Ілюстративне фото: facebook/latifundistcom
"Стан пшениці та ріпаку є досить задовільним"
Кілька днів тому в Україні були морози, а вже потім випав сніг. Як цьогорічні погодні "пригоди" можуть вплинути на наступний врожай?
На сьогодні ми констатуємо, що по різних регіонах України ситуація досить задовільна для озимих культур. Єдине, що коли немає снігу, вегетація культури відбулася, але вдарили морози, то це може частково зашкодити у перспективі подальшого розвитку. Точніше будемо бачити на початку весни. Загалом, стан пшениці та ріпаку є досить задовільним.
Якою може бути погода цієї зими, на вашу думку? Можливо, аграрії мають свої особливі способи прогнозування погоди.
Аграрії послуговуються у своїй роботі інформаційним супроводом, багато хто отримує довідки щодо погодних умов, а також довідки від Міністерства аграрної політики, а тепер Мінекономіки, де створюються дайджести по областях для аграрних виробників. Багато хто користується комерційними послугами з прогнозу погоди, для того щоб розуміти, які потрібно робити підживлення для рослин. Це індивідуальна практика кожного господарства.
Листопад був досить-таки теплим, що дало можливості краще закріпитися рослинам. Адже у нас були затримки з посівом пізніх сортів пшениці, бо не встигали зібрати ще ярі культури. Були ситуації, коли наприкінці жовтня і на початку листопада доводилося сіяти пшеницю, і за рахунок теплих погодних умов ми вийшли на показники по озимих культурах навіть трохи кращі, ніж у 2024 році.
"Дуже важливим є питання зрошення на території України"
Як загалом впливає глобальне потепління на вирощування різноманітних культур? Наприклад, кавуни вже вирощують в Івано-Франківській області, і не лише там. Можливо, українські аграрії від якихось культур відмовляються, а інші культури — навпаки запроваджують?
Ситуація з кліматичними змінами справді дуже впливає на роботу товаровиробників. Погода, що була на півдні, зміщається вже на центр, тож підходи в аграріїв змінюються. У даному разі дуже важливе питання — забезпечити зрошення на території України. У південно-східних регіонах у нас дуже посушливі місяці, не став винятком і 2025 рік. За рахунок того, що ворог знищив Каховську ГЕС, а отже, відсутнє постачання води для зрошення, втрати є колосальними. Відтак нагальне питання — це розвиток меліоративної системи в Україні, підготовка об’єднання водокористувачів, коли аграрії беруть в управління іригаційні системи, інвестують туди кошти, займаються подачею води тощо. Тим самим ми дбаємо, щоб на перспективу північ і центр України були захищені від кліматичних змін. Регіони, які цьогоріч постраждали від посухи, більшою мірою розташовані на прифронтових територіях, які перебувають під постійним обстрілом. Тож заводити інвестиції щодо зрошення туди, куди щодня прилітає, дуже важко. Отже, з боку держави на 2026 рік має бути сприяння стосовно отримання пільгових кредитів, для того щоб було і державне страхування для цих регіонів. Ми таким чином зможемо ефективніше і сталіше займатися тим, що буде давати у перспективі можливості вирощування врожаю.
"Аграрна галузь — це 60% від загального експорту"
А який станом на зараз досвід взаємодії аграрного сектора з державою?
Насамперед — учергове не стало міністерства. Перший раз його скасували у 2019 році, а зараз це вже другий випадок. Товаровиробників це трохи обурює, враховуючи, що аграрна галузь — це 60% від загального експорту. Якщо дивитися переробку, то це 20% ВВП. Дуже важливі виклики є у процесі євроінтеграції, адже імплементація законодавства більшою мірою стосується аграрного сектора. І дуже дивно, що в цих умовах у нас немає профільного міністерства. Проте значна кількість працівників команди стали частиною нового Міністерства економіки, екології та сільського господарства, тому діалог і напрацювання рішень є конструктивними, стає менше бюрократії у комунікації. Сподіваюся, це покращить умови ведення аграрного напряму.
"Зміни відбуваються без будь-якого обговорення та консультацій з аграріями"
А якщо брати загалом, то ситуація з державними функціонерами у нас неоднозначна. Бо коли треба погоджувати виважену політику щодо експорту й оподаткування, то зміни вносяться без будь-яких обговорень. Влітку таким викликом для нас стало те, що змінили позиції по експорту сої та ріпаку, обклавши митами на експорт, і це відбулося без будь-якого обговорення та консультацій з аграріями. Лише депутати жваво обговорювали, а аграріїв не залучали. Були тільки наші внутрішні звернення, комунікація позицій для обговорення. Це привело до того, що першого разу цей закон був провалений, але лобісти внесли зміни щодо мит в зовсім інший законопроєкт. Дивна ситуація. Діалог і взаєморозуміння — це те, чого подекуди не вистачає, для того щоб планово входити у свою роботу. Якщо я посіяв ріпак, то знаю, як його продаватиму. А коли я його збираю, то мені кажуть: ні, ти його продавати не будеш так, як ти планував. Але ж на цьому тримаються кредитні зобов’язання, оплата праці тощо.
"Маємо 75 млн тонн зернових та олійних культур, але близько 20% ще залишається в полях"
Як би ви підбили підсумки 2025 року в аграрному секторі?
