Навіщо Україні ще один літературний фестиваль?
Мар’яна Савка: Тому що українська література цього варта. Місто Лева точно варте ще одного книжкового фестивалю. До нас приїжджають письменники з усієї України. Для мене було важливо зібрати усіх на такий фестиваль, щоб показати, наскільки важливо разом творити це літературне життя.
"Будь-яка книжка – аудіо чи паперова – змагається за вільний час людини"
Яким досвідом ти плануєш поділитися з колегами під час фестивалю?
Олена Гусейнова: Діджиталізація робить дуже короткий шлях до того, що ми робимо, але з іншого боку ми опиняємося в дуже складній конкуренції. Варто начитати на диктофон щось і ти вже маєш аудіокнижку. Аудіокнижок у цьому просторі дуже багато і вони швидко робляться. Це така річ, з якою слід рахуватися і шукати спосіб свого пришвидшення. Я говоритиму про те, як письменники пишуть для аудіоформату і чи насправді вони ще пишуть для такого формату. Чи зможе редактор пояснити, що йому доведеться адаптувати складне письмове мовлення до формату голосу, який варто слухати. Я говоритиму про інтершуми, а саме, що це: пастка чи подарунок, і як з ними працювати. Ця дискусія так заверстана, що книжкові аудіоформати – це невід’ємна частина ринку чи специфічна розвага. Все, що ми робимо в книжковій сфері – це специфічна розвага. Ми змагаємося за вільний час людини. Будь-яка книжка – аудіо чи паперова – змагається за вільний час людини. Це означає, що ми вже на території специфічної розваги. Я про це думала і зрозуміла, що можливо тут є інше розуміння цієї формули: невід’ємна частина ринку чи специфічна розвага гравців книжкового ринку. Чи ми ще граємося в аудіоформат, чи ми можемо зробити його частиною індустрії? За що має платити споживач в аудіоформаті – це буде цікаво з’ясувати.
"Аудіокнига – це наступний крок у свободі вибору"
Що для тебе аудіоформат?
Мар’яна Савка: Якщо ця тема з’явилася на фестивалі, це означає, що вона актуальна і є споживач такого продукту. Для мене визначальним ж слово "культура". Від того, якою є культура і якою є культура читання чи слухання, культура купування паперової книжки чи діджитальної, чи аудіоверсії, як розвивається ця культура, що обирає читач або слухач, який створюється попит так само зростає пропозиція, зокрема аудіоформатів. Зараз дуже серйозно розвиваються різні блогерські формати і тут уже виникають правові питання. Побутує така думка, що все, що ти начитав, робити можна, оскільки ти робиш добру справу, начитуючи чийсь текст. Далеко не всі думають про те, що за цим текстом стоїть авторське право. Для мене аудіокнига – це наступний крок у свободі вибору. Людина може бути занадто включена в робочі процеси і не має змоги читати очима, але в цей момент вона може слухати. Ми маємо бути гнучкими і рухатися відповідно до вимог часу.
Олена Гусейнова: Ми дуже добре пам’ятаємо часи, коли звук, радіо було на кожній українській кухні. І ця звичка була з кожним. Потім часи змінилися, російська культурна повзуча гідра, не активні українські культурні інституції 1990-их і ранніх 2000-их призвели до того, що ми трішки втратили цю звичку. Коли ми працюємо над літературними форматами аудіо і книжковими, ми зокрема працюємо на тим, щоб повернути цю звичку і бути там, де знаходяться наші польські чи чеські колеги. Це захоплива і складна робота. Ми живемо у складний і цікавий час через цю проклятущу діджиталізацію і швидкість, яку теж потрібно включати в ці формати. Але мені здається, що у нас це так чи інакше виходить і до нас долучаються письменники і актори, які віддають свої голоси, а також слухачі, які віддають цьому свої вуха.
Фотоколаж: bestseller.fest.lviv.ua
На фестивалі будуть представлені 50 видавництв
Кого з письменників можна буде побачити на книжковому фестивалі BestsellerFest 2025?
Мар’яна Савка: Ми збирали найбільших зірок, авторів першого ешелону, довкола яких формували програми з іншими зірками. Кількість зірок точно не обмежується двадцяткою, але ми мусили обмежитися також цифрою. На фестивалі будуть представлені 50 видавництв. Вони так само мали можливість запропонувати свої події і ці події так само орієнтовані на їхніх авторів бестселерів. Для мене було важливо, щоб Оксана Забужка погодилася взяти участь у фестивалі, оскільки вона має велику читацьку аудиторію і Львів чекає на неї. Також на фестивалі буде Євгенія Кузнєцова, яка є авторкою Видавництва Старого Лева і має велику аудиторію. Для мене дуже важливо, що буде Ілларіон Павлюк. Ми всі дуже чекаємо на його новинку – роман "Книга Еміля", який ще не встигне вийти до фестивалю. Але розмова буде дуже цікавою. Олена Гусейнова розмовлятиме з Юрієм Андруховичем. Мені цей тандем дуже подобається. Буде також молодий і зірковий автор Павло Дерев’янко. Він військовий, "азовець". Усі благодійні кошти, зібрані на фестивалі, підуть на потреби "Азову". Володимир В’ятрович презентуватиме свою нову книгу про Головного командувача УПА Василя Кука.
