Офіцер, котрого знають та поважають бійці. Він буває на кожній із позицій свого підрозділу. Це полковник Олександр Букатар. До повномасштабної спецпризначенець, а наразі командир 15-ї бригади оперативного призначення НГУ КараДаг. У програмі "Герої" від комбрига про бої за Харків, Бахмут, про звитягу та мотивацію своїх побратимів.

Малюк розширює власні санкції проти тіньового флоту рф у нейтральных водах — які наслідки вже відчуваються? В Туреччині та Казахстані незадоволені через атаки українських дронів на російську нафтоінфраструктуру, а що каже Конвенція ООН з морського права? Путін хоче відрізати Україні доступ до моря — які підстави для таких погроз? Росія претендує на домінування в Атлантиці — небезпеку побачили у Британії. Гість — Андрій Риженко, капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ України (2004-2020).

Ситуація в Кропивницькому.

Ситуація в Ужгороді.

4 грудня у Будапешті завершується кібертурнір StarLadder Budapest Major 2025. Чим він цікавий та чи беруть там участь українські команди? Як проходять кіберзмагання і як до них готуються. Успіхи українських кіберспортсменів і перспективи для розвитку кіберспорту в Україні. Гість — Денис Давидов, голова комісії Розвитку дитячого та студентського електронного спорту міжнародної федерації спорту.

Чи стане в продажу менше алкогольного асортименту від українських виробників, адже з 1 січня в Україні мають змінитися правила щодо використання захищених європейських географічних значень. Що це означатиме для споживачів і бізнесу. Чи готові українські виробники виконувати нові вимоги ЄС? І як захищаються наші власні географічні назви? Гість — Михайло Непран, перший віце президент Торгово-промислової палати України, член Української ради бізнесу.

Тригери в діловому спілкуванні. Гостя — Анастасія Бабічєва, лекторка, авторка каналу і сторінки "Культура комунікації".

Тригери в діловому спілкуванні. Гостя — Анастасія Бабічєва, лекторка, авторка каналу і сторінки "Культура комунікації".

Втомлена краса: чому мішки під очима та зморшки в тренді? Як старіти красиво та корисно? Гостя — Олена Моісеєва, дерматолог-косметолог.

Які проблеми у сфері житлово-комунального господарства можуть загостритися з приходом морозів? Чому труднощі можливі навіть без нових атак росії? Як теперішні та потенційні відключення світла впливають на водопостачання й опалення? Які альтернативні рішення існують? Гостя — Христина Ненно, експертка з житлово-комунальних послуг.

Sky News публікує велике інтерв’ю з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Він заявляє: віддавати території Росії — неприйнятно, а будь-який мир можливий лише після зупинки бойових дій на поточній лінії фронту. Сирський попереджає, що Кремль використовує переговори, зокрема посередництво США, як прикриття для спроб просунутися вперед і захопити більше земель. Генерал описує ключові ділянки боїв та озвучує оцінку сил. Сирський наголошує: Україна захищає не лише себе, а й Європу, тому підтримка союзників лишається критично важливою.

У The Guardian Саймон Тісделл аналізує ситуацію в Росії та наслідки війни проти України. Автор наголошує: війна Путіна стала катастрофою для економіки, фінансів і населення країни. Відкинута угода Трампа могла б врятувати Кремль, але Путін продовжує війну, сподіваючись здобути ще більше. Тісделл підкреслює: Путін ризикує власною владою та життям людей, тоді як Україна отримує підтримку союзників, а Європа має активніше протидіяти агресії. Автор прогнозує падіння Путіна, незважаючи на величезну націю Росії.

У TIME Майкл Макфол оцінює спроби адміністрації Трампа домовитися з Путіним про завершення війни в Україні. Він наголошує: стратегія умиротворення не спрацювала, і Путін продовжує вимагати поступок, загрожуючи територіям Донбасу. Автор пропонує новий підхід: по-перше, посилити можливості України на полі бою; по-друге, запровадити жорсткіші санкції проти Росії та її енергетичного та фінансового сектору; по-третє, відокремити переговори про мир від бізнес-інтересів США; по-четверте, централізувати переговори через одного досвідченого дипломата. Тільки така стратегія може створити умови для серйозних мирних перемовин та незалежної, безпечної України.

