Ілюстративне фото: bank.gov.ua
"За підсумками 2025 року офіційне зростання споживчих цін — 8%"
Цього тижня на тлі складної ситуації з електрикою Нацбанк вперше за півтора року знизив облікову ставку. Водночас курс євро б'є рекорди, а програми з МВФ досі немає. Це пазли єдиної картини чи кожен із них має свою передісторію?
Якщо говорити про облікову ставку, то це насправді довгоочікуване рішення. Його очікували з кінця літа, коли стало зрозуміло, що відбувається поступове уповільнення темпів інфляції. І вочевидь Нацбанк, передбачаючи проблеми, пов’язані з атаками на енергосистему та з невизначеністю щодо зовнішнього фінансування, намагався не поспішати. І за підсумками 2025 року, ми отримали офіційне зростання споживчих цін, згідно з даними Держстату, 8%. Це достатньо непогано, а для країни, яка воює, це просто супер.
А чи можемо ми довіряти цій цифрі?
Цифра інфляції — до певної міри політична. Дуже важливо розуміти, що реальне зростання вартості споживчого кошика залежить від його вмісту. Якщо говорити про кошик, який вимірює Держстат, то це відповідає реаліям. Але ми знаємо, що торік на продукти харчування ціни зростали більше, а на одяг та взуття — темпи зростання цін були навіть від’ємними. Тому ситуація дуже залежить від того, що людина конкретно відчуває на собі — як і що вона купує. Проте ми бачимо, що наприкінці року ціни все ж таки пригальмувалися.
"Нацбанк має облікову ставку підвищувати, щоб вгамувати попит і пригальмувати ціни"
Маємо розуміти, що таке облікова ставка і як вона впливає на ситуацію. Якщо ціни зростають, то Нацбанк має цю облікову ставку підвищувати, для того щоб трохи вгамувати попит і пригальмувати ціни. Але це відбивається на темпах зростання економіки — вона пригальмовується при більших облікових ставках. І навпаки — задля збільшення робочих місць та економічного зростання Нацбанк намагається знижувати облікову ставку, незважаючи на те, що це може призвести до підвищення цін. Ми цю історію чітко бачили під час ковіду, коли банки великих країн скидали рівень облікових ставок практично до нуля, чим підтримали свою економіку. Але потім це розігнало ціни — і довелося років два тримати облікові ставки високими. Отже, кроки Нацбанку щодо облікової ставки є раціональними і відповідають ситуації. І на мій погляд, дуже добре, що саме зараз почали облікову ставку зменшувати. Для цього є підстави.
"Євро зростає відносно долара, і ми на це ніяк не впливаємо"
Ви згадували також зростання курсу євро. Але тут цікаво, що фактично ми до цього не дуже маємо стосунку. У нас дійсно відбулося зниження курсу гривні відносно долара, потім цей процес загальмувався, але відносно євро гривня продовжувала знижуватися. Це відбувається тому, що євро зростає відносно долара, і ми на це ніяк не впливаємо. Наша економіка тут нічим не може зарадити, тому що курс до іноземних валют у нас встановлюється таким чином: є долар, відносно якого цей курс вимірюється, а курси відносно інших валют вимірюються як курс гривні до долара, помножений на курс відповідної валюти до долара. Тобто те, що відбувається між євро і доларом — це штука між ними, вона абсолютно зовнішня.
"У Нацбанку було відверто сказано, що ми закладаємо енергетичні проблеми у наші прогнози"
Протягом січня у нас складна проблема з енергозабезпеченням. Якщо світло є 8 або 12 годин — це вже перемога. Пройшла хвиля паніки, коли оголосили, що деякі торговельні мережі будуть закриватися. Але продукти є, товарів достатньо, однак власники закладають у ціну товарів витрати на генератори. Наскільки це суттєво вплине на індекс цін та купівельну спроможність населення?
