте, як у заставці до серіалу "Сімпсони" хлопчик Барт Сі́мпсон пише на шкільній дошці одну й ту саму фразу багато разів, як покарання? Саме на такій впізнаваній емоційній асоціації й вирішили зіграти російські пропагандисти. У соцмережах і проросійських телеграм-каналах вони почали поширювати фото нібито зі школи у Вінниці, де учня буцімто змусили писати на дошці фразу "Я не говоритиму російською". Автори цих дописів подають історію як доказ нібито "утисків російськомовних дітей" в Україні. Насправді ж фактчекери встановили: це зображення створене за допомогою штучного інтелекту. На фото помітні характерні ознаки ШІ-генерації — неприродні деталі рук, дивні елементи на дошці та спотворені написи. Жодних підтверджень існування такого випадку у вінницьких школах немає.

У соцмережах і телеграм-каналах останніми днями активно поширюють повідомлення про нібито "масове переселення індусів до України". Автори таких дописів стверджують, що до нашої держави буцімто вже завезли, або планують завезти, мільйони громадян Індії для роботи чи навіть для заміни населення. Ці заяви швидко набирають перегляди, бо грають на страху перед невідомим, що посилений темою війни та демографічної кризи.

Чи відчували ви щось подібне? Тільки-но подумали про новий телефон, кросівки чи онлайн-курс — і вже за кілька годин бачите це у стрічці реклами. Збіг, прослуховування чи щось більше? Відчуття, що соцмережі "читають думки", давно стало частиною нашого цифрового досвіду — і водночас джерелом страхів та міфів.

Звідки ж ця інформація потрапляє до онлайн-рекламодавців? Лайки, коментарі, перегляди відео, покупки, перехід на сайти, IP-адреса, модель смартфона — усе це формує детальний цифровий портрет ваших інтересів. Тисячі сайтів передають інформацію платформам на кшталт Meta, навіть якщо ви вийшли з акаунта. А ще працює так званий феномен Баадера–Майнхофа — ілюзія частотності: щойно певна річ привернула вашу увагу — ви починаєте помічати її всюди.