У подкасті The Current експерти Інституту Брукінгса Фіона Гілл і Томас Райт аналізують переговори щодо завершення війни Росія–Україна. Вони пояснюють, що Путін веде переговори, як бізнесмен. Україна опинилася під величезним тиском, а Росія продовжує війну завдяки доходам від експорту та підтримці держави. Гілл підкреслює: для стабільності Європи потрібні гарантії, які обмежать здатність Росії відновлювати військові дії. Неофіційні контакти США з Росією, орієнтовані на бізнес, можуть підривати європейську солідарність і посилювати позицію Путіна. Україні важливо зміцнити оборону, координуватися із союзниками та обмежити ресурси Кремля для війни.

Sky News публікує велике інтерв’ю з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Він заявляє: віддавати території Росії — неприйнятно, а будь-який мир можливий лише після зупинки бойових дій на поточній лінії фронту. Сирський попереджає, що Кремль використовує переговори, зокрема посередництво США, як прикриття для спроб просунутися вперед і захопити більше земель. Генерал описує ключові ділянки боїв та озвучує оцінку сил. Сирський наголошує: Україна захищає не лише себе, а й Європу, тому підтримка союзників лишається критично важливою.

У The Guardian Саймон Тісделл аналізує ситуацію в Росії та наслідки війни проти України. Автор наголошує: війна Путіна стала катастрофою для економіки, фінансів і населення країни. Відкинута угода Трампа могла б врятувати Кремль, але Путін продовжує війну, сподіваючись здобути ще більше. Тісделл підкреслює: Путін ризикує власною владою та життям людей, тоді як Україна отримує підтримку союзників, а Європа має активніше протидіяти агресії. Автор прогнозує падіння Путіна, незважаючи на величезну націю Росії.

У TIME Майкл Макфол оцінює спроби адміністрації Трампа домовитися з Путіним про завершення війни в Україні. Він наголошує: стратегія умиротворення не спрацювала, і Путін продовжує вимагати поступок, загрожуючи територіям Донбасу. Автор пропонує новий підхід: по-перше, посилити можливості України на полі бою; по-друге, запровадити жорсткіші санкції проти Росії та її енергетичного та фінансового сектору; по-третє, відокремити переговори про мир від бізнес-інтересів США; по-четверте, централізувати переговори через одного досвідченого дипломата. Тільки така стратегія може створити умови для серйозних мирних перемовин та незалежної, безпечної України.

У подкасті The Current експерти Інституту Брукінгса Фіона Гілл і Томас Райт аналізують переговори щодо завершення війни Росія–Україна. Вони пояснюють, що Путін веде переговори, як бізнесмен. Україна опинилася під величезним тиском, а Росія продовжує війну завдяки доходам від експорту та підтримці держави. Гілл підкреслює: для стабільності Європи потрібні гарантії, які обмежать здатність Росії відновлювати військові дії. Неофіційні контакти США з Росією, орієнтовані на бізнес, можуть підривати європейську солідарність і посилювати позицію Путіна. Україні важливо зміцнити оборону, координуватися із союзниками та обмежити ресурси Кремля для війни.

Обговорюємо рішення, що визначають життя країни, важливі зустрічі. Останні новини.

Спільний безпековий простір.

Нинішня система колективної безпеки переживає глибоку кризу, і причин цьому є кілька: збройна агресія росії проти України, слабкість держав, які раніше виконували роль лідерів, та відсутність елементів адекватного стримування для держав "Осі зла". Про це говорили учасники круглого столу "Проблеми та перспективи створення нової системи європейської безпеки в умовах агресивної зовнішньої політики росії".

Завершення війни в Україні: геополітичні марення Дональда Трампа будь-що домогтися результату переважно за рахунок поступок від України? Чи облудне лицемірство кремля, імітація переговорного процесу і продовження бойових дій? Мирний процес і тиск на кремль. Якої стратегії дотримується Київ і його західні партнери. Гість — Олександр Самарський, експерт ГО "Центр дослідження росії".