Звісно, є вплив проблем з енергетикою. Це додаткові витрати закладів сервісу, громадського харчування, торгових мереж, оптових баз, загалом харчової промисловості. Насамперед ідеться про придбання додаткового обладнання — генераторів, накопичувачів енергії, сонячних батарей тощо. Переважно ці витрати у них були раніше, тобто їх вже заклали у собівартість харчів, які ми купували торік, наприклад. Зараз у них справді додаткові витрати на пальне для генераторів, на обслуговування цієї техніки. Тобто проблема є. І під час брифінгу 29 січня у Нацбанку було відверто сказано, що ми закладаємо ці енергетичні проблеми у наші прогнози. І можливо, з цієї причини вони знизили облікову ставку лише на 0,5%, а не на 1-1,5%, як багато хто з експертів волів би бачити.
.jpg)
Олександр Крамаренко. Фото: interfax.com.ua
"Стан нашої фінансової системи і стан гривні є безпрецедентно крутим"
Було повідомлення, що середня зарплата в Україні зараз до 30 тис. грн. Але курс долара і євро стрибає, що впливає на купівельну спроможність. Чи немає тут лукавства з боку держави щодо добробуту громадян в умовах війни?
Вважаю, що стан нашої фінансової системи і стан гривні є безпрецедентно класним, крутим у тих умовах, які є. Якщо подивитися, що відбувалося з валютами країн, які брали участь у повномасштабній війні, то там падіння валюти було багаторазове. Те, що ми зараз отримуємо зовнішнє фінансування від наших партнерів, рятує нашу фінансову систему, наш бюджет і можливості боронити країну. Це дійсно унікальна ситуація. Можливо, хтось скаже, що треба було тримати курс 36 грн за долар весь час. Але ми маємо розуміти, що наші партнери не є альтруїстами, у них немає задачі підтримувати наш рівень життя. А є задача – не дати Україні впасти і створити їй можливість відбитися від Росії. І вони точно не хочуть повністю нести грошовий тягар винятково на собі. Тому і уряду, і Нацбанку доводиться проводити відповідну політику. Я не в захваті від результату, мені також не подобається, що поступово здешевлюється гривня, що ціни росли нещодавно на понад 10% у річному вимірі. Але триває війна, і треба просто пам’ятати про це. На початку вторгнення у мене були дуже великі побоювання щодо стану економіки, але за рахунок нашої креативності та зусиль, а також завдяки зовнішній допомозі ми виглядаємо дуже непогано, як не дивно. І це насправді круто.
"Цінова перевага європейських товарів базується на потужних бюджетних субсидіях ЄС щодо аграрного сектора"
Ми спостерігаємо таку ситуацію. В одній із мереж пачка польського вершкового масла коштує 69 грн, а українського — 113 грн. Як ви гадаєте, збільшення продовольчого імпорту Україною — це об’єктивна реальність чи щось інше?
Якщо виникає цінова перевага відносно європейських товарів, зокрема польських, то це базується на дуже потужних бюджетних субсидіях Євросоюзу щодо аграрного сектору Європи. А у нас немає можливості субсидіювати своїх фермерів. Вони продають сировину переробним підприємствам за ту ціну, яка у них складається, а переробні підприємства несуть суттєві додаткові витрати, про що ми вже згадували. Польські компанії таких витрат не несуть, їм не потрібно боротися проти нестабільного енергопостачання та ударів по складах. Тому ми об’єктивно зараз не можемо бути конкурентоспроможними по цінах за багатьма товарними позиціями. Це об’єктивність. Я подіваюся, що коли ми закінчимо цю війну, то за рахунок стабілізації економічної ситуації ми отримаємо певні переваги. Але зараз — війна. І для мене особисто багато речей, що відбуваються в економіці, це на межі дива. Яке базується на зусиллях звичайних людей, на затятості наших підприємців, які продовжують вести бізнес, попри всі проблеми. Це дуже непересічна ситуація. Її будуть вивчати науковці та студенти в університетах.
"Очікую, що нову програму з МВФ підпишуть наприкінці лютого"
Нову програму з МВФ досі не підписали. Який тут сценарій?
Я очікую, що її підпишуть наприкінці лютого. Ситуація з фінансуванням прямо зараз — достатньо непогана. Залишки в казначействі достатні для того, щоб фінансувати всі поточні витрати. Якщо будуть проблеми, то є план Б, як і зазвичай. Хочу сказати, що на початку 2024 року ситуація у нас була значно гіршою.
