Фото: DW
"На виконання вимог закону комісія мала два місяці на те, щоб проаналізувати назви сіл, селищ та міст України щодо їхньої відповідності стандартам державної мови. Комісія створила робочу групу, в яку запрошували фахівців - філологів, істориків, краєзнавців із дуже багатьох закладів вищої освіти з усіх регіонів України. 17 університетів із 81, які отримали запрошення, відгукнулися. Група опрацювала перелік сіл, селищ та міст на підставі кодифікатора, який містить майже 32 тисяч назв", — розповів Володимир Мозгунов.
В процесі цієї роботи комісія, як додав посадовець, дійшла до висновку, що може класифікувати свої рекомендації в три групи: "До першої назв ввійшли назви тих населених пунктів, які не відповідають орфографічним, граматичним, словотвірним нормам української мови. Зокрема, це стосується назви міста Бровари, тому що мало бути Броварі (від назви ремісничої діяльності — підприємець, хто варить і продає пиво — ред.)
До другої групи рекомендацій ми віднесли назви тих населених пунктів, які в своїй основі містять ідеологеми або корені іншої мови. Наприклад, таке місто як Южне. Третя група населених пунктів - це ті, в назвах яких могли бути приховані ідеологеми. Тут дуже багато залежить від часу появи цієї назви, тому що назви населених пунктів, які містять слово "червоний", можуть вказувати на те, що вони пов’язані з радянським періодом колонізації".
"Зараз дуже жваво обговорюється, що ми до цієї третьої групи сформулювали рекомендацію органам місцевого самоврядування розглянути доцільність або збереження цієї назви, яка є, або її зміни. Адже в будь-якому випадку не комісія буде змінювати ці назви, а місцеві громади мають вирішити, з якою назвою жити далі тому чи іншому селі, селищу чи місту", — пояснив Мозгунов.
Читати також: Резонансні перейменування і стандарти державної мови. Як віднайти істину?
Чому Ізюм не Роздинка?...
"Топоніми, назви населених пунктів — є одним з основних джерел вивчення історії української мови, тому механічно підійти зокрема до назв, наприклад, Ізюму не можна. В різні періоди розвитку української мови ті чи інші слова входили в мову і функціонували якийсь період, а потім мова про них забувала або позбавлялася таких слів.
Якщо назва населеного пункту виникла давно, в період, який ми не можемо віднести до періоду активної агресивної колонізації, то треба бути дуже уважними і залишати назву. Адже це фіксує історію української мови", — розповів експерт.
… а Запоріжжя — Запорожжя?
"Коли ми працювали в комісії, до нас звернулося кілька істориків з обгрунтуванням того, що це місто треба було би називати Запорожжя — за порогами Дніпра. Коли проводилися дискусії, то частина істориків пропонувала Запорожжя, інша — Запоріжжя, як місто й називається нині. З точки зору стандартів української мови обидва ці варіанти мають право на життя. Але якщо в мешканців Запоріжжя є обґрунтована позиція, що мало би бути Запорожжя, то це могло би бути предметом обговорення в громаді. Тому комісія й віднесла назву цього міста до третьої групи, коли громада може це обговорити", — підсумував Мозгунов.