Завершення війни в Україні: геополітичні марення Дональда Трампа будь-що домогтися результату переважно за рахунок поступок від України? Чи облудне лицемірство кремля, імітація переговорного процесу і продовження бойових дій? Мирний процес і тиск на кремль. Якої стратегії дотримується Київ і його західні партнери. Гість — Олександр Самарський, експерт ГО "Центр дослідження росії".

16 жовтня виповнилося 100 років східному кордону України. Саме 1925 року відбулися останні масштабні зміни російсько-українського кордону в Приазов'ї, на Донбасі, Слобожанщині та Сіверщині тодішня Росія отримала значно більше квадратних кілометрів. Радянська Україна передала їй азовське узбережжя з великим портом і чи не половину своїх вугільних шахт. Натомість отримла невеликі й переважно аграрні території. Як формувалися кордони України та Росії на початку ХХ століття говоримо з кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту історії України НАН, учасником громадського проєкту "Лікбез. Історичний фронт" Геннадієм Єфіменком.

16 жовтня виповнилося 100 років східному кордону України. Саме 1925 року відбулися останні масштабні зміни російсько-українського кордону в Приазов'ї, на Донбасі, Слобожанщині та Сіверщині тодішня Росія отримала значно більше квадратних кілометрів. Радянська Україна передала їй азовське узбережжя з великим портом і чи не половину своїх вугільних шахт. Натомість отримла невеликі й переважно аграрні території. Як формувалися кордони України та Росії на початку ХХ століття говоримо з кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту історії України НАН, учасником громадського проєкту "Лікбез. Історичний фронт" Геннадієм Єфіменком.

Вікторія Карташова кардинально змінила своє життя після 40 років. Інженер-математик за першою освітою, маркетолог — за другою, ще десять років тому вона працювала в одній із американських компаній. Одного разу вона пішла на майстер-клас з малювання… Сьогодні Вікторія Карташова — відома українська художниця, роботи якої знані у багатьох країнах світу. ЇЇ картини знаходяться в колекціях в Україні, США, Німеччині, Нідерландах, Люксембурзі, Південній Кореї, Швейцарії.

Вікторія Карташова кардинально змінила своє життя після 40 років. Інженер-математик за першою освітою, маркетолог — за другою, ще десять років тому вона працювала в одній із американських компаній. Одного разу вона пішла на майстер-клас з малювання… Сьогодні Вікторія Карташова — відома українська художниця, роботи якої знані у багатьох країнах світу. ЇЇ картини знаходяться в колекціях в Україні, США, Німеччині, Нідерландах, Люксембурзі, Південній Кореї, Швейцарії.

В очікуванні морозів — чого чекати споживачам у найближчі дні і тижні? Чи витримає наша енергосистема перше випробування морозами. Також обговоримо нещодавні рішення уряду для стабілізації ситуації в енергосистемі та справедливого забезпечення людей світлом — наскільки ефективні ці рішення? Гість — Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.

Цього тижня в США презентували оновлену Національну військову стратегію США і новий оборонний бюджет на 2026 рік. Які новації і зміни передбачають ці документи і на які положення варто звернути увагу? Чи є підстави непокоїтися Україні та європейським лідерам? Гість — Євген Костогризов, аналітик ради зовнішньої політики "Українська призма".

Штучний інтелект вже змінив наше життя і створив у ньому новий тренд. Але які тренди всередині самого цього тренду? У підсумковому епізоді радіо-серіалу "ШІ-Гайд" - що означає для людства поява агентів штучного інтелекту, як на розвиток ШІ впливає дефіцит електроенергії та буми на фондових ринках, і чи придумало людство як стримати негативні наслідки все більш зростаючої його автономії.

Доброволець з позивним "Єгер" став бійцем на визвольній війні у 25-років. Кавалер ордена "За мужність" Максим Куць через пекельні бої пройшов шлях на повномасштабній від солдата до офіцера. Він командир звитяжної мінометної батареї 61-ї окремої механізованої Степової бригади.

