Іван Пулюй, 1870 рік. Фото із Фонду Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки ім. Стефаника
"Було би чесно називати апарати не на честь Рентгена, а на честь Пулюя"
Чим відомий Іван Пулюй?
Це один з найвідоміших вчених України, який мав європейську славу. Іван Пулюй не менш відомий, ніж Вернадський у світі. Його публікації були надзвичайно знані у країнах Європи. Він був відомим викладачем, викладав у Празі у Політехніці. Наприкінці життя йому навіть пропонували стати одним з міністрів Австро-Угорщини. Х-промені були відкриті не Рентгеном, а Пулюєм. Відома лампа Пулюя, яка сконструював цей вчений, випромінювала саме Х-промені. Вона була відома за 10 років до того, як Рентген і Пулюй майже одночасно опублікували свої дослідження про Х-промені. Рентген трішки випередив Пулюя – буквально на півтора місяця. Проте саме Пулюй зробив фотографію за допомогою Х-променів. Рентген таких фотографій не робив і взагалі не думав про практичне використання Х-променів, зокрема, у сфері медицини. На практичну сторону використання Х-променів звернув увагу Іван Пулюй. Тому було би чесно називати рентген-апарати не на честь Рентгена, а на честь Пулюя. Є такий цікавий момент, що чомусь Рентген спалив свої рукописи, тому не відомо яким чином він прийшов до ідеї Х-променів. У той же час Іван Пулюй працював у цій сфері. У нього була лампа Пулюя, яка власне і використовувалася при дослідженні Х-променів. Очевидно Рентген скористався цими напрацюваннями, оскільки вони неодноразово перетиналися. Можливо, Рентген виявив академічну недоброчесність, запозичивши напрацювання Пулюя.
Пулюй був патріотом України. Коли він жив у Празі, він для своїх дітей спеціально виписував вчителів з України для навчання української мови. Всі діти Івана Пулюя були національно орієнтовані, як він і його дружина.
За проєктом Пулюя була побудована електростанція для Праги
Як розгорталася наукова кар’єра Пулюя в умовах відсутності державної суб’єктності України? Українці не могли захистити своїх досягнень в складі СРСР.
Це була Австро-Угорська імперія, і там була трішки інша ситуація. Це була багатонаціональна держава. Потрібно віддати належне імперському уряду, який розумів ситуацію і навіть наприкінці існування цієї імперії існував проєкт перетворення її у конфедерацію окремих держав. В тому числі в складі цих держав мала бути і Українська держава. Ці народи мали можливість розвивати свою національну культуру, існували різноманітні інституції, зокрема і українські. Сам Іван Пулюй народився у відносно заможній родині і отримав гарну освіту спочатку у Тернополі, а потім у Відні у духовній семінарії та Віденському університеті. Пулюй працював над перекладом Біблії разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким. Після закінчення Віденського університету він зробив непогану кар’єру, як вчений-практик. Він багато зробив під час своєї роботи у Празі в Технічному університеті. Там він очолював кафедру фізики. Він багато цікавився питаннями електротехніки. За його проєктом була побудована електростанція, яка подавала електрику для Праги. В Австро-Угорській імперії такі талановиті люди мали можливість себе проявити.
Петро Кралюк. Фото: zhytomyr.city
Діячі, орієнтовані на Захід, маргіналізувалися і замовчувалися
Чи замовчувалося ім’я Івана Пулюя?
Існують певні стереотипи, які живуть до сьогодні. Чому ми на 1000 купюрі зобразили Володимира Вернадського, людину, яка мала проросійську орієнтацію, а не Івана Пулюя, який мав проєвропейську орієнтацію? Ще з часів царської Росії, а потім в СРСР нам нав’язували стереотипи, що мовляв те, що було на теренах підросійської України, те, що було зорієнтоване на російську культуру – це нібито варте уваги. Натомість до діячів, які були орієнтовані на захід і жили на теренах Західної України у нас сформувалася своєрідна нехіть. Вони маргіналізувалися і замовчувалися. На жаль, ця тенденція зберігається і до нашого часу. У шкільній програмі є твори Олеся Гончара, Олександра Довженка, Павла Тичини, але немає творів Уласа Самчука, тому що, він мав проєвропейські погляди. У цьому контексті цілком зрозуміла медійна доля Івана Пулюя. Про нього знають з певних публікацій, у Тернополі є навіть університет імені Івана Пулюя. Проте якщо запитати пересічного українця, хто такий Іван Пулюй, то навряд чи скажуть, хто це такий. Це біда нашої культурної орієнтованості.