Що таке бестселер?
Це класна тема і дуже сильна історія. Це чудово прописана мова персонажів і загалом мова тексту. Крім цього потрібна харизма автора і велика робота видавця. Видавець завжди розкручує свого автора і його роман у взаємодії з різними медіа та спільнотами. Зараз блогерські спільноти стали дуже впливовими. Часто стається так, що саме через блогерські спільноти розкручуються великі романи.
"Кожен видавець мріє про автора, який напише бестселер, що стане лонгселером на довгі роки"
Чи є відмінність між зарубіжними бестселерами і українськими? Чи кожен зарубіжний бестселер стане бестселером в Україні?
Звичайно, що не всі стають бестселерами. Це пов’язано з різницею в менталітеті та культурі. Щось універсальне психологічне точно може стати бестселером в Україні. Щось складне, що потребує додаткового розбору, не факт, що в нас зайде. Так само і навпаки. Те, що створюється в нас, далеко не завжди буде цікаве іноземному видавцеві.
Кожен видавець мріє про автора, який напише бестселер і той бестселер стане лонгселером на багато років. Це вічна література, коли змінюється покоління і кожному поколінню хочеться почитати цей текст, оскільки він є знаковим і важливим. Для кожного літературного процесу лонгселери дуже важливі. Є книги, які закінчилися одним накладом і до них не повертається ані читацька публіка, ані видавництва. Тоді вони просто зникають, гаснуть зорі. Залишаються лише ті, які є цікавими на тривалий час. Цікавість може згасати на певний час, а потім знову запалюватися.
Який рецепт тексту, який не старішає?
Добре написані талановиті тексти мають шанси стати лонгселерами. Насамперед потрібен талант і універсальна історія. Змінюються часи, а з ними смаки і вже інша аудиторія не розуміє певний текст. Разом із тим є золоті злитки української літератури, які цікаві всім, оскільки добре написані і мають енергетику. Енергетика тексту дуже залежить від автора і того, в який вайб він втягує читача.
Чому в Україні останні роки триває фестивальний бум різних видів мистецтв?
Зараз такий час, що потрібно робити все по максимуму. Через короткий горизонт планування ми мусимо триматися і творити своє майбутнє, опираючись на своє сьогодення. Я роблю цей фестиваль із любові і віри в те, що ця справа потрібна не тільки мені.
Мар’яна Савка. Фото: Суспільне/Анастасія Мантач
"Наш книжковий ринок може бути інтегрований у світовий, як повноцінний"
Мода на великі фестивалі може свідчити про бажання людей бути разом, збиратися разом довкола книги тощо. Фестиваль BestsellerFest можна назвати майданчиком для гуртування спільноти?
На 100%. Це майданчик для того, щоб спільнота відчула, що вона в правильному місці та де на неї чекають. Наша читацька спільнота дуже сильна. Перебування в спільноті дає нам велику опірність і можливість витримати все те, що відбувається довкола. Крім того, це ще й можливість самим собі показати, наскільки ми круті й наскільки наша література повноцінна і конкурентоспроможна. Наш книжковий ринок може бути інтегрований у світовий, як повноцінний. Показник бестселерів дуже важливий навіть для зовнішнього споглядача.
Мінімум 100 тисяч гривень на "Азов"
У реаліях повномасштабного вторгнення вся українська культура працює, зокрема, на допомогу фронту. Як BestsellerFest долучається до благодійності?
Кожен наш фестиваль має складову допомоги українській армії. Цього разу буде допомога "Азову". Ми поставили за мету зібрати 100 тисяч гривень, хоча я сподіваюся, що нам вдасться зробити більше, оскільки один із наших авторів Павло Дерев’янко є "азовцем".
Новий всеукраїнський книжковий фестиваль BestsellerFest 2025 відбудеться з 15 до 17 серпня у Львові. Партнером фестивалю є Радіо Культура. У програмі заходу – 70 літературних подій за участі найвідоміших українських письменників, презентації новинок від провідних видавництв, а також – книжковий ярмарок на 50 стендів, ексклюзивні автограф-сесії, вечірні концерти просто неба, дитячий простір, фудкорти, зони відпочинку.
Радіо Культура транслюватиме наживо дві події BestsellerFest 2025:
16 серпня о 16:00 – "Юрій Андрухович: Книжкові бестселери як об’єкти колективного бажання" (модерує розмову Олена Гусейнова).
17 серпня о 17:00 – "Рік жалючого шершня. Зустріч з Василем Шклярем довкола нового роману" (модерує Павло Вольвач).
Також відбудеться подія, в якій бере участь ведуча Радіо Культура Олена Гусейнова:
15 серпня о 16:00 – "Книжкові аудіоформати – невідʼємна частина ринку, чи специфічна розвага". Серед учасниць також: Катерина Аврамчук, Катерина Котвіцька, Ірина Плехова (модерує Олексій Рафалович).