Верховна Рада ухвалила в цілому закон, який вносить зміни до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, серед іншого закон оновлює перелік мов, до яких застосовуватиметься режим підтримки й особливого захисту, передбачений хартією, з цього переліку виключена російська мова. Гість — Ігор Лосовський, заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

Верховна Рада оновила перелік мов, на які поширюється захист Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Зокрема, замість загальної "грецької" чітко визначено новогрецьку, унікальні румейську та урумську мови. Гостя — Ольга Цуприкова, співзасновниця та голова громадської організації "Надазовські греки: уруми і румеї".

Як виникла бригада "Хартія", які завдання виконує, кого потребує і шукає бригада, як рекрутуватися до бригади. Гість — Дмитро Леонов, начальник рекрутингу 2-го корпусу НГУ "Хартія".

Мистецька освіта в Україні: чи може "сучасне мистецтво" витіснити класичні живопис та малюнок? Говоримо про резонансне призначення Алевтини Кахідзе до КДХЛ. Гостя — Алевтина Кахідзе, художниця, перформерка, виконувачка обов'язків директорки Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка.

Zilnic Radioul Ucrainean pregătește un rezumat al celor mai importante știri despre războiul ruso-ucrainean în formatul unui podcast scurt. Oferim doar informații de încredere din surse confirmate: comunicăm despre evenimente militare, oglindim știrile din orașele atacate de Rusia, precum și viața în regiunile Ucrainei de lângă linia frontului. Dacă doriți să urmăriți situația din Ucraina, dar nu aveți timp să citiți în mod constant știrile – "Ucraina: problemele securităţii" este creat anume pentru dumneavoastră.

Președintele SUA are nevoie de pace cu orice preț, iar administrația americană a decis să o obțină prin presiuni asupra celor mai slabi, afirmă șeful proiectelor de securitate al Centrului de Globalistică „Strategia 21”, Pavlo Lakiiciuk.

Influența Europei, din păcate, se diminuează, consideră expertul în relații internaționale Bogdan Kovalenko. Dar adaugă totodată: tocmai în problema războiului ruso-ucrainean, marile state ale UE au o viziune comună, de aceea Președintele Ucrainei, Volodymyr Zelenski, discută cele mai dificile probleme anume cu aceste țări și cu Marea Britanie. Dacă situația din Ucraina ar fi fost proastă pe front sau dacă am fi fost atât de slabi, Președintele SUA nu ar fi revenit aproape zilnic la tema Ucrainei în discuțiile sale cu presa, nu ar fi fost nevoit să exercite presiuni, fără succes, asupra Kievului timp de săptămâni în încercările sale de a impune așa-numitul plan de „pace” – a declarat observatorul militar Ivan Timoșko.

Participanții la negocierile privind „planul de pace” al lui Trump intră în procesul de negociere cu propriile lor obiective maximaliste și așteptări adesea reciproc exclusive. Despre aceasta a vorbit în emisiunea Radio Cultura Dmytro Kuleba – ministrul afacerilor externe al Ucrainei în perioada 2020-2024, autorul cărții „Bucătăria diplomatică pe timpul de război”.

Президентові США потрібен мир за будь-яку ціну і досягнути його американська адміністрація вирішила тиском на слабшого, стверджує керівник безпекових проєктів Центру глобалістики «Стратегія 21» П. Лакійчук.

Вплив Європи, на жаль, скорочується, вважає фахівець із міжнародних відносин Богдан Коваленко. Але при цьому додає: саме в питанні російсько-української війни у великих держав ЄС бачення спільне. Якщо б в України все було погано на війні, або ми були б настільки слабкі, президент США не став би ледь не щодня повертатися у своїх розмовах із пресою до теми України, не змушений був би тижнями безуспішно тиснути на Київ у своїх намаганнях протягнути так званий «мирний» план – військовий оглядач Іван Тимочко.

Учасники переговорів щодо «мирного плану» Трампа входять у перемовний процес із власними максималістськими цілями та часто взаємовиключними очікуваннями. Про це в ефірі Радіо Культура розповів Дмитро Кулеба – міністр закордонних справ України у 2020- 24 роках, автор книги «Дипломатична кухня воєнного часу».