Навіть у складний посушливий рік ми маємо показники по зерновій групі на 3 млн тонн більше, ніж було у 2024 році. Це дає надію, бо чим більше ми виростимо, тим більше продамо й отримаємо валютну виручку, яка піде на підтримку економіки країни. Станом на зараз маємо десь 75 млн тонн зернових та олійних культур, але близько 20% ще залишається в полях — через погодні умови та проблеми від ворожих ударів по інфраструктурі. Тобто кукурудзу не можуть зібрати, бо її потрібно сушити, а для цього потрібна електрика, якої немає. Сушити на генераторі економічно дуже невигідно, тому кукурудза залишається в полях. Перспективи на цей маркетинговий рік щодо експорту — більше 40 млн тонн. Минулого року нам вдалося заробити 24,8 млрд доларів, цьогоріч ставимо за мету отримати не менше. Взимку аграрії закладають основи посіву під ярі культури, і за показниками ситуація має бути не гіршою, ніж у цьому сезоні.
Денис Марчук. Фото: facebook/marchuk.denys
"Експорт соняшникової олії посідає 1-2 місце у світі"
А які позиції наших аграріїв у світі по окремих культурах?
Соняшник більшою мірою ми переробляємо всередині країни. І експорт соняшникової олії посідає 1-2 місце у світі. По кукурудзі ми входимо у трійку, по пшениці — у п’ятірку. Отже, світ потребує українського продовольства. Випереджають нас Аргентина, Бразилія і, на жаль, Росія, яка за рахунок тимчасово окупованих територій має можливості збільшувати площі посіву та завдяки краденому українському зерну може претендувати на значні частки в експорті. Зараз вони вивели на ринок значну кількість пропозицій по пшениці, а це відчутно опустило ринок — і ціни просіли.
"На сьогодні нестача працівників — більше 30%"
Як аграрії дають раду з проблемою кадрів?
Важко. Ще до великої війни відчувалася відсутність достатнього забезпечення фаховими кадрами. І тоді ми запровадили на базі своєї асоціації середню освіту для дітей та розповідали, що заробляти можна всередині країни. Ми створили український аграрний ліцей — із 2017 року він працює у місті Умані. З початку повномасштабного вторгнення РФ була велика кількість мобілізованих, адже люди з навичками роботи на великій габаритній техніці потрібні Збройним силам. І процес продовжується. На сьогодні нестача працівників — більше 30%. Особливо це відчутно під час кампаній зі збирання врожаю, коли потрібно більше рук і зростає потреба в обслуговуванні автомобілів на полях. І зараз багато ніжних українських жінок змушені робити чоловічу роботу.
У нас були репортажі з Вінниччини про те, як там готують жінок працювати на тракторах і комбайнах. Наскільки це масове явище сьогодні?
Я б не сказав, що це масове явище. Але в певних регіонах України значна кількість жінок справді долучається до роботи в аграрному бізнесі. Щодо перекваліфікації, то ми бачимо деякі проєкти при університетах. Наприклад, на базі Сумського аграрного університету були створені певні курси, де жінки могли навчитися управляти габаритною технікою. Це також перспективно щодо можливості отримання нормальної зарплати, адже в сезон збирання там досить серйозні кошти: попрацювавши три місяці в полі, можна цілий рік фактично не працювати і забезпечувати свою родину. Іноді жінки сідають навіть на великі автомобілі-дальнобії, щоб вивозити аграрну продукцію на експорт за кордон. Якщо зростатиме попит з боку жінок, то ця історія з навчанням і перекваліфікацією може стати масовою.
"З труднощами, але експорт працює"
Як відбувається зараз експорт аграрної продукції — морями, через Євросоюз?
Ми в цьому сезоні трохи відстаємо від показників минулого року. Якщо торік у цей період часу було експортовано понад 21 млн тонн, то зараз цифра — більше 14 млн тонн. Це пов’язано і з погодними умовами, і з ворожими ударами по інфраструктурі портів Одеси та Дунаю, адже створюються труднощі для заходу великих кораблів. Це сповільнює наш експортний потенціал. Наші ринки є традиційними — Азія, Африка, великий Схід, Європа. Переробний бізнес Європи дуже активно користується українською кукурудзою: 50% нашої вирощеної кукурудзи експортується на європейський ринок. Для нас це пріоритет з точки зору і логістики, і преміальної ціни, Отже, з труднощами, але експорт працює.
"Чому аграрний бізнес має компенсувати втрати Укрзалізниці?"
Чого нам чекати від прийдешнього 2026 року?
Як кажуть, не проси у Бога сонця, не проси дощу, а проси врожаїв. Дуже великі сподівання на погодні умови. Це ключовий фактор, особливо для південно-східного регіону. Нам потрібно зосередити підтримку саме на цьому сегменті у 2026 році. Крім того, зараз Укрзалізниця хоче підняти тарифи на перевезення, і це в той час, коли аграрії як клас найбільше сплачують за перевезення продукції. Давайте тоді піднімемо до тих тарифів, які платять аграрії, металургів та будівельників, котрі сплачують найменше та ще й субсидуються, бо їхні перевезення не є ринковими. Така ситуація склалася давно і тягнеться історично. Але ж використання залізниці металургами, будівельниками й аграріями здійснюється однаково, чому аграрний бізнес має компенсувати втрати Укрзалізниці, коли тарифи в інших класах не піднімаються? Цікавим також є питання приватних локомотивів, які Укрзалізниця як монополіст не допускає до перевезень